Ветеран поділився історією про те, як після серйозної травми голови він знову освоїв навички ходьби.

Ветеран Олег Прус з Житомира, переживши серйозне поранення голови, численні операції та тривалу реабілітацію, зумів знову навчитися ходити, незважаючи на прогнози медиків, які стверджували, що він залишиться в інвалідному візку.

Цю інформацію він поділився в бесіді з Укрінформом.

"22 травня 2022 року танковий снаряд вибухнув всього за 3-4 метри від мене. Коли міна наближається, чутно її свист. Проте, виходу снаряда не почуєш, а сам удар може бути непомітним. Уламки пробили мою каску та голову, і три з них застрягли в лівій стороні черепа. Вважаю, що це було Боже втручання", - поділився своїми спогадами ветеран.

Прусу привезли до лікарні імені І. Мечникова у Дніпрі, де медики видалили уламки черепа з його голови. Видаляти осколки снаряда не наважилися через складність процедури. Воєнний перебував у комі протягом двох тижнів, а коли нарешті прийшов до тями, лікарі повідомили, що у нього не буде можливості ходити. З усіх кінцівок тільки права рука залишалася функціональною.

Далі він перебував у шпиталях Вінниці та Житомира, інтенсивно займався з реабілітологом, якого наймав. Волонтери подарували йому тренажери для дому. Він пересувався на кріслі колісному за допомогою мами.

"У Вінниці реабілітолог підтримував мене за пояс, а я намагався робити маленькі кроки. Не можу передати, як важко це було," - поділився Прус.

Невдовзі на чоловіка очікувала хірургічна процедура в Німеччині.

"Лікарі в Німеччині одразу зізналися: 'Ми не уявляємо, як ти зміг вижити, і ще менше розуміємо, як лікувати тебе'. Вони провели операцію, видаливши два осколки з моєї голови, а один залишився. Процедура була надзвичайно тривалою, складною і вкрай дорогою, але мені її виконали безкоштовно", - розповів співрозмовник.

Післяопераційну реабілітацію Олег проходив у Швейцарії. Висновок МСЕК засвідчив, що 75% тіла ветерана не функціонують.

Нині кілька разів на рік він проходить курс відновлення в Житомирському обласному медичному центрі вертебрології та реабілітації, а також в одному із реабілітаційних центрів Ірпеня.

"Лікарі стверджували, що мій мозок не зможе відновитися настільки, щоб я міг ходити. Але я встав із інвалідного крісла. Мій девіз: "Якщо в тебе є хоч один відсоток шансів, значить, ти можеш досягти всіх ста". У себе вдома я пересуваюся без допомоги палиці. Коли виходжу на вулицю, беру її, щоб водії розуміли, що я не можу бігти. Результати реабілітації вражаючі. Ось дивіться, палиця стоїть, а я йду. Я вже чотири роки працюю над цим. Ліву руку я можу підняти до рівня підборіддя, але впевнений, що вона буде повноцінно функціонувати. Якщо людина справді хоче, для неї немає нічого неможливого", - підкреслив Прус.

За його словами, найбільша мотивація стати на ноги - це сини близнята, яких він виховує сам.

Згідно з інформацією, наданою Укрінформом, Латвія збільшить свою підтримку українським військовим, прийнявши на реабілітацію ще 200 поранених захисників.