На засіданні колегії Державного агентства рибного господарства обговорили актуальний стан і майбутні можливості розвитку рибної індустрії та гідротехнічної меліорації земель.

10 лютого відбулося засідання колегії Державного агентства України, що займається розвитком меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Захід проходив за участю голови Комітету Верховної Ради з аграрних та земельних питань Олександра Гайду, заступників міністрів економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького та Ірини Овчаренко. Також були присутні представники Держрибагентства, Міністерства економіки, НАЗК, Мінцифри, управлінь водного господарства, територіальних органів рибоохорони, а також керівники державних підприємств, що підпорядковані Держрибагентству.

На заході учасники обговорили виконання Антикорупційної програми Державного агентства рибного господарства, оцінювали стан і майбутнє реформи гідротехнічної меліорації, результати імпортозаміщення рибної продукції, аналіз рибоохоронної діяльності, а також роботу системи еРибальство та інші важливі напрямки діяльності.

"Я впевнений, що подібний формат засідань і конструктивні дискусії повинні стати звичною та корисною практикою, адже кожен має чітко усвідомлювати, над чим працює Держрибагентство, в якому напрямку змінюється регуляція та яких результатів має досягти галузь. Основним завданням аграрного комітету є створення прозорих правил гри, щоб ринок чітко розумів, як функціонує система. Ми активно займаємося реалізацією законопроектів, пов'язаних з євроінтеграцією, що свідчать про готовність України приєднатися до спільної аграрної політики Європи. Крок за кроком ми наближаємося до європейської спільноти, забезпечуючи позитивні зміни для галузей рибного господарства та гідротехнічної меліорації, закладаючи надійний фундамент для стабільного розвитку вітчизняних підприємств", - підкреслив голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду.

Одним із ключових результатів роботи відомства стало повноцінне запровадження електронних аукціонів на промисловий вилов риби, що забезпечило суттєве зростання бюджетних надходжень. Якщо у 2021 році від реалізації лотів держава отримала 13,4 млн грн, то у 2025 році - вже 52,3 млн грн. Із цієї суми 11,1 млн грн спрямовано до спеціально створеного фонду для фінансування заходів із зариблення водойм, що дозволяє поєднати прозорий розподіл ресурсу з його відтворенням.

"Електронні аукціони стали не лише інструментом для забезпечення прозорості, але й важливим чинником розвитку галузі. За чотири роки ми спостерігаємо більш ніж триразове зростання доходів. Особливо важливо, що понад 11 мільйонів гривень було інвестовано в зариблення та відновлення ресурсної бази. Це свідчить про те, що цифровізація безпосередньо сприяє відновленню водних біоресурсів та забезпеченню стійкості галузі в довгостроковій перспективі", – підкреслив Тарас Висоцький.

Голова Державного агентства рибного господарства Ігор Клименок підкреслив значення об'єднання зусиль у рамках двох основних реформ – в рибній промисловості та гідротехнічній меліорації. Він зазначив, що перехід до відкритих принципів управління та активна цифровізація відкривають можливості для системних змін, сприяють формуванню позитивного іміджу галузі і дозволяють впроваджувати державну стратегію навіть у найскладніших умовах.

"Ми об'єднуємо дві масштабні реформи та два колективи в єдиний життєздатний механізм, що дозволяє управляти галуззю на принципово нових, відкритих засадах. Співпраця з НАЗК і розроблення антикорупційної дорожньої карти є переконливим свідченням того, що ми послідовно змінюємо імідж відомства та впевнено перебуваємо в авангарді позитивних перетворень. Сьогоднішній результат - це спільний успіх великої команди, яка за підтримки Мінекономіки та законодавчої влади реалізує стратегічний вектор розвитку держави", - додав Ігор Клименок.

Під час засідання колегії особливу увагу було зосереджено на впровадженні меліоративної реформи, яка має на меті оптимізацію використання водних ресурсів у сільському господарстві, а також відновлення систем зрошення та дренажу.

"Меліоративна реформа вже приносить свої плоди. Ми систематично інтегруємо інфраструктурні об'єкти в структуру управління Держрибагентства, передаємо контроль над державними меліоративними системами в регіонах та розробляємо ефективну модель управління через організації водокористувачів. Одночасно ми залучаємо міжнародних партнерів для інвестицій у модернізацію та підвищення енергоефективності. Наша мета – створити сучасну, стійку систему управління водними ресурсами, що відповідатиме потребам аграрного сектору," – підкреслила Ірина Овчаренко.

Перший заступник голови Держрибагентства Тарас Кот повідомив, що до сфери управління Держрибагентства прийнято майно об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем у Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Полтавській, Херсонській, частинах Київської і Миколаївської областей; підписано спільний наказ про передачу об'єктів державних меліоративних систем у Волинській, Вінницькій і Сумській областях та розпочато опрацювання проектів актів приймання-передачі; узгоджено та подано на погодження до Фонду державного майна України переліки щодо передачі державного майна з балансу організацій Держводагентства на баланс державної установи "Українські гідромеліоративні системи" щодо Київської і Черкаської областей.

Тарас Кот зазначив, що в рамках реформи меліорації активно відбувається формування організацій водокористувачів. На сьогоднішній день в Україні зареєстровано 75 ОВК в різних областях, з яких 8 уже стали власниками інженерних об'єктів меліоративних систем.

Він також повідомив про залучення інвестицій для модернізації та відновлення державної меліоративної інфраструктури. Зокрема, у 2025 році було налагоджено партнерство зі Світовим Банком, Японським агентством міжнародного співробітництва (JICA), NTC International, Програмою АГРО, Agenzia Italiana per la Cooperazione allo Sviluppo (Італія), а також з недержавними компаніями з Великої Британії, Франції та США. Крім того, обговорювалися питання підвищення енергетичної ефективності та стійкості об'єктів меліоративних систем.

На засіданні заступник голови Державного агентства рибного господарства Андрій Зінченко презентував результати аналізу рибоохоронної діяльності регіональних підрозділів агентства. У 2025 році рибоохоронні патрулі здійснили 1 686 рейдів, внаслідок яких було виявлено 21 085 порушень законодавства у сфері рибальства, що на 3,2% менше порівняно з 2024 роком. Зокрема, число серйозних порушень становило 3 566, що складає 20% від загальної кількості, без урахування майна, власника якого не вдалося встановити. Під час рибоохоронних рейдів державні інспектори вилучили у правопорушників понад 48 тонн водних біоресурсів, 13 545 заборонених знарядь для ловлі та затримали 427 транспортних засобів. У результаті було завдано збитків рибному господарству України на суму 160,1 млн грн.

Крім того, Андрій Зінченко зосередив увагу на результатах аукціонів із продажу права на промислове рибальство, діяльності в галузі аквакультури, штучному відтворенні водних біоресурсів, затвердженні та реалізації регіональних програм розвитку рибного господарства, а також плані здійснення євроінтеграційної діяльності.

Зі свого боку заступник голови Держрибагентства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Дехтяренко поінформував учасників про імпортозаміщення рибної продукції в державних закупівлях, а також стан роботи і перспективи розвитку Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства (еРибальство). Він наголосив, що завдяки заходам технічної підтримки та своєчасному усуненню збоїв забезпечено стабільне функціонування системи. Нині триває дослідна експлуатація ключових компонентів еРибальства, а також досягнуто домовленостей із Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO) щодо фінансування робіт ІІІ ітерації (модернізації) та проведення технологічного аудиту системи.

Одночасно колегія обговорила питання реалізації пілотного проекту, спрямованого на підвищення контролю за проведенням рибоохоронних рейдів. Це передбачає впровадження інформаційно-комунікаційної системи для дистанційного моніторингу на суднах і транспортних засобах. Також було розглянуто ефективність управління державними активами, врахування пропозицій та рекомендацій, отриманих в результаті перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції та Державної аудиторської служби, а також дотримання фінансової та бюджетної дисципліни.

Після завершення засідання було ухвалено рішення, які сприятимуть покращенню основних показників роботи та підвищенню ефективності діяльності Державного агентства рибного господарства, а також його регіональних підрозділів, управлінь водного господарства, державних підприємств, установ і організацій.