Збір врожаю 2026 року: чи не пошкодила зима наші поля та сади?

Не виникне проблеми, що охоплює всю націю.

Аграрії, що уважно слідкують за ситуацією, переконані, що значні морози не завдадуть серйозної шкоди майбутньому врожаю.

Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький в ефірі телеканалу "1+1".

За його словами, восени було засіяно понад 5 млн гектарів озимих зернових культур та більше 1 млн гектарів ріпаку.

"Ранні результати моніторингу озимих культур свідчать про відсутність серйозних втрат. У деяких господарствах, особливо в центрально-південно-східних областях, де спостерігався недолік снігового покриву або утворення льодяної кірки, може виникнути необхідність у частковій пересівці. Проте, проблема не має національного масштабу", - підкреслив заступник міністра.

Він додав, що позитивною є і ситуація в секторі овочівництва. За попередніми оцінками, виробництво овочів у літньо-осінній період 2025 року зросло на 20-25% порівняно з 2024 роком. Це дозволило сформувати достатні запаси та зменшити залежність від імпорту у 2026 році.

"У порівнянні з минулим роком, значного підвищення цін на основні інгредієнти для борщу не передбачається. Можливе лише звичайне сезонне подорожчання навесні, пов'язане з витратами на зберігання. Проте, за словами Висоцького, ми не очікуємо рекордних стрибків цін, як це відбувалося раніше з картоплею та цибулею."

В Україні, за інформацією Українського гідрометцентру, спостерігається ранній початок весняних процесів через аномально теплу погоду в березні. Перехід середньодобової температури повітря через позначку 5 °C відбувся на більшій частині країни в період з 3 по 11 березня, що на 2-3 тижні раніше за звичайні терміни. У Сумській області, а також окремих районах Чернігівської, Черкаської та Харківської областей цей перехід стався між 22 і 26 березня, що також на тиждень-півтора випереджає звичні строки.

За результатами весняних обстежень посівів озимих культур, які провели метеостанції, визначено, що більшість площ перебувають у доброму та відмінному стані. Лише 12% потребуватимуть пересіву чи підсіву.

Набагато гірша ситуація - в садах.

Згідно з результатами дослідження, яке було проведено в першій половині березня, в Київській та Херсонській областях спостерігалася загибель квіткових бруньок абрикоса в межах 13-33%, в Миколаївській області цей показник досягав 51%. Вишневі бруньки в Чернігівській, Херсонській та Миколаївській областях зазнали втрат у розмірі 2-15%, тоді як бруньки черешні постраждали на 14-16%. Як зазначили фахівці з Волинського, Сумського, Чернігівського та Миколаївського гідрометеоцентру, загибель квіткових бруньок яблуні коливалася від 3 до 14%. Водночас пошкоджень у персика, сливи, груші та винограду не виявлено.

Садівники також відзначають, що лютневі морози завдали значної шкоди плодовим деревам.

Про це власник ТОВ "РОСТ-Р" з Чернівецької області Алік Рябий зазначив у коментарі журналу "Садівництво по-українськи".

"Мені розповіли колеги, що до 90% дерев постраждали у деяких садах у Вінницькій області. Пошкоджені гілки, тонкі прирости і навіть стовбури. Симптоми почали "вилізати" у відлигу, яка прийшла після морозу, - маленькі пагони відразу почорніли. Причому постраждали не так зерняткові, як кісточкові, - черешня і абрикос. Якщо минулого року мороз знищив квітки, то цього - навіть бруньки", - сказав він і додав, що коли в січні перевіряли бруньки і пагони всіх культур, під шкіркою вони були зелені, живі, хоча зазвичай вже у листопаді плодоносні гілки тверді й сухі.

Коріння продовжувало активно працювати, забезпечуючи рух соку. Як наслідок, під час сильних морозів найгірше постраждали дерева, які не змогли належно впасти у сплячку, що призвело до їх пошкодження.

Цього сезону ціна на полуницю, як очікується, залишиться на рівні минулого року. Проте виробники не виключають можливості невеликого зниження вартості, але це, в свою чергу, залежатиме від того, чи не стануться заморозки під час цвітіння ягід.

Цю інформацію озвучив Віталій Мельник, один із співвласників фермерського господарства "Гарден Біо", розташованого в селі Маща на Рівненщині, у коментарі для AgroPortal.ua.

Він зазначив, що торік рання полуниця в Закарпатті постраждала від морозів, що призвело до нестачі. Проте цього року, враховуючи високі ціни минулого року, багато фермерів вирішили збільшити площі посівів під цю ягоду.

На даний момент полуниця розвивається приблизно так само, як і в минулому році. Теплі весняні дні сприяли активізації її вегетаційного процесу, але оцінити потенційний урожай можна буде лише з початком масового цвітіння. Адже від моменту цвітіння до появи першої ягоди зазвичай проходить близько місяця.

Фермер підкреслив, що на Великдень вже відбулися заморозки. Хоча в більшості районів країни вони були незначними, в окремих місцях деякі господарства все ж постраждали від їх впливу.

За інформацією Мельника, сільгоспвиробники мають досвід захисту своїх культур від заморозків. Вже торік, коли навесні температура опустилася, вони укривали ягоди агроволокном. Однак, на його думку, наразі є підстави сподіватися, що під час цвітіння заморозків не буде.

Він пояснив, що заморозки від кінця квітня й до середини травня - особливо небезпечні, адже вони завдають шкоди тим, хто не готовий до цього. І тоді вже формується ціна сезонної ягоди. Бо на ранню полуницю завжди є своя ціна, свій попит. А сезонно вже буде визначатися ціна пізніше від того, наскільки сильно опуститься температура. Тому ще всі очікування попереду.

До слова, Мельник нагадав, що великодні заморозки вже негативно вплинули на малину, адже вона почала раніше вегетувати, а місцями спостерігалося до мінус 3-4°C, що могло пошкодити молоді пагони.

Однак зарано говорити, що все пропало - є ще достатньо часу для відновлення, і щоб почати збирати малину навіть наприкінці липня. Адже минулорічний досвід показав, що справжня проблема може виникнути, коли вимерзає малина в середині травня, оскільки в такому випадку відставання від стандартного сезону йде мінімум на місяць.