Трагічна загибель 10-річного хлопчика від голоду у Вінницькій області: Як система зрадила дитину.

Влади пояснюють цю трагедію "недостатньою координацією між відомствами".

18 грудня правоохоронні органи повідомили про трагічний випадок у селі Серебрія Могилів-Подільської міської громади на Вінниччині, де загинула дитина з інвалідністю. Генеральний прокурор України Руслан Кравченко поділився цією інформацією у соціальній мережі Facebook. За його словами, хлопчик, який мав інвалідність від народження, не отримував їжу протягом щонайменше двох місяців. Він не міг захистити себе або звернутися по допомогу, повністю покладаючись на дорослих. З травня 2025 року дитина перестала відвідувати школу, і її стан продовжував погіршуватися, але мати не зверталася до медиків. Це лише частина сумної історії. З серпня по грудень соціальні та медичні служби неодноразово відвідували цю родину, фіксуючи погіршення стану дитини, проте не вжили жодних заходів для порятунку її життя, зазначив Кравченко.

Генеральний прокурор повідомив, що матір дитини була затримана й отримала підозру у залишенні дитини в небезпечній ситуації, що призвело до її смерті, а також у злісному невиконанні батьківських обов'язків. До суду надіслано клопотання про обрання їй запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відомо, що жінка вже раніше мала справу з правосуддям за аналогічні порушення.

УСІ ЩОСЬ РОБИЛИ?

- Проте відповідальність не зупиниться лише на матері, - зазначив Кравченко. - Прокуратура провела правову оцінку дій посадових осіб і висунула підозри: працівнику соціальної служби, який курирував цю сім'ю, за неналежне виконання своїх обов'язків щодо захисту життя та здоров'я дитини, що призвело до трагічного результату; а також сімейному лікарю за недбалість у виконанні своїх медичних обов'язків, що стало причиною серйозних наслідків для неповнолітньої особи.

Коли з'явилась інформація про цю жахливу подію, агентство Укрінформ попросило прокоментувати ситуацію старосту села Серебрія Могилів-Подільської міської громади Наталію Тодорчук. Вона зазначила, що матір дитини "існує у власному світі, це її стиль життя".

Батьки не навчали її основам господарювання та правильному управлінню фінансами. Вона не знала, як це робити, адже батьки завжди піклувалися про всі ці питання, поки були живими. Вони не підготували її до самостійного життя в суспільстві з дитиною, - розповіла Тодорчук.

Щоправда, пізніше Могилів-Подільська міська рада у фейсбуці заявила, що староста офіційно коментарів Укрінформу давала, а факти викривлені. Але залишився запис розмови з посадовицею.

Триває розслідування, і суд визначить, хто відповідальний за трагедію, що трапилася з дитиною. Ми можемо поділитися деякими фактами, які стали відомі під час засідання постійної комісії з питань освіти, релігії, культури, молоді та спорту Вінницької обласної ради. На розгляд комісії було винесене питання "щодо інформації про вжиті заходи у зв'язку з подією, що сталася у селі Серебрія Могилів-Подільського району 16 грудня 2025 року, зокрема - про смерть 10-річного хлопчика від голоду".

На засідання запросили представників служб, які так чи інакше дотичні до ситуації. Директорка Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької ОВА Світлана Ярмоленко узагалі відмовилася коментувати, посилаючись на те, що триває слідство. Інші були більш говіркими, і їхні розповіді дають змогу певною мірою зрозуміти хронологію подій та обставини, що призвели до цієї трагедії. Основний патерн - усі щось робили, керуючись своїми відомчими нормативним актами та інструкціями. Але система фатально підвела 10-річного хлопчика, і серед живих його більше немає.

Чи існували можливості, щоб уникнути загибелі дитини?

Хлопчика планували повернути назад до навчального закладу.

Як розповіла директорка Департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА Тетяна Каменщук, першими забили на сполох освітяни. Родина хлопчика проживала у с. Серебрія, і він п'ять років навчався у місцевій спеціальній школі. Каже, допоки були живі дідусь і бабуся, вони займалися його вихованням і водили до навчального закладу. Попри складний діагноз і порушення мовлення, дитина була соціалізована, гралася з однолітками. Але у травні після смерті родичів мама написала заяву про те, що хлопчик пережив стрес і до кінця навчального року заклад відвідувати не буде.

Класний керівник та директор школи наполегливо просили матір приводити сина до навчального закладу. У фінальний тиждень навчання вона виконала їх рекомендацію, щоб провести оцінювання прогресу хлопчика. Під час цього процесу виявили деякі його особливості. Разом зі шкільним лікарем вирішили відвезти його на додаткове обстеження до лікаря в Могилів-Подільський, - розповіла Каменщук.

Улітку, під час канікул, дитина була вдома. Із вересня матір написала заяву, що вона хоче, щоб хлопчик не відвідував школу.

- Заклад робив усе можливе, щоб налагодити комунікацію з мамою і повернути дитину до школи. Вона дуже складно йшла на контакт із працівниками спеціальної школи. Телефонні дзвінки завершувалися тим, що не допускала їх до дитини. Заспокоювала, що у хлопчика все нормально, - зазначила посадовиця.

Оскільки налагодити контакт з матір'ю не вдалося, педагогічні працівники звернулися до служби у справах дітей, і в жовтні цю справу розглянула комісія.

У листопаді матір також написала заяву про переведення дитини на сімейну форму виховання і на педагогічний патронаж.

Останній раз класний керівник спілкувався з матір'ю 10 грудня, і вона також не хотіла пускати до сина. Ніхто не очікував, що хлопчик опинився в настільки важкому стані, адже в цей час його не бачили, - зазначила Каменщук.

СУД НЕ ВИЯВИВ УХИЛЕННЯ МАТЕРІ ВІД ВИКОНАННЯ СВОЇХ БАТЬКІВСЬКИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ.

Згідно з інформацією Тетяни Дорош, яка на час засідання комісії облради очолювала Службу у справах дітей Вінницької обласної адміністрації, про цю проблемну родину вони дізналися 22 липня. В результаті, 6 серпня фахівці Служби, соціальної роботи, а також представники місцевої ювенальної превенції Національної поліції розпочали оцінку рівня безпеки для цієї родини.

- Я не можу сказати, який був акт, тому що проводяться слідчі дії. Але, за словами представників Служби, дитина не була взята (на облік, - ред.) як та, що потрапила у складні життєві обставини, тому що дали певний термін матері на виправлення, - сказала Дорош.

Проте, Могилів-Подільський центр соціального обслуговування встановив, що сім'я потребує підтримки, а дитина вимагає заходів соціального захисту. 11 серпня, за ініціативою Служби, медичні працівники провели огляд хлопчика і направили його до дитячого відділення Могилів-Подільської окружної лікарні інтенсивного лікування.

15 серпня комісія з охорони прав дитини при Могилів-Подільській міській раді порадила матері звернутися до управління праці та соціального захисту для отримання путівки на санаторно-курортне лікування дитини з інвалідністю. Крім того, міському центру первинної медико-санітарної допомоги було доручено здійснювати медичний патронаж.

Доручення від Служби отримали й інші відомства. Зокрема, міський центр територіально-соціального обслуговування мав "забезпечити надання послуги сім'ї згідно з установленими потребами". Місцевий відділ управління Національної поліції мав контролювати виконання матір'ю батьківських обов'язків. Старості села як представнику органу опіки та піклування доручили здійснювати постійний нагляд за сім'єю. І в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров'ю дитини "надати допомогу в межах повноважень та своєчасно інформувати відповідні суб'єкти для оперативного реагування".

З 15 серпня по 7 жовтня жоден з учасників взаємодії, включаючи соціальних та медичних працівників, представників місцевого ГУ НП і старосту Серебрії, яким комісія доручила виконання певних завдань для підтримки родини, не надав інформації про погіршення обставин у сім'ї, - підкреслила Дорош.

10 жовтня до органу опіки та піклування надійшов лист від Серебрійської спеціальної школи, в якому йдеться про те, що, згідно з інформацією матері, дитина не здатна самостійно пересуватися. Мати шукає можливості для влаштування дитини у спеціалізований медичний заклад. Це питання було розглянуто 17 жовтня під час засідання комісії з питань захисту прав дітей. Тоді головний лікар комунального некомерційного підприємства "Могилів-Подільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги" повідомила, що "дитина має комбіноване захворювання і знаходиться під постійним наглядом сімейного лікаря. Порушень у догляді з боку матері не виявлено".

Після засідання інклюзивно-ресурсного центру було запропоновано провести всебічну психолого-педагогічну оцінку дитини для освітніх цілей. Спеціальній школі в Серебрійському районі надано рекомендації щодо організації індивідуального навчання та педагогічного супроводу. Міському центру соціального обслуговування знову було рекомендовано "забезпечити соціальну послугу".

- Ми маємо інформацію, що послуга надавалася безперервно, і 27 листопада дитину перевели на виховання в сім'ю, - підтвердила чиновниця.

Вона підкреслила, що відповідальність за моніторинг цих ініціатив була делегована заступнику міського голови Могилева-Подільського. Адже саме сільські, селищні та міські голови, а також старости населених пунктів несуть особисту відповідальність за виявлення дітей, які опинилися в складних життєвих ситуаціях, включаючи випадки жорстокого поводження тощо.

Після 17 жовтня до Служби у справах дітей не надходило інформації від суб'єктів, яким надавались доручення під час засідання комісії.

- Далі ми дізналися, що відбулася трагедія. Окремо зазначу, що в серпні стосовно матері був позов до суду за ухилення від батьківських обов'язків. Однак 21 серпня Могилів-Подільським міжрайонним судом ухвалено рішення - і справу було закрито, а матір звільнено від відповідальності у зв'язку з малозначущістю вчиненого правопорушення й обмежено усним зауваженням. Служба не була долучена до цього процесу, до суду подавала поліція, - сказала Дорош.

Деякі діагнози виявилися вкрай серйозними.

Заступниця директора Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Вінницької обласної державної адміністрації Тетяна Бондаренко зазначила, що протягом усього цього періоду дитина знаходилася під контролем свого сімейного лікаря.

За ініціативою первинної ланки, разом із соціальними працівниками, були організовані виїзди фахівців, включаючи психіатра та невролога з Могилів-Подільської окружної лікарні. Дитина проходила стаціонарне лікування двічі - в обласному та територіальному медичних закладах. Мати отримувала регулярні рекомендації, але в деяких ситуаціях медичний працівник стикається з обмеженнями у своїх діях, оскільки остаточне рішення про госпіталізацію залишається за матір'ю, - зазначила Бондаренко.

Вона розповіла, що у дитини було багато серйозних захворювань, зокрема, "діагнози, які ставили лікарі, є дуже небезпечними для життя". Проте мати не бажала відвозити дитину до медичного закладу.

Бондаренко додала, що клініко-експертна комісія проведе дослідження цієї ситуації, і "в результаті буде здійснена оцінка якості наданих медичних послуг".

З родиною не було проведено достатньо роботи.

Директорка Вінницького обласного центру соціальних служб, Олена Стоялова, повідомила, що спеціалістка з соціальної роботи, яка надавала підтримку родині загиблого хлопчика, була усунута від виконання своїх професійних обов'язків.

Ми провели ретельний аналіз документів, які зберігалися в територіальному центрі соціального обслуговування, і не виявили жодних розбіжностей з алгоритмом, затвердженим законодавством. Протягом трьох місяців команда відвідала сім'ю 14 разів. Вона також направила додаткові листи, в яких повідомила про потребу дитини в заходах соціального захисту. Серед цих заходів - взяття дитини на облік у службу соціального захисту, формування міждисциплінарної команди фахівців, які почнуть працювати над ситуацією, та розробка індивідуального плану для дитини. Вона проінформувала всіх зацікавлених осіб. Провела оцінку потреб сім'ї, і 11 серпня управління соціального захисту міської ради ухвалило рішення про надання послуги соціального супроводу, - зазначила Стоялова.

Додає, що й до цього рішення вона допомагала матері підготувати дитину до госпіталізації. Зокрема, розказувала, як попрати речі й зібрати хлопчика. Двічі відвідувала їх із працівниками сектору ювенальної превенції. Одного разу з нею виїхав і представник служби у справах дітей.

Протягом цього часу вона змогла відновити водопостачання, залучивши волонтерів та знайомих майстрів. У будинку з'явилося електричне освітлення, а також всі необхідні умови для прання та сушіння речей. Вона активно допомагала матері з плануванням бюджету, організовувала покупки, а також навчала її, як готувати їжу. Проте, мати, здається, не сприймала ці поради. Її рівень розвитку та готовності до самостійного життя виявився недостатнім для того, щоб належно піклуватися про дітей. Соціальна працівниця щоразу зазначала у своїх звітах, що мати не підтримує належні санітарно-гігієнічні умови, - підкреслює посадовиця.

Стоялова констатує, що соціальна послуга хоч і надавалася, але ця робота була недостатньою. Зокрема, і через неналежне базове забезпечення роботи соціальної служби.

У територіальному центрі соціального обслуговування Могилів-Подільської громади, що спеціалізується на підтримці літніх людей, було відкрито новий підрозділ для соціальної роботи з сім'ями. Наразі посада завідувача не закріплена, а в команді працюють лише три фахівці з соціальної роботи. Протягом 2025 року фактично на всю громаду діяли двоє з них. Відповідно до чинних нормативів, потреба в соціальних працівниках у громаді покривається лише на 16%, тоді як необхідно мати 12,5 спеціалістів. Одна з фахівчинь, яка тимчасово не виконувала свої обов'язки, супроводжувала 35 сімей, які опинились у важких життєвих ситуаціях. Це у 3,5 рази перевищує встановлену норму, - зазначає вона.

Стверджує, що про це направляли листи керівництву громади й доручення на рівні ОВА.

ЗБІЙ СИСТЕМИ ЧИ БАЙДУЖІСТЬ?

Що ж маємо в підсумку? Доповідачі на засіданні профільної комісії облради дійшли висновку, що в усьому винна "неналежна міжсекторальна взаємодія". Простіше кажучи, кожне з відомств окремо щось робило, керуючись власними протоколами, алгоритмами й нормативами. Виявилося, що цього замало для порятунку життя беззахисного хлопчика.

Постає питання і щодо рішення суду, який не виявив у поведінці матері ухилення від виконання батьківських обов'язків і лише зробив усне зауваження. Чи недостатньо добре підготували позивачі свої матеріали? І чому після цього всі заспокоїлися і не подали апеляцію на рішення суду першої інстанції?

Дитину не забрали. Лікування не було надано. Захист не здійснили. Відповідно до інформації слідства, саме сполучення дій матері та бездіяльності відповідних служб стало причиною загибелі хлопчика. Він помер не через недугу. Його смерть стала наслідком байдужості дорослих, - так прокоментував ситуацію генеральний прокурор.

За підсумками засідання профільної комісії Вінницької облради представництво Національної соціальної сервісної служби у Вінницькій області отримало доручення провести комплексну перевірку всіх соціальних органів, що мають стосунок до цієї трагедії. Зокрема, перевірити, як вони надавали соціальні послуги та взаємодіяли між собою.

На пізнішому засіданні ОВА було обговорено питання міжвідомчої співпраці в області захисту прав дітей. Було відзначено, що організація цієї роботи є неналежною, а також виявлено брак своєчасних управлінських рішень, які могли б запобігти трагедіям. Очільниця області підкреслила, що захист прав і безпека дітей лежить у безпосередній відповідальності громад. Вона запропонувала керівникам негайно провести перевірку стану справ із захисту прав дітей на місцевому рівні і забезпечити ефективну координацію між усіма залученими службами. Однак, чи достатньо цих кроків, щоб запобігти повторенню подібних трагедій?

І короткий допис щодо питання "дитину не вилучили" з неблагополучної сім'ї. Новим варіантом для її виховання могла б стати патронатна родина або інша форма сімейного опікування. Проте, за інформацією народного депутата України Павла Сушка, на листопад у Вінницькій області, яка вважається умовно безпечною, патронатні сім'ї існують лише в 5 з 63 громад.

На території області функціонує 11 патронатних родин, які вже досягли свого максимального наповнення дітьми. У 12 громадах відсутні будь-які форми сімейного виховання: немає ні прийомних сімей, ні дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ), ні патронатних родин. Крім того, кількість прийомних сімей та ДБСТ зменшилася ще на 10 родин. Це свідчить про явну кризу у сфері сімейного виховання, - зазначає народний депутат.

Укрінформ продовжить уважно стежити за розвитком ситуації в цій справі.