У Росії відбуваються напади на представників військових сил РФ і зрадників держави. Що потрібно знати про ці події?

Сьогодні вранці, 17 грудня, у Москві трагічно загинули начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту збройних сил Російської Федерації Ігор Кіріллов та його асистент. Інцидент стався через вибух саморобної вибухівки, прихованої в самокаті, який був залишений поруч із входом до житлового будинку.

Убивство Кіріллова стало результатом операції Служби безпеки України, повідомило джерело в спецслужбі виданню DW та іншим ЗМІ. За день до цього СБУ висловила підозру військовому з РФ у порушенні законів та звичаїв війни. Згідно з даними спецслужби, Кіріллов несе відповідальність за масове використання забороненої хімічної зброї російською армією проти українських військових. Водночас, на початку повномасштабного вторгнення, Кіріллов поширював бездоказові твердження про те, що Україна нібито займається розробкою біологічної зброї.

Ознайомтеся також із темою: Яким чином Росія застосовує хімічні сполуки у конфлікті з Україною.

Російські слідчі розглядають вбивство Кіріллова як терористичний акт. Проте, на думку Олексія Мельника, експерта з українського аналітичного центру "Центр Разумкова", це більше нагадує диверсію. У коментарі для DW він зазначив: "Якщо це справа спецслужб, то це не тероризм. Коли дві країни знаходяться у стані війни, а військовослужбовець противника ліквідовано, це потрібно вважати диверсійним актом".

Мельник аналізує кілька можливих сценаріїв, що стосуються організації вбивства. Серед них - вторгнення українських спецслужб на територію Росії, активізація "сплячих агентів" та залучення російських громадян до співпраці. "Мотиви можуть бути різноманітними - від фінансових до ідеологічних", - зазначив експерт. Він вважає, що українські спецслужби мають "достатню кваліфікацію та ресурси", щоб реалізувати подібну операцію.

Офіційно СБУ не взяла на себе відповідальність за вбивство Кіріллова або за загибель інших російських військових, які загинули в подібних обставинах раніше. Про це інформація надходить лише від джерел у ЗМІ, пов'язаних із спецслужбою. Наприклад, у листопаді цього року в анексованому Криму було підірвано автомобіль, в якому знаходився керівник штабу 41-ї бригади ракетних кораблів і катерів Чорноморського флоту РФ Валерій Транковський. Незабаром після цього ЗМІ, посилаючись на джерело в СБУ, повідомили, що це вбивство є результатом операції спецслужби.

Згідно з інформацією, отриманою з джерел, Транковський видавав розпорядження про запуск крилатих ракет з території Чорного моря, націлюючи їх на українські цивільні об'єкти. Зокрема, він координував атаки на Вінницю в липні 2022 року, в результаті яких загинуло 29 мирних жителів, як повідомляє Служба безпеки України.

У вересні минулого року в окупованому Російською Федерацією Бердянську Запорізької області стався вибух автомобіля, в якому перебували четверо співробітників Федеральної служби безпеки РФ. Серед загиблих виявився "російський військовий злочинець, відповідальний за жорстокі катування місцевих українців", як повідомили в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України. Згідно з інформацією від ГУР, до цього інциденту могли бути причетні "представники українського руху".

Несподівана смерть в подібних обставинах торкається не тільки російських, а й українських громадян, які підозрюються у державній зраді та воєнних злочинах. Наприклад, на початку грудня цього року в окупованому Донецьку, що під контролем РФ, було підірвано автомобіль, в якому перебував колишній начальник Оленівської колонії Сергій Євсюков разом із дружиною. В результаті вибуху Євсюков загинув, а його дружина зазнала серйозних травм, втративши ногу.

Літком Служба безпеки України висунула обвинувачення Євсюкову та його екс-першому заступнику Дмитру Нейолову за жорстоке ставлення до військовополонених. Згідно з інформацією розслідування, вони були пов'язані із загибеллю українських військовослужбовців внаслідок вибухів, які сталися на території Оленівської виправної колонії в липні 2022 року.

У жовтні в окупованому російськими військами Енергодарі стався трагічний інцидент: під автомобілем спрацював вибуховий пристрій, внаслідок чого загинув Андрій Короткий, який займав посаду "начальника фізичної охорони" Запорізької атомної електростанції. За інформацією ГУР, Короткий був залучений до репресій проти працівників станції та вчиняв воєнні злочини щодо цивільного населення, що проживало на тимчасово окупованій території Енергодару.

У грудні 2023 року під Москвою був застрелений Ілля Кива, екс-депутат Верховної Ради України, який представляв заборонену політичну партію "Опозиційна платформа - За життя". Раніше він працював радником колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та очолював Соціалістичну партію України. Після початку масштабного вторгнення Кива покинув Україну і почав відкрито підтримувати Росію. Згідно з інформацією кількох ЗМІ, які посилаються на джерела в спецслужбах, його вбивство могло бути частиною спецоперації СБУ. Напередодні його загибелі український суд визнав Киву винним у ряді кримінальних злочинів, включаючи державну зраду, і заочно засудив до 14 років ув’язнення, оголосивши його в міжнародний розшук.

Кілька замахів було скоєно й на російських пропагандистів. Навесні минулого року на трасі у Нижньогородській області Росії підірвали автомобіль пропагандистського письменника Захара Прилєпіна. Водій автівки загинув, а Прилепін отримав поранення. Він брав участь у першій і другій російсько-чеченській війнах. Із 2014 року він підтримував проросійських бойовиків на Донбасі. У 2017 році СБУ оголосила йому підозру в участі у діяльності терористичної організації та фінансуванні тероризму.

Ще раніше, влітку 2022 року, було вбито Дарʼю Дугіну, публіцистку і прихильницю війни РФ проти України. Жінку підірвали у автівці, яка належала її батьку Олександру Дугіну, якого називають головним ідеологом Кремля. Незабаром ФСБ заявила про розкриття справи - за її даними, за злочином стоять українські спецслужби. Виконавицею назвали громадянку України, яка незабаром виїхала з РФ. В українській владі відкинули ці звинувачення.