Тепло, вода, електрика. Які ціни на комунальні послуги в Україні та як функціонує мораторій?

В Україні з серпня 2022 року запроваджено законодавчий мораторій на підвищення цін на теплопостачання, гарячу воду та постачання газу. Про це повідомила Ольга Бабій, член Національної комісії, що відповідає за державне регулювання в енергетичному секторі та комунальних послугах (НКРЕКП), яка працює в період з 2019 по 2024 роки.

"Гаряча вода і теплопостачання й досі залишаються під дією мораторію", - пояснила Бабій у коментарі РБК-Україна.

Ціни на тепло та гарячу воду встановлюються окремо для кожного комунального підприємства, з урахуванням стану їхнього обладнання та витрат на паливні ресурси. Тарифи можуть варіюватися між різними постачальниками теплової енергії. Наприклад, підприємство "Євро-Реконструкція", яке здійснює діяльність Дарницької ТЕЦ на лівому березі Дніпра в Києві, має тариф на теплопостачання для населення у розмірі 1 408,27 гривень (з ПДВ) за гігакалорію. У той же час, "Київтеплоенерго", яке забезпечує теплом інші райони столиці, встановило тариф на рівні 1 654,41 гривень (з ПДВ) за гігакалорію. Ці тарифи діють під час воєнного стану та протягом шести місяців після його скасування.

Одні з найвищих тарифів на постачання гарячої води для населення зафіксовані у Черкасах, Полтаві та Вінниці. Підприємство "Черкаситеплокомуненерго" має вартість гарячої води на рівні 163,63 гривні за один кубометр. У Полтаві тариф становить 118,66 гривні за один кубічний метр, а у Вінниці - 111,07 гривні.

У Черкасах і Чернігові встановлені одні з найнижчих цін на комунальні послуги. Компанія "Черкаське хімволокно" пропонує гарячу воду за ціною 77,72 гривні за кубометр, тоді як постачальник "Технова" в Чернігові встановив тариф на рівні 77,97 гривні за кубічний метр.

Чоловік здійснює контроль температури радіатора (зображення Getty Images)

Одні з найвищих цін на централізоване опалення для населення спостерігаються в Херсоні, Миколаєві та Броварах. "Херсонська теплоелектроцентраль" пропонує тепло за ціною 2 002,16 гривні за одну гігакалорію. У свою чергу, підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" встановило тариф на рівні 1 999,08 гривні за гігакалорію, тоді як "Броваритепловодоенергія" виставляє ціну в 1 823,59 гривні за гігакалорію.

У містах Полтава, Черкаси та Чернігів встановлені одні з найнижчих тарифів на централізоване опалення. Наприклад, компанія "Полтаватеплоенерго" пропонує тариф у розмірі 1 248,25 гривні за гігакалорію, тоді як "Черкаситеплокомуненерго" має тариф 1 289,99 гривні за ту ж одиницю енергії. У Чернігові, фірма "Технова" встановила тариф на рівні 1 406,93 гривні за гігакалорію.

На газ і електроенергію мораторій не поширюється, додала Ольга Бабій. Але їхня ціна для населення залишається фіксованою через механізм покладання спеціальних обов'язків (ПСО), в рамках якого уряд зобов'язує державні компанії продавати ресурс дешевше за ринкову ціну або давати кошти на компенсацію низької ціни.

В Україні близько 98% побутових споживачів, що становить понад 12 мільйонів домогосподарств, отримують газ від "Газопостачальної компанії "Нафтогаз України". Ця компанія пропонує газ за фіксованою ціною 7,96 гривні за кубометр. Тариф, що має назву "Фіксований", регулярно продовжується, і його умови залишаються незмінними з початку повномасштабного вторгнення, а термін його дії наразі встановлено до травня 2026 року.

Тариф на електроенергію для населення теж регульований державою, проте з 2022 року він уже змінювався, його підвищували у 2023-2024 роках. 22 жовтня цього року Кабінет міністрів продовжив дію чинного тарифу (4,32 гривні за кВт-год) до 30 квітня 2026 року. Для побутових споживачів, які використовують електроопалення, залишаються такі умови: до 2 000 кВт-год на місяць діє тариф 2,64 гривні за кВт-год, а при споживанні понад цей обсяг застосовується стандартна ставка 4,32 гривні за кВт-год. Тариф на електроенергію - єдиний на всій території України.

Чоловік оглядає дані з лічильника (зображення Віталія Носача, РБК-Україна)

Система встановлення тарифів на водопостачання в Україні варіюється в залежності від конкретного міста. Як зазначила Бабій, для водоканалів, що підпорядковуються НКРЕКП, існує фактичне замороження тарифів для населення. "Для юридичних осіб тарифи формуються на основі ринкових умов, тоді як для побутових споживачів ринкові розрахунки стануть актуальними лише після завершення воєнного стану", - додала експерт.

Проте, деякі водоканали активно коригують свої тарифи. "Малі водоканали, що підпорядковуються місцевим громадам, мають можливість самостійно змінювати ціни. Вони часто формують тарифи відповідно до ринкових умов", - зазначила вона. Саме в цій галузі спостерігається найбільше зростання. "Вартість холодної води зростає, і це підвищення є суттєвим", - додала експерт.

Станом на 16 січня 2025 року, згідно з даними НКРЕКП, найвищі тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення для населення зафіксовані в Запорізькій області та Умані. Тариф "Облводоканалу" Запорізької області на постачання холодної води і водовідведення становить 54,63 гривні за кубічний метр, що є рекордним показником. В Умані ж вартість послуг централізованого водопостачання і водовідведення для населення складає 47,92 гривні за кубічний метр.

Найнижчі тарифи залишаються для Донецької області, а також для міст Харків та Хмельницький. У Харкові сумарний тариф на водопостачання та водовідведення становлять 20,43 гривні, а у Хмельницькому - 22,83 гривні.

Усі послуги, що стосуються обслуговування багатоквартирних будинків, утримання прибудинкових територій, а також вивезення сміття, не підлягають жодним обмеженням на підвищення тарифів, підкреслила Бабій. Вартість цих послуг зростає, зокрема, через збільшення цін на електроенергію, яку ці компанії закуповують за ринковими цінами.

В проміжку з жовтня 2024 року по жовтень 2025 року середня ціна житлово-комунальних послуг підвищилася на 2,4%, згідно з інформацією, наданою Державною службою статистики. Різні складові тарифів демонстрували різні тенденції у зміні цін. Найзначніше зросли витрати на управління багатоквартирними будинками, що збільшилися на 12,1%.

Також підвищились тарифи на:

Питання про можливе підвищення тарифів після завершення опалювального сезону буде залежати від фактичного фінансового становища постачальників послуг. "Ці підприємства закуповують ресурси – електроенергію та газ – за ринковими цінами. Якщо у компанії є фінансові резерви, мораторій на підвищення тарифів може бути продовжений. У випадку ж відсутності таких резервів, потрібно буде переглянути умови мораