Василь Стус: Непереможний символ українського духу та моральний компас нації.

6 січня Україна святкує день народження Василя Стуса — визначного поета-шістдесятника, правозахисника та Героя України. Його особистість символізує незламну боротьбу за право українців на самовираження, а його трагічна історія, пов'язана з радянськими таборами, залишає вічне нагадування про ціну свободи.

Василь Стус з'явився на світ у 1938 році на Вінниччині, ставши представником покоління, яке зважилося протистояти тоталітарному режиму.

Працюючи вчителем, він не просто викладав мову, а активно чинив опір політиці русифікації, яку проводила радянська влада, керована з москви.

Його талант і принциповість зробили його небезпечним ворогом для режиму, який бачив у кожному українському слові загрозу своєму існуванню.

На прем'єрі фільму "Тіні забутих предків" у київському кінотеатрі "Україна" Стус сміливо закликав всіх, хто виступає проти арештів представників інтелігенції, піднятися. Ця подія стала першим публічним проявом опору репресивній системі в повоєнному Союзі.

У 1972 та 1980 роках поет зазнав жорстоких покарань за свою "антирадянську діяльність". Система прагнула знищити не лише особистість, а й її літературну спадщину: тисячі віршів та перекладів були вилучені та знищені представниками тюремної адміністрації.

Стус помер у вересні 1985 року в одиночній камері суворого режиму. Хоча офіційно причиною його смерті вказали зупинку серця, обставини, зокрема оголошене поетом голодування та виснаження, викликають підозри, що це могло бути свідоме вбивство політв'язня.

Попри те, що радянська росія намагалася стерти ім'я Стуса з історії, його твори, зокрема збірки "Дорога болю" та "Палімпсести", стали класикою світової літератури.

Сьогодні образ поета втілює незламність для кожного українського захисника, а його слова "Як прекрасно, що я не боюся смерті і не запитую, чи важкий мій хрест" звучать як декларація національної гідності.

Переслідування Стуса та його сім'ї — це лише один із тисяч прикладів, що ілюструють, як Росія протягом багатьох століть прагнула знищити українську інтелігенцію. Сучасна агресія РФ є безпосереднім продовженням тієї ж імперської політики, з якою Василь Стус боровся, віддаючи за це власне життя.