Понтонні конструкції не можуть замінити мости, а на будівництво тунелю може піти до 10 років: думка експерта щодо альтернатив для Києва.

РБК-Україна розпитало експерта з транспортного планування Дмитра Беспалова, наскільки реальною є ідея понтонних переправ через Дніпро і чи варто боятися транспортного колапсу в Києві.

Внаслідок російських нападів на мости, Київ вивчає варіант встановлення понтонних переправ. Наскільки це здійсненно?

З технічної точки зору це цілком можливо. Військові вже будували такі споруди ще у 40-х роках минулого століття. Проте Понтонно-мостовий парк (ПМП) не призначений для того навантаження, яке забезпечують мости в Києві.

Звісно, понтони можуть пропускати легкові авто та громадський транспорт, але первинно вони призначені саме для військових цілей - евакуації чи логістичного забезпечення. А не для того, щоб людина з лівого берега могла поїхати в офіс на правий.

Для належного монтажу ПМП необхідно забезпечити наявність достатньої кількості комплектів. Можливо, їх доведеться імпортувати з інших країн. Також варто враховувати специфіку використання цих систем під час повеней або замерзання води. Усе це потребує регулярного моніторингу, обслуговування та, у разі потреби, заміни елементів.

Деякі додаткові новини: У столиці України, Києві, планується створення резервних мостів через річку Дніпро, повідомляє Калашник.

ПМП більш вразливі цілі, ніж залізобетонні чи металеві мости. Якщо дрон влучив по одному сегменту понтонної переправи, його можна замінити. Однак чи будуть ці комплекти у наявності? Тому ПМП треба додатково захищати.

Якщо з'являться понтонні переправи, чого я дуже сподіваюся не статися, це стане тривожним сигналом. Це означатиме, що Київ опиниться в критичному становищі, на межі виживання.

Міністр з питань відновлення, інфраструктури та транспорту повідомив, що планується забезпечити половину пропускної спроможності мостів Києва за допомогою альтернативних переправ. Яка кількість понтонів буде потрібна для реалізації цього проекту?

Згідно з моїми розрахунками, для реалізації цього проекту потрібно облаштувати від 15 до 20 понтонних мостів. Їх слід інтегрувати в існуючу інфраструктуру, а також встановити світлофори для регулювання руху транспорту в певному порядку. Навіть за таких умов, забезпечити високу пропускну здатність буде складно.

Отже, з точки зору кількості потрібних комплектів та їхній інтеграції, це виглядає нереалістично.

Який час необхідний для спорудження одного понтону?

Понтонні мости розгортаються дуже швидко, адже вони є військовими засобами, призначеними для оперативного транспортування техніки. Проте, можливо, знадобиться також створити причальні споруди та забезпечити під'їзну дорогу до понтонів.

Проте на практиці процес може затягнутися на місяці, оскільки потрібно знайти понтони, провести їх перевірку та розробити план їхньої роботи. У наших умовах ця стадія може тривати безкінечно. До моменту завершення всіх цих етапів питання може втратити свою актуальність.

Після закритого засідання Київради, яке відбулося 1 жовтня, у засобах масової інформації з'явилися відомості від депутатів про те, що вартість створення системи понтонних переправ через Дніпро становить приблизно 8 мільярдів гривень. Чи вистачить цих коштів для реалізації проекту?

Справді, не зовсім ясно, що включає ця сума. Я спробував самостійно оцінити, скільки могли б коштувати ПМП, але потрібно знати, скільки їх є в наявності і чи вони взагалі існують. У будь-якому разі, мої підрахунки свідчили про десятки мільйонів доларів.

Будівництво, нагляд та обслуговування понтонних конструкцій є досить витратними процесами.

Яким чином ви ставитеся до ідеї зведення тунелю під Дніпром?

Навіть якби у нас були фінансові ресурси, я б не вклав їх у будівництво тунелів у цей момент, оскільки обставини можуть змінитися вмить. Подібні проекти реалізуються в умовах стабільності, а не в часи війни. Тому ця ідея здається мені досить незвичною.

Таке будівництво потребує величезних термінів. Якщо все буде супер оптимістично і ми стартуємо вже сьогодні, то десь 3 роки витратимо на розробку проєктної документації. І ще приблизно 5 років - на будівництво.

Мова йде про стабільне фінансування. Для такого тунелю знадобляться мільярди доларів. Це означає, що якщо фінансування забезпечене, усі нормативні вимоги виконані, і нічого не заважає процесу, то ми зможемо отримати цей тунель протягом 7-10 років.

Як це стосується нашої сьогоднішньої ситуації — мені не зовсім зрозуміло. Можливо, ця концепція була запропонована лише з метою викликати співчуття у іноземців через теракти на мостах і отримати фінансування для техніко-економічного обґрунтування та початкового етапу проєктування.

Але навіть проєкт коштуватиме десятки мільйонів гривень, бо треба дослідити дно річки, зібрати інформацію про різні комунікації, зробити розрахунки.

Читайте також: Київ може чекати "логістичний кошмар" через удари РФ по мостах, - NYT

Навіть після численних атак з боку Росії наші мости залишилися непорушними. Але як сильно можуть постраждати троси від влучень?

Досі мене вражає, як ворог здатен так точно вражати цілі, адже влучити в конкретне з'єднання, де балка спирається на опору, є великим викликом навіть для сучасної артилерії. Можливо, справді російські війська використовують ретранслятори, як стверджують деякі наші фахівці.

Але навіть якщо ворогу вдастья "розрізати" ванти (троси), це не обов'язково означає, що міст зруйнований. У вантових мостів є певні запаси, і навіть якщо всі троси пошкоджені, міст фактично можна зробити балковим, якщо поставити додаткові опори в Дніпро.

Це те, що зараз роблять із мостом метро - так такі опори підтримують арку. Ще один приклад, Подільський міст, який раніше був на опорах, а зараз висить на вантах. Також за необхідності подібні опори можна поставити і під Південний міст. Це звузить суднохідну частину, але дозволить конструкції триматися.

Я б не вважав це атаками, а скоріше терористичними актами. Атака передбачає певний військовий контекст, тоді як мости не є військовими об'єктами. На мою думку, росіяни не прагнуть знищити міст, адже їм зрозуміло, що за допомогою декількох шахедів цього не досягти.

Отже, мета полягає в тому, щоб зупинити рух, вселити страх у населення і примусити нас перевіряти та закривати мости, відмовляючись від їх використання. Для досягнення цього їм не потрібно руйнувати ванти – достатньо наносити удари в конкретних місцях на мосту. Це вплине на транспортну інфраструктуру, що, в свою чергу, негативно позначиться на економіці.

Транспорт має значний вплив на можливості бізнесу функціонувати, генерувати валовий регіональний продукт та сплачувати податки.

Якщо російські сили вирішать завдати серйозної шкоди всім містам, я впевнений, що вони мають уявлення про кількість ракет, необхідних для цього. Проте далі перед ними постане питання про доцільність: яку мету вони зможуть досягти?

Які фактори можуть призвести до справжнього транспортного колапсу в Києві? Чи потрібно, щоб одночасно закрили два або три мости?

- Транспортного колапсу через мости не буде, він не можливий. Люди щодня ухвалюють для себе нові рішення. Якщо завтра перекриють кілька мостів, людина, яка живе на лівому березі, а працює на правому, відмовлятиметься від поїздок, змінить роботу, маршрут, час виїзду чи транспорт. Люди підлаштовуватимуться.

Однак можуть бути локальні проблеми. Наприклад, якщо одночасно перекрити кілька мостів, середній час поїздки дуже зросте. Але все одно людина зможе дістатися до місця призначення.

Погодні умови можуть стати важливим чинником, що викликає ланцюгову реакцію. Наприклад, сильний дощ може призвести до численних дорожньо-транспортних пригод, знизити видимість та змусити певні транспортні засоби зупинитися. Одночасно може статися збій у енергетичній системі, що призведе до зупинки всіх тролейбусів на маршрутах. Крім того, звуження проїзної частини може погіршити ситуацію. Таким чином, справжній колапс може виникнути не лише через закриття мостів, а й через комплекс взаємопов'язаних факторів.

Отже, катастрофи у транспортній сфері не станеться, проте це призведе до серйозного задушення економіки. Адже якщо людина витрачає дві години на дорогу до роботи, вона може або звільнитися, або переїхати в інше місто, де є кращі умови для пересування. Подібна ситуація вже траплялася, коли багато айтішників масово переїжджали з Києва до Вінниці.

І це страшніше за колапс, бо йде загроза транспортної деградація - коли твоє завтра гірше, ніж сьогодні. І так відбувається з дня в день. Транспортний колапс - це сильний спазм, головний біль. А те, що відбувається у нас, - це як онкологія.

Які ви маєте на увазі варіанти для Києва, які можуть бути більш ефективними, ніж використання понтонних мостів?

В даний час існує безліч альтернатив: човниковий транспорт залізницею, понтонні мости, насипні переправи, а також реверсивний рух через існуючі мости.

Один із військових аналітиків висловив думку, що російські сили можуть використовувати оптичну систему для наведення в Києві, оскільки їхні удари є надзвичайно точними. Внаслідок цього, під час атак рекомендується застосовувати димові завіси на мостах.

Ще варіант - захист окремих елементів мостів - типу сітками, якимись екранами, мангалами (масивними металевими решітками, - РЕД.) Взагалі, найкращий спосіб - це ППО, РЕБ, застосуування турелялей зі штучним інтелектом.

Є безліч ідей, але, на мій погляд, жодна з них не зможе ефективно спрацювати самостійно. Ворог уважно спостерігає за нашими діями. І якщо ми зосередимося на якійсь конкретній ідеї, вони почнуть активно її блокувати.

Наприклад, можна стверджувати, що міська електричка повинна врятувати Київ від транспортного хаосу. Але вже наступного дня Росія може завдати удару по локомотиву, тяговій підстанції або контактній мережі. Або ж цілитиме у залізничні мости, такі як Дарницький чи Петрівський.

Тому у нас має бути максимальна децентралізація і диверсифікація рішень - багато заходів одночасно. Треба мати багато резервних варіантів.

Ще один реальний захід для Києва - оптимізувати поїздки, щоб у людей було менше потреби глибоко пересуватись по столиці. Йдеться про ідею 15-хвилинного міста.

Насправді, це добре забута ідея ще з Радянського Союзу - мікрорайони. Зараз Париж намагається впроваджувати її. Головний принцип - у пішій доступності має бути все, що потрібно людям: робота, навчання, дозвілля, послуги. Також частина людей може перейти на працювати дистанційно. Все в комплексі знизить трафік і навантаження на мости.

Отже, альтернативи мостам не існує, а понтони в Києві слугують крайньою мірою для збереження функціонування міста. Їх використання має бути під контролем військових, та доступ до них повинен здійснюватися за спеціальними перепустками. Закривати старі мости сітками для забезпечення захисту — це погане рішення, оскільки так виникає додаткове навантаження. Тому ми покладаємо великі сподівання на систему протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби, сподіваючись, що військові зможуть забезпечити кращу охорону мостів.