Енергетичний сектор, військові технології, логістичні послуги та земельні ресурси. Які напрямки інвестицій в Україні відкриються після завершення війни -- Delo.ua

Війна рано чи пізно закінчиться. А після неї Україна може отримати значний приплив іноземного капіталу, а серед найперспективніших напрямків для інвестицій будуть MilTech, децентралізована енергетика, логістика та земля. Водночас інвестиції в житлову нерухомість на етапі будівництва залишаються ризикованими. Чому іноземні компанії можуть зайти в Україну, куди вже зараз вкладають гроші українські підприємці та які активи можуть найбільше виграти від повоєнного відновлення - в інтерв'ю для Dilo з інвестиційним банкіром Сергієм Щербиною, керуючим партнером та співвласником компанії Rada Capital.

Розпочався новий етап конфлікту: тепер російські сили намагаються підірвати економічну основу нашої країни, спрямовуючи удари на бізнес. Київ фактично перетворюється на зону бойових дій. Які у нас можливості в цій ситуації? Чи зможемо ми пристосуватися до нових умов? Як ти це бачиш?

Я вважаю, що ми вже навчилися адаптуватися — 4,5 роки повномасштабної війни це підтверджують. Проблема військового захисту залишається актуальною. Ми витримали відключення електроенергії, руйнування заводів, порушення логістичних ланцюгів, релокацію підприємств і нестачу робочої сили — і продовжуємо свою діяльність. Я вже зазначав, що закордонні партнери і експерти часто підкреслюють відвагу українців, але, на мою думку, сьогодні це вже не лише відвага. Це вміння суспільства та економіки функціонувати під постійним тиском.

Наша здатність протистояти викликам сьогодні є важливою складовою загальної стійкості та безпеки Європи, і кожен новий рівень адаптації вимагає все більших ресурсів. Виникає питання: скільки коштуватиме наступний етап адаптації і хто нестиме витрати? У деяких випадках необхідна децентралізація, в інших — переміщення окремих підрозділів, розподіл виробництв і складів, дублювання логістичних маршрутів та формування резервів. Раніше ефективність вважалася досягненням концентрації ресурсів, але сьогодні вона також включає створення резервів і альтернативних шляхів виробництва та збуту. Я вбачаю в цьому новий інвестиційний напрямок: стійкість перетворюється на окрему індустрію.

Чи відбудеться сплеск інвестицій після завершення війни?

Яка твоя думка щодо припущення, що після закінчення війни Україна переживе інвестиційний сплеск і інвестори масово почнуть вкладати кошти в нашу країну? З іншого боку, ми стикаємося з серйозними проблемами в демографії: рівень смертності значно перевищує народжуваність, а з приблизно 5 мільйонів біженців, які наразі перебувають у Європі, в кращому випадку повернеться лише 10%. Тож яке майбутнє чекає на нас – інвестиційний підйом чи економічний крах?

Я впевнений, що на нас чекає наплив інвестицій. Ми активно обговорюємо можливості з міжнародними фондами, інвестиційними компаніями та сімейними офісами з Європи, Великобританії та США. Всі вони виявляють бажання вести бізнес в Україні, постійно підтримують зв'язок і цікавляться економічною ситуацією в країні. Навіть без фізичних офісів тут, вони отримують актуальну інформацію через свої мережі контактів.

Навіть невеликі інвестори кажуть: "Якби не війна, я б переїхав до Києва й відкрив офіс. У вас цікаво, круто, а операційні витрати значно нижчі, ніж на Заході".

Крім того, процес відновлення країни неминуче розпочнеться. Технології, над якими працюють наші військові, згодом знайдуть своє застосування в цивільному житті: всі ці інновації з дронами, штучним інтелектом і роботизованими системами. Я чув, що наші розробники НРК вже укладають угоди з Францією на постачання роботів для збору яблук. Хоча війна є величезною трагедією, суспільства, які переживають такі кризи, часто змушені еволюціонувати швидше.

Але хто буде відбудовувати країну? Адже мало хто повернеться.

