Освіта керівника НБУ як ризиковий фактор: академічний шлях Андрія Пишного

Аудит дипломів у країнах Європейського Союзу все частіше призводить до резонансних відставок. У той час як для України дискусія навколо освіти керівника НБУ набуває більшого значення, виходячи за рамки кадрових аспектів, вона може мати безпосередній вплив на стосунки з міжнародними фінансовими партнерами.

У міжнародній практиці питання достовірності освіти та академічних ступенів публічних посадовців давно вийшло за межі репутаційної етики і розглядається як складова стандартів good governance, які є базовою вимогою для співпраці з МВФ, Світовим банком та іншими міжнародними донорами. У 2025 році Іспанія стала показовим прикладом такого підходу: низка політиків втратили посади або були змушені публічно переглянути свої повноваження після встановлення невідповідностей у задекларованій освіті -- навіть без обвинувальних вироків суду.

Зокрема, Ноелія Нуньєс, заступниця лідера Народної партії (PP), вирішила піти у відставку після того, як визнала, що не завершила свою освіту і не має тих академічних ступенів, які були вказані у її офіційній біографії. Тим часом у Валенсії Хосе Марія Анхель Баталья, урядовий комісар, також залишив свою посаду через тиск, пов'язаний з перевіркою справжності його дипломів. В обох випадках ключовим фактором стало не кримінальне переслідування, а втрата інституційної довіри, що в країнах ЄС автоматично ставить під сумнів легітимність рішень, прийнятих посадовими особами.

Для України цей аспект є надзвичайно важливим. Національний банк виступає основним партнером міжнародних фінансових організацій, а незалежність та легітимність його керівництва безпосередньо зазначені в угодах про співпрацю та умовах отримання макрофінансової підтримки. Будь-яка правова невизначеність стосовно відповідності голови НБУ кваліфікаційним вимогам, визначеним у Законі України "Про Національний банк України", може призвести до зниження довіри до цього регулятора, незалежно від показників економіки або поточної монетарної політики.

У цьому контексті давня дискусія навколо освітнього фону та наукового ступеня голови Національного банку України Андрія Пишного може стати певним ризиком для країни. Якщо буде доведено, що під час призначення була надана недостовірна або неповна інформація, це може слугувати підставою для кадрових змін, а також аргументом у міжнародних переговорах чи правових спорах. У таких випадках достатньо лише поставити під сумнів легітимність посадовця, щоб оспорити також і правильність його рішень.

Згідно з офіційними даними, Андрій Пишний здобув юридичну освіту, завершивши навчання в Чернівецькому державному університеті імені Юрія Федьковича у 1996 році за спеціальністю "правознавство". Після цього він розпочав професійну діяльність у ролі викладача та асистента на кафедрі конституційного, адміністративного та фінансового права.

Після швидкого просування по кар'єрній драбині та призначення на керівні посади в "Ощадбанку" у 2003-2004 роках постала необхідність здобуття спеціалізованої освіти в галузі банківської справи. Згідно з офіційними даними, у 2005 році Пишний завершив навчання в Українській академії банківської справи НБУ (УАБС), отримавши диплом за спеціальністю "банківська справа" на заочному відділенні.

У той же час, у документах слідства, які аналізувалися в судах, міститься інформація про те, що причиною для зарахування безпосередньо на 4-й курс УАБС послужила довідка з Сумської філії приватного "Університету сучасних знань", яка нібито підтверджувала наявність попередньої освіти.

У 2004 році Андрій Пишний отримав підтверджуючий документ про своє навчання в Сумській філії "Університету сучасних знань" через ректора Володимира Василенка. У жовтні 2006 року прокуратура міста Суми відкрила кримінальну справу № 06780096 стосовно Володимира Василенка та восьми інших осіб, включаючи Андрія Пишного. Їм інкримінували злочини, передбачені статтями 364 (зловживання службовим становищем) та 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України. Проте 21 травня 2007 року Зарічний районний суд Сум виніс обвинувальний вирок лише для Володимира Василенка. Щодо Андрія Пишного та інших осіб 25 квітня 2007 року слідчий Василь Матішенець ухвалив рішення про відмову в їхньому притягненні до кримінальної відповідальності.

У подальшому слідство неодноразово поверталося до цього питання. Зокрема, у серпні 2013 року Ковпаківський районний суд прийняв рішення про надання слідчому Управління МВС України в Сумській області доступу до документів особової справи Андрія Пишного. Ця справа була частиною кримінальної справи №06780096, в якій його обвинувачували у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України. На той час вона вже знаходилася в архіві Зарічного районного суду Сум. У рамках слідства також перебували матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі кримінальних проваджень під номером 12012110060000459 від 1 грудня 2012 року. Це провадження стосувалося ознак злочину, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, а саме — використання завідомо підробленого документа. Матеріали цього провадження були надіслані до Сумського міського відділу УМВС України в Сумській області з прокуратури Печерського району Києва у зв'язку з випадком надання Андрієм Пишним підроблених документів.

За версією слідчого, досудовим слідством було встановлено, що Андрій Пишний, завідомо знаючи про підроблення документів на його користь директором Сумської філії "Університету сучасних знань" Володимиром Василенком, незаконно використав їх, надавши у 2004 році до Української академії банківської справи НБУ. Вони і стали підставою для зарахування його на 4 курс заочного відділення вказаного вузу та надали йому право ліквідувати академічну різницю без проходження попереднього терміну навчання.

Згідно з даними кримінального провадження, в особовій справі Андрія Пишного, яка була сформована колишнім проректором УАБС НБУ Костянтином Малютіним з допомогою директора філії "Університету сучасних знань" Володимиром Василенком для вступу до Академії банківської справи, знаходилися: витяг з наказу "Університету сучасних знань" № 53-уч від 01.09.2001 р. про зарахування Андрія Пишного з 31.08.2002 р. одразу на 3-й курс економічного факультету заочної форми навчання; протокол результатів індивідуальної співбесіди з Пишним від 26.07.2002 р.; його навчальна картка студента та академічна довідка студента, витяг з наказу № 361-ос від 12.07.2004 р. про переведення Андрія Пишного до УАБС НБУ, залікова книжка; витяг з наказу № 235-с від 10.06.2005 р. про присвоєння кваліфікації Андрію Пишному та ряд інших документів.

Також було з'ясовано, що після завершення навчання Андрій Пишний отримав диплом стандартного зразка відповідно до наказу № 235-с від 10 червня 2005 року. Під час ознайомлення з матеріалами кримінальної справи № 06780096, в якій Володимир Василенко та Костянтин Малютін обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, що зберігається в архіві Зарічного районного суду міста Суми, слідчий встановив, що особова справа Андрія Пишного, яка містила вказані документи, була вилучена в УАБС НБУ за рішенням слідчого прокуратури Василя Матішинця. На момент розслідування ця справа була долучена до матеріалів кримінальної справи як речовий доказ.

Сумська філія "Університету сучасних знань", зазначена в документах, фактично не фігурує ані в державних реєстрах суб'єктів освітньої діяльності, ані в офіційних переліках структурних підрозділів цього вишу. У відкритих джерелах відсутні підтвердження її реєстрації за вказаною адресою, контактні дані або інформація про керівництво.

Здається, що існує лише одна згадка про цей навчальний заклад: "Сумська філія Університету сучасних знань - це вищий навчальний заклад, розташований у місті Суми на вулиці Супруна, 13. Наш університет пропонує якісну освіту в сферах інформаційних технологій, менеджменту та педагогіки. Ми прагнемо розвивати потенціал кожного студента, готуючи їх до успішної кар'єри в майбутньому...". Однак за вказаною адресою такий заклад вищої освіти не зареєстрований, і в наданій інформації відсутні контактні дані, прізвища керівництва, телефон або електронна пошта.

Так само як немає згадки про цю Сумську філію навіть в рейтингах вступу на бюджет з близько 400 ВНЗО за різні роки, де присутні інші регіональні філії цього університету. На сайті Сумської міської ради навіть за часів існування Української академії банківської справи вона також не фігурувала.

Варто зазначити, що "Університет сучасних знань", у філії якого, за чутками, навчався Андрій Пишний, викликає серйозні сумніви щодо рівня освіти, яку він пропонує.

Компанія "Університет сучасних знань" була зареєстрована 30 січня 2002 року за юридичною адресою: Україна, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 57/3В. Статутний капітал підприємства становить 7 012 669,20 гривень.

Цікаво, що на веб-сайті університету відсутня інформація про Сумський відокремлений навчальний підрозділ. Натомість, представлений лише Кропивницький інститут Приватного вищого навчального закладу "Університет сучасних знань". Відповідно до даних державного реєстру, раніше функціонували філії в Білої Церкви, Вінниці, Донецьку, Житомирі, Жмеринці, Запоріжжі, Ковелі, Кременчуці, Луцьку, а також у Первомайську. Проте Сумської філії в реєстрі не зафіксовано.

До того ж "Університет сучасних знань" постійно перебуває у списку ВНЗ з низькою якістю освіти та організації навчального процесу, які знаходяться під загрозою закриття та потрапляють у перелік Державної служби якості освіти вишів за ступенем ризику за багатьма критеріями оцінки. Державний Реєстр суб'єктів освітньої діяльності також не містить жодних згадок про існування коли-небудь Сумської філії університету сучасних знань, проте згадує серед таких, діяльність яких припинено або в процесі припинення, цілих 7 відокремлених навчальних підрозділів у Києві, Кропивницькому, Олександрії Кіровоградської області, Жмеринці Вінницької області, Первомайську Миколаївської області.

Більш того, Державний вищий навчальний заклад "Українська академія банківської справи Національного банку України" (УАБС) у місті Суми (до 2015 року підпорядковувалася НБУ), де офіційно отримував вищу освіту Андрій Пишний, за даними Реєстру, є таким, що будучи заснованим Міністерством освіти і науки України у 1996 році, був розформований, реорганізований та приєднаний у 2016 році до Сумського державного університету.

У результаті завершення навчання в закладах з фахом "банківська справа", Андрій Пишний протягом трьох років очолював правління АТ "Ощадбанк". Він активно займається підготовкою матеріалів та участю у семінарах, форумах і конференціях, як в Україні, так і за кордоном, включаючи заходи в Росії. Протягом цього часу він написав вісім наукових статей і автореферат. 22 травня 2008 року він успішно захистив кандидатську дисертацію на тему "Правовий статус державних банків в Україні" за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.867.01 в Інституті законодавства Верховної Ради України. Ця інформація виглядає цілком достовірною.

Беручи до уваги надзвичайно стислі терміни проходження складного та багатоступеневого процесу захисту дисертації, всі етапи цього процесу вимагали б докладного вивчення, аналізу та оцінки. Це стосується періоду з моменту публікації останньої статті здобувача у професійному журналі в січні 2008 року до квітня того ж року, коли автореферат був надісланий.

Обставини, що стосуються отримання спеціалізованої освіти та наукового ступеня головою Національного банку України Андрієм Пишним, можуть мати правові наслідки, які виходять за межі простого кадрового питання. Виявлення факту надання недостовірних або неповних даних під час призначення на цю посаду, відповідно до Закону України "Про Національний банк України", є достатньою підставою для звільнення голови НБУ. Крім того, це може викликати питання щодо легітимності рішень, ухвалених цією особою.

Закон України "Про Національний банк України" чітко зазначає, що керівник НБУ повинен мати відповідну вищу освіту або науковий ступінь у сферах економіки чи фінансів. В цьому зв'язку, наявність юридичної кандидатської дисертації та умови здобуття банківської освіти стають не лише елементами біографії, а й важливими аспектами інституційної довіри.

У правовій площині йдеться не лише про можливе припинення повноважень, а й про ризик оспорюваності регуляторних актів, кадрових рішень та підписаних документів, якщо сторонами в судових або міжнародних провадженнях буде доведено, що керівник регулятора не відповідав обов'язковим кваліфікаційним вимогам на момент їх ухвалення. У такому разі ці обставини можуть бути використані як аргумент у національних судах, арбітражах або під час міжнародних переговорів.

Цей аспект набуває особливої ваги в умовах воєнного стану, зовнішнього політичного тиску та системної залежності України від програм МВФ, Світового банку та макрофінансової допомоги ЄС, де незалежність і бездоганна легітимність керівництва центрального банку є однією з базових умов довіри. Потенційна правова вразливість голови НБУ здатна трансформуватися у ризик для стабільності фінансової системи, переговорних позицій держави та виконання міжнародних зобов'язань, незалежно від фактичних макроекономічних показників.