Слідами Юзіка. Яка кількість високопосадовців придбала нерухомість за кордоном після початку великої війни?

Поки країна воює, частина українських топчиновників інвестує у квадратні метри за кордоном. Хто саме купував нерухомість в останні чотири роки і скільки таких випадків виявив аналіз декларацій?

На початку квітня 2025 року видання "Українська правда" виявило квартиру в Іспанії, що належить дружині народного депутата Юрія Корявченкова, відомого як "Юзік" з команди "Квартал 95". Квартира має площу 91 квадратний метр і була придбана за суму, що перевищує 6,5 мільйона гривень; угода відбулася 10 січня 2025 року.

Протягом трьох років масштабного конфлікту сім'я депутата з "Слуги народу" встигла придбати нерухомість в Іспанії. Корявченков відзвітував про свою квартиру лише після того, як журналісти оприлюднили цю інформацію, і це стало лише початком розслідування.

Європейський парламент вирішив дослідити, чи є нардеп, який діє самостійно у своєму виборі. Ми провели аналіз більше ніж 51 тисячі декларацій високопосадовців, поданих за 2025 рік. Це стосується суддів, прокурорів, поліцейських, депутатів, митників, а також державних службовців категорій А та Б. Основною метою було виявити всіх, хто, або самостійно, або через членів родини, придбав нерухомість за кордоном після лютого 2022 року. До нашого дослідження не включалися орендарі або ті, хто користується житлом без прав власності — лише справжні власники.

Висновок: принаймні 83 державні службовці задекларували 108 об'єктів нерухомості за межами країни, які були придбані після лютого 2022 року. Це охоплює квартири, будинки та земельні ділянки в 20 різних країнах. Більшість з них оформили власність на своїх партнерів або дітей і звітували перед Національним агентством з протидії корупції (НАЗК). Деякі чиновники подали декларації тільки після того, як журналісти вперше повідомили про це, як сталося, наприклад, у випадку з Корявченковим.

25 з цих 108 об'єктів було придбано вже в 2025 році.

Суддя Олександра Пруднікова з Дергачівського районного суду Харківської області, яка знаходиться поруч з Російською Федерацією і часто піддається нападам, також заявила про свою нерухомість, розташовану якомога далі. У вересні 2025 року її донька стала власницею квартири в Іспанії площею 104 квадратних метри. Однак у декларації не вказана її оціночна вартість.

Суддя Дніпровського районного суду Ольга Луньова, яка має прописку в Донецьку, задекларувала два придбання нерухомості за межами України: квартиру в Туреччині та ще одну у Франції, яка обійшлася їй в понад 10 мільйонів гривень.

Прокурори продовжують активну діяльність. Іван Тарасов, перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури, оголосив про наявність квартири в Австрії площею 67 квадратних метрів, яку його дружина купила у березні 2025 року. Оцінювана вартість цього майна складає близько 12 мільйонів гривень або понад 280 тисяч доларів.

Для порівняння: середня офіційна зарплата прокурора в Україні становить приблизно 65 тисяч гривень на місяць. Якщо відкладати всю цю суму до останньої копійки, на покупку такої квартири знадобилося б більш ніж півтора десятка років.

Інша прокурорка, Тетяна Трачук з Вінниці, у лютому 2025 року придбала квартиру в Польщі площею 27 квадратних метрів за свої особисті кошти.

Яскраві приклади можна зустріти серед осіб, відповідальних за охорону кордонів. Зокрема, Петро Паробок, заступник начальника відділу Львівської митниці, у 2022 році, в самі початкові місяці великої війни, придбав нерухомість в Іспанії площею 123 квадратних метри. У його декларації не була вказана оцінкова вартість цього об'єкта.

Його колега Олег Мельник, заступник директора департаменту Державної митної служби, у 2023 році придбав квартиру в Болгарії площею 63 квадратних метри за приблизно 1,8 млн грн. Незважаючи на те, що митники покликані контролювати переміщення товарів через кордон, вони самі активно інвестують гроші за межами країни.

Якщо проаналізувати знайдені об'єкти за категоріями посад, то судді виявляються абсолютними лідерами: 41 з 108 об'єктів належать їм або їхнім родичам. Це майже кожен другий об'єкт у вибірці. Найзначніші випадки включають суддю Зіневича, чий будинок оцінили в 27 млн грн, та суддю Дупляка з нерухомістю вартістю 13 млн грн. Обидва судді працюють у Господарському суді Києва, а їхні маєтки розташовані в США.

Серед країн перша - Болгарія (28 об'єктів), друга - Іспанія (16), третя - Польща (14). Болгарія популярна через відносно низькі ціни на нерухомість і близькість до українського кордону. Іспанія - традиційний вибір для тих, хто думає про місце для постійного проживання. Також у списку Туреччина (11), США (7) і Румунія (8).

108 об'єктів — це лише ті, які чиновники самостійно вказали у своїх деклараціях. Скільки ще закордонних нерухомостей не було внесено до реєстрів НАЗК, залишається невідомим.

Декларація передбачає відвертість, однак НАЗК не проводить її перевірки: інформація про власників з реєстрів інших держав не надходить до України автоматично. Справжній обсяг проблеми став би очевидним лише в разі, якби слідчі змогли зіставити українські декларації з іноземними реєстрами нерухомості. Проте після корупційних скандалів, що торкнулися самого НАЗК, сподівання на такий прогрес є вкрай мізерними.

Інша важлива тема — валютний контроль. Після введення воєнного стану в Україні в 2022 році почало діяти основне правило: для фізичних осіб суттєво обмежені транскордонні валютні перекази, що визначається постановою НБУ. Банки в основному не мають змоги виконувати такі платежі, проте існують певні винятки, які, хоча й не є численними, активно використовуються декларантами.

По-перше, можливість здійснення розрахунків за межами країни за допомогою платіжних карток (зазвичай з обмеженнями або через валютні рахунки) теоретично дозволяє купувати нерухомість частинами. По-друге, існує система вивезення готівки, згідно з якою можна вивезти до 10 тисяч євро без необхідності декларувати, а суми, що перевищують цей ліміт, вимагають підтвердження їхнього походження.

По-третє, застосовуються законні виключення та послаблення (освіта, медичні послуги, підтримка родини, певні інвестиційні або кредитні угоди), які з 2023 року частково стали більш широкими. У підсумку, купівля нерухомості може бути профінансована коштами, які вже були за межами країни до 2022 року.

Отже, хоча формально не спостерігається масового "вільного виводу" капіталу, існує певна комбінація легальних шляхів і регуляторних винятків, які в сукупності надають можливість декларантам робити великі витрати за межами країни, включаючи купівлю нерухомості.