- Я згоден. Низькокваліфіковані кадри навряд чи повернуться, бо там вони отримують доходи й соціальну підтримку, яких тут не матимуть. Висококласні фахівці, які за ці роки з великими труднощами облаштувалися на Заході, теж переважно залишаться там - тим паче їхні діти вже пішли в місцеві школи.

Водночас дефіцит людей неможливо вирішити лише імміграцією. Україна буде змушена підвищувати продуктивність через автоматизацію, роботизацію та цифровізацію. Ми просто будемо змушені виробляти більше меншою кількістю людей. Але я очікую припливу кваліфікованих іноземців, які приїдуть сюди розвивати бізнес, а також тих, хто просто захоче побачити повоєнну Україну.

Чужинців з розвинутих держав?

Так, саме так. З Великої Британії, Швейцарії, Німеччини. Лише кілька днів тому я мав розмову зі швейцарцями, і вони висловили бажання: "Ми б із радістю приїхали сюди".

Чи причина в тому, що життя тут обходиться дешевше, чи в можливості реалізувати нові ідеї?

Завдяки доступному рівню життя та можливостям для реалізації ідей, Україна стає привабливим місцем для творчих проектів. Тут живуть креативні особистості, а простір для втілення задумів безмежний. Іноземці відзначають: "Українці - це відважні люди, які проявляють сміливість як у захисті своєї країни, так і в бізнесі; з ними завжди цікаво співпрацювати".

У тих, хто залишається тут, уже зовсім інше мислення. Люди, які під обстрілами вірять у завтрашній день і залишаються вдома, так само вірять у створення власних продуктів, бізнесу та майбутнього. Згадай історію. Був план Маршалла, який допоміг підняти економіку багатьох країн після Другої світової війни. Наше завдання - домогтися такого плану Маршалла після війни, щоб сюди дійсно їхали іноземні інженери, менеджери, міжнародні інвестиційні компанії. Щоб сюди зайшли транснаціональні корпорації, які створили б реальну конкуренцію на внутрішньому ринку.

Хіба в нас мало конкуренції?

- Давай подивимося на банківську галузь. Якщо брати ту її частину, яка працює з фізичними особами, то вона в чудовому стані. Але для корпоративного сектору повноцінного банківського обслуговування сьогодні практично немає. Бізнес страждає, бо не може отримати нормальне кредитування.

Ти маєш на увазі обсяги? Корпоративний сектор має запит на десятки мільярдів, а видають лише мільярди?

Абсолютно вірно. У нашій країні існує надмірна кількість державних банків, а держава, як правило, є неефективним власником. Якщо буде прийнято рішення про продаж "Ощадбанку", "ПриватБанку", "Сенс Банку" та "Укргазбанку", і на їх місце прийдуть такі гравці, як Bankers Trust, польський PKO або ще кілька інших значущих банків, це суттєво підвищить економічну активність. Адже ці банки не заходять на ринки, де не планують активно надавати кредити. Вони традиційні у своїй діяльності і не зацікавлені просто в купівлі державних цінних паперів України. Цю діяльність вони можуть здійснювати через свої інвестиційні фонди або брокерські компанії. Але коли вони входять на ринок в структурованому вигляді, то стають повноцінними учасниками фінансової сфери.

Саме це є нашим пріоритетом — отримати доступ до капіталу. Згадайте період 2004-2006 років, коли на ринок активно увійшли іноземні банківські групи. Це був справжній сплеск інвестицій і кредитування: пропозицій було більш ніж достатньо. Основна перевага полягала в тому, що вони мали можливість скористатися дешевими ресурсами та фінансовими засобами.

Доступ до капіталу забезпечує високий рівень ліквідності всієї економіки. Саме це відбулося з Польщею та багатьма країнами Східної Європи. І саме тому вони зараз попереду нас.

Чому бізнес інвестує в децентралізовану енергетику

Інвестування в енергетичний сектор. Яка твоя думка з цього приводу? Наша енергетична інфраструктура зазнала серйозних руйнувань: великі теплоелектростанції знищені, а електромережі постраждали від атак.

- Так, у нас зараз активізувалися інвестиції в так звані BESS (Battery Energy Storage Systems) - системи накопичення енергії. Ми їх також постачаємо.

Що можна сказати? Війна – це справді жахливо, але вона спонукала нас до децентралізації. Раніше ми мали 10 великих трансформаторів, через які значна частина електроенергії втрачалася в процесі транспортування. Зараз же на їх місці встановлюють 50 або навіть 100 менших за потужністю об'єктів. Це сприяє децентралізації, розосередженню виробництва та збереженню енергії. Тепер ворогові значно складніше знищити таку систему, ніж це було в перші роки повномасштабного вторгнення.

І я впевнений, що ми прийдемо до відновлюваних джерел: ті ж вітрогенератори будуть масово будувати в Україні. Енергетика - дуже перспективний напрямок. Зазвичай у BESS інвестують не окремо, а в комплексі із сонячною чи вітровою станцією.

Отже, перспективними інвестиціями в даний момент є саме невелика децентралізована енергетика?

Хоча вона виглядає скромно, її роль може виявитися надзвичайно важливою. Багато українських підприємців, що мають в розпорядженні $2-10 мільйонів, сьогодні обирають не купівлю нерухомості, а інвестування в сонячні електростанції. Це рішення зручніше в обслуговуванні, забезпечує стабільний прибуток, а механізми отримання доходу є більш зрозумілими порівняно з орендою нерухомості.

Закордонний український капітал та можливості MilTech

Існує ще один важливий тренд — українські інвестиції активно шукають можливості за межами країни. Наприклад, компанія "Метінвест" спільно з італійськими партнерами розпочала будівництво заводу в Італії, а Юрій Косюк, голова МХП, заснував спільне підприємство з хорватськими бізнесменами.

Косюк зіткнувся з певною труднощами: він не мав змоги ефективно експортувати свою курятину через обмеження, встановлені європейськими квотами. У відповідь на це він вирішив звести завод прямо на території Європейського Союзу, щоб обійти ці обмеження.

Отже, це ілюстрація розширення. Але взагалі, чи це поодинокі випадки, чи ж це вже масове явище, коли український бізнес вкладає кошти за межами країни?

У сфері фінансових технологій спостерігається значна присутність українських інвестицій та фахівців. Яскравим прикладом є Дмитро Дубілет, один із засновників monobank, який започаткував успішний аналог monobank в Азербайджані, відомий як Leobank. Цей банк вже займає третє місце за величиною у країні. Наразі він також розпочав новий проєкт в Індії під назвою Roarbank.

Окрім цього, багато екс-топменеджерів банків, які залишили Україну, наразі активно займаються фінансовими технологіями у Великій Британії та Об'єднаних Арабських Еміратах. Це не лише переміщення капіталу, а радше переведення самих компаній та їхніх спеціалістів. Команди виїжджають разом і продовжують свою діяльність на нових ринках.

Якщо звернутися до інших секторів, то наша харчова промисловість та гастрономічний бізнес успішно завойовують європейський ринок. Заклади, такі як "Чорноморка" та "Львівські круасани", почали свою діяльність у Кракові, Празі, Варшаві та Відні. Малий та середній бізнес, включаючи стоматологічні клініки та салони краси, активно розвивається в країнах ЄС. Не відстають і IT-компанії.

MilTech буде зосереджений переважно в Україні?

- Він є і буде розвиватися тут, бо Україна зараз - головний полігон для випробування технологій у реальному бою. Нещодавня виставка у Франції це чітко показала: наші компанії підписали купу контрактів, іноземці стояли з відкритими ротами. Реально великі оборонні корпорації підписували угоди з українськими стартапами.

І тут виникає питання: чому це буде актуально й після війни? Бо більшість цих технологій має подвійне призначення. Ті самі наземні роботизовані комплекси (НРК) можуть як підвозити боєприпаси на фронті, так і збирати яблука чи перевозити вантажі в сільському господарстві чи будівництві. Дрони можуть обприскувати поля або доставляти посилки в містах.

Яскравою ілюстрацією є компанія Swarmer, яка стала піонером у сфері публічного залучення капіталу. Я вбачаю в цьому величезний потенціал. У нас є приблизно 6-12 місяців для справжнього сплеску – виходу українських MilTech-компаній на міжнародні ринки через IPO.

Ми разом з нашими партнерами вирішили зануритися в цю сферу та розробили унікальну платформу під назвою ODIN (Open Defense International Network).

Який бог війни Одін?

Абсолютно вірно. Наразі ми займаємось відбором перспективних MilTech-компаній, які можуть стати успішними на міжнародному ринку. У нас є інвестори, зацікавлені в Україні, США та Європі, які готові вкласти кошти. Наша основна мета – забезпечити належну підготовку цих компаній до публічних розміщень (SPAC/IPO) на міжнародних платформах.

Наша амбіція полягає в тому, щоб українські оборонні технології стали не лише важливою сторінкою в історії цієї війни, а й інтегральною складовою глобальної економіки майбутнього.

В даний час сотні команд займаються складанням дронів, НРК та безлічі інших пристроїв. Однак їхня історія починалася з гаражних проєктів.

Звичайно! Люди, які починають у гаражах, часто розробляють дійсно вражаючі інженерні рішення. Проте у них бракує бізнесового досвіду, адже їхня спеціалізація — інженерія, а не фінанси чи маркетинг. Вони не знають, як розробити фінансову модель або пройти сертифікацію та кваліфікацію для виходу на зовнішні ринки. Однак ми можемо взяти їхній якісний продукт і ефективно "упакувати" його, щоб залучити великих інвесторів.

Можливості для інвестування в сферу нерухомості, логістичні послуги та земельні ділянки.

Яка твоя думка щодо інвестування в нерухомість? Уявімо, що у людини є капітал від $100 тисяч до $200 тисяч. Які варіанти ти б рекомендував для вкладання цих коштів – у квартири, заміські будинки, котеджі чи, можливо, інші проекти?

Хіба що в уже завершені проекти. Інвестувати в будівництво на стадії котловану я б не радив, адже забудовники нині діють дуже непередбачувано.

Традиційний рієлторський бізнес успішно функціонує у Великій Британії та Франції — у країнах з чіткими законодавчими рамками. Ви купуєте нерухомість, здаєте її в оренду, а її вартість поступово зростає. Натомість у нас ситуація зовсім інша. У нашій країні є сенс інвестувати лише в комерційну нерухомість.

Наприклад, у складі?

- Так, я бачу дуже великий потенціал у логістиці в Україні.

Проте туди постійно прибувають.

Так і буде, напевно. Наші сили активно знищують їхню логістику, а вони, у свою чергу, адаптуються та реагують на наші дії. Крім того, ми спостерігаємо, що морські маршрути вже заблоковані. Це суттєво вплине на агроекспорт. Варто згадати про перші два роки конфлікту — 2022-2023, коли зерно вивозили автомобільним транспортом і залізницею. Я вважаю, що залізничний транспорт отримає значний поштовх для розвитку в найближчому майбутньому, адже інших альтернатив просто не залишиться.

Тому все, що стосується логістики - склади, силоси, елеватори, особливо в західних регіонах, - це дуже перспективний напрямок.

Як ти ставишся до інвестицій у землю? Чи вважаєш ти це вигідним активом?

- Земля - однозначно цікавий актив. Раніше всі дивилися на східні та південні регіони, бо там найродючіші землі. А зараз найпривабливішими вважаються Житомирська, Київська та Вінницька області. Хоча в деяких місцях ґрунти там уже потребують серйозного поліпшення й орошення.

Також існує інтерес з боку іноземних інвесторів, зокрема китайські фірми виявляють бажання орендувати земельні ділянки площею від 5 тисяч гектарів. Експерти прогнозують, що врожай цього року перевищить показники попередніх років.

Без сумніву, залучення іноземних інвестицій є необхідним, але важливо також розглядати, як не лише відновити Україну після війни, а й перетворити її на державу, здатну самостійно експортувати технології, інженерні розробки та інноваційні бізнес-моделі для світового ринку.