З початку війни він мріяв потрапити на фронт – у Вінниці проводжають в останню путь 32-річного Романа Кір'янова.

Через серйозну травму ноги Романа спочатку не прийняли на військову службу.

Він активно займався волонтерською діяльністю, підтримуючи військових та людей, які були змушені залишити свої домівки. З часом вирішив приєднатися до фронту, ставши частиною 36-ї бригади морської піхоти.

14 лютого 2025 року його життя трагічно закінчилося під час боїв на Курському фронті.

Сьогодні Вінниця віддає останню шану 32-річному захиснику Роману Кір'янову. Воїн з позивним "Спартак" приєднався до лав Збройних сил України у грудні 2024 року і служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, виконуючи обов'язки помічника гранатометника.

Роман пішов з життя 14 лютого 2025 року в ході інтенсивного бою на Курському фронті. З того часу його близькі з нетерпінням очікували можливості провести свого Героя в останню подорож.

Згідно з розповіддю матері Героя Наталії, він з перших днів повномасштабної агресії виявив бажання захищати свою країну. Незважаючи на серйозну травму ноги та важку операцію, Роман не раз звертався до військового комісаріату та приєднався до місцевої територіальної оборони.

Через проблеми зі здоров'ям Романа не одразу зарахували до лав армії. Він важко переживав відсутність можливості воювати поруч із товаришами, тому вирішив присвятити свій час волонтерству в християнській організації "Армія Спасіння" у Вінниці. Там він займався розвантаженням гуманітарних вантажів, доставкою медикаментів до лікарень і наданням допомоги внутрішньо переміщеним особам, - згадує мати загиблого Героя. - Для Романа символом патріотизму та самопожертви були подвиги спартанців. Він навіть зробив татуювання з зображенням спартанських обладунків, а на фронті обрав позивний "Спартак", що для нього означало перемогу волі над силами ворога.

Роман Сергійович Кір'янов з'явився на світ 7 січня 1993 року у Вінниці. Після завершення навчання в середній школі №24, він вирішив продовжити освіту у Вищому професійному училищі №7, де здобув відразу дві професії: газоелектрозварювальника і муляра. Протягом тривалого періоду Роман працював у технічній бригаді, що обслуговувала військовий шпиталь. У колективі його відзначали як справжнього майстра своєї справи та надзвичайно відповідальну особу, що здобула щиру повагу та цінування з боку колег.

Рік 2020 став для Романа справжнім випробуванням, наповненим непоправними втратами. Спершу його найкращий друг трагічно загинув, потім, всього через три місяці, помер батько, а ще через три – його кохана дружина Надія. Ці трагедії зруйнували Романову реальність, залишивши його у глибокій депресії, - розповідає мати Захисника Наталія. - Вихід із цього бездонного смутку приніс йому виклик на військову службу, і Роман навіть відчув радість від цього. Коли він вирушав на фронт, з оптимізмом попросив мене не хвилюватися... Він мріяв про те, як після війни міцно обійме всіх нас, відвідає сестру і зустрінеться зі своїм племінником. На жаль, другого сина сестри він так і не побачив, адже малюк з’явився на світ лише через два місяці після його загибелі...

Церемонія прощання з Романом Кір'яновим стартує о 10:30 за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4 ("Реквієм Хол"). О 12:00 вона продовжиться у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Поховання воїна заплановане на 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Вас може зацікавити:

На захист укриттів у школах Вінниці витрачено 410 мільйонів: які кроки були здійснені за час війни.

12 років освіти та безкоштовне харчування. Які ще нововведення очікують на школи Вінниці з 1 вересня?

Додайте 20 хвилин до обраних джерел у Google.