Міністерство освіти і науки вносить зміни до системи оцінювання в навчальних закладах: які наслідки матимуть ''групи результатів'' і чому педагоги висловлюють невдоволення?

Міністерство освіти і науки впроваджує інноваційну систему оцінювання, яка встановлює спільні критерії для оцінки навчальних досягнень учнів. Цей документ окреслює єдині принципи, категорії, форми та шкали оцінювання, а також нові методи визначення успішності учнів.

Отже, нова система оцінювання вступить в силу в навчальному році 2026/2027 для учнів 1-9 класів, замінивши критерії, які діяли з 2011 року. Відповідний наказ був опублікований на офіційному сайті Верховної Ради. Документ передбачає, що процес оцінювання має бути зрозумілим для учнів, супроводжуватися якісним зворотним зв'язком, а також учні та їх батьки отримають можливість отримати пояснення щодо виставлених оцінок і оскаржити результати в разі незгоди.

Серед основних принципів оцінювання МОН визначило:

Вчителі мають оцінювати не лише відтворення теоретичних знань, а й уміння застосовувати їх на практиці, виконувати практико-орієнтовані завдання, співпрацювати, критично мислити, розв'язувати проблеми, здійснювати самооцінювання та взаємооцінювання.

Основними видами оцінювання залишаються:

Міністерство освіти і науки також встановило критерії для використання різних систем оцінювання, враховуючи вік учнів:

Крім стандартної 12-бальної системи, у документі пропонується впровадження чотирьох різних шкал для оцінювання:

* дихотомічної (зараховано/не зараховано);

* словесної;

* рівень (базовий, середній, достатній, високий);

* оцінка (від 1 до 12 балів).

Навчальні заклади повинні, спираючись на ці загальні вимоги, створити специфічні критерії оцінювання для кожного з предметів і освітніх напрямів, а також опублікувати їх на своїх офіційних вебсайтах.

Одночасно освітня спільнота відреагувала на нові рішення Міністерства освіти і науки. Наприклад, директор Вінницького ліцею №9 Олександр Козлов у своєму дописі на Facebook висловив думку, що нові зміни негативно впливають на формування системної дисципліни та трудової звички у учнів. Хоча оцінювання за групами результатів було скасовано, учні все ж отримуватимуть оцінку за семестр, яка залежатиме від успішності в написанні підсумкової роботи, а щоденні оцінки більше не братимуться до уваги.

"Учні швидко зчитують нові правила гри: якщо щоденна праця "ні на що не впливає", то навіщо вчитися протягом семестру? Можна три місяці бити байдики, а потім за допомогою шпаргалки чи штучного інтелекту "написати" одну підсумкову роботу. І навпаки: дитина, яка важко й чесно працювала щодня, але в день контрольної перенервувала через повітряну тривогу чи блекаут, отримує низький бал без права врахувати її попередній систематичний поступ", - пише Козлов.

За його словами, замість того щоб готуватися до нового навчального року в умовах війни, навчальні заклади вимушені розробляти власні локальні інструкції. Освітянин вважає, що школам необхідні стабільні та зрозумілі правила, а оцінювання має бути чесним і прозорим відображенням реальних знань учнів, а не експериментом у методиці. Таким чином, поки Міністерство освіти і науки змінює правила оцінювання, у дітей поступово зникатиме інтерес до навчання та повага до вчителів.

Колишня заступниця директора Вікторія Школьна у дописі в TikTok також звернула увагу на зміну правил оцінювання і підкреслила, що документ призводить до плутанини. Так, наприклад, вона підкреслила, що якщо раніше рішення про проведення тематичного оцінювання ухвалювала педагогічна рада. Новий наказ же визначає, що воно стає обовʼязковим видом підсумкового оцінювання. У коментарях вчителів обурювало те, що вони мають розробляти критерії оцінювання, адже цим має займатися МОН. До того ж більшість педагогів вважає, що критерії оцінювання повинні будуть однаковими для всіх, а не у кожної школи свої.

"Чому саме вчителі мають займатися створенням оцінювання? А яке ж тоді призначення МОН, якщо за це отримують зарплату? Скільки можна виснажувати педагогів?"

"Хіба критерії не мають бути єдиними для всіх? Що значить кожен заклад для себе розробляє? Умовно кажучи одна школа вирішить за одну помилку ставити 9, а інша за ту саму помилку 10? Це я грубий приклад привела.... Але трохи незрозуміло, чим їм єдині критерії не підійшли?"

Під дописом у групі Шкільна інформатика від А до Я у Facebook освітяни ділилися, що читали новий документ, проте не знайшли там нічого про групи результатів. Вчителі сподіваються, що їх все ж таки приберуть, адже розібратися в них складно і їхнє виставлення займає багато часу.

Це чудово. У тих групах ніхто не міг нічого зрозуміти. Тепер же можна встановити бальну систему, де є формувальна та підсумкова оцінки, але формувальна не вплине на підсумкову. Це справді робить все більш зрозумілим.

Водночас Ольга Суділовська, вчителька української мови, порадила своїм колегам уважно ознайомитися з документом, оскільки в ньому не скасовуються групи результатів. Це є ключовим аспектом реформи НУШ, і ці положення закріплені в Державних стандартах освіти.

"Колеги-вчителі, ми ж наче освічений народ, дітей навчаємо. Уся стрічка майорить заголовками типу "МОН відмовилось від оцінювання груп результатів" та коментарями в дусі: нарешті, давно треба! Групи результатів - це головна концепція НУШ, це методика оцінювання, а не критерії. І вони закріплені в Державних стандартах освіти. А документ МОН просто оновлює застарілі критерії 2011 року, де не було зазначено чітко деякі моменти", - написала педагогиня.

Раніше OBOZ.UA повідомляв, що Міністерство освіти і науки планує здійснити значну реформу системи оцінювання випускників, яка вступить в силу з 2030 року.

Отримуйте лише достовірні новини в нашому Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не піддавайтеся на дезінформацію!