Унікальний проект "На межі" разом із журналом Playboy Ukraine. Розповідь про протитанкіста Андрія Кирильчука.

29 років, позивний — Журналіст, військовослужбовець, походить з села Уланів у Вінницькій області.

Нагороди: медалі "Відмінний прикордонник" та "За мужність у захисті державного кордону".

Перед тим як піти служити в армію, я встиг спробувати себе в різних професіях: працював журналістом у місцевій газеті та оператором фальцювальних машин на поліграфічному підприємстві, де ми друкували рахунки за комунальні послуги для всього населення країни. Згодом я вирішив внести зміни у своє життя і почав вивчати програмування, але не досяг значних успіхів у цій галузі. Пізніше пройшов курси тестування програмного забезпечення. Мені надійшла пропозиція від однієї з провідних ігрових студій в Україні. Проте, за день до підписання контракту, я отримав повістку і мусив відвідати військкомат.

1 липня 2023 року я приєднався до Луганського прикордонного загону. Мій шлях навчання розпочався у Великій Британії, після чого мене направили до протитанкової застави. Зараз я виконую обов'язки навідника ПТРК "Корсар" і є командиром розрахунку. Моя основна місія полягає в утриманні позицій та знищенні ворожої техніки. У разі штурму моя роль – вибігти назустріч противнику і заявити йому: "Ні, ти не маєш права топтати українську землю!". Це нагадує полювання: я займаю позицію, ретельно маскуюся, а коли з’являється ворог, потрібно швидко вистрілити і вразити ціль.

Найбільше в пам'яті залишилася подія, що трапилася приблизно в червні, коли ми зайшли на нові рубежі і розпочався штурм. За день до цього наш товариш отримав поранення, тож коли з'явилася ворожа техніка, нам наказали діяти удвох. Згідно штатного розподілу, в нашій групі мало бути троє, але ми впоралися, незважаючи на труднощі! Вийшли під справжнім роїнням дронів, і було непросто зрозуміти, чи належать вони нам, чи ворогу. Завдали удару по ворожій техніці і швидко відійшли на запасну позицію, забравши з собою все спорядження та зброю, яку змогли донести.

Одного разу ми ледь не спіймали російського розвідника. Він ховався в кущах, підраховував особовий склад, який проходив повз, і збирав дані про їхні пересування. Захопити його живим не вдалося, адже він підірвав себе гранатою, яка вибухнула всього в чотирьох метрах від мене. Вважаю цей момент своїм другим днем народження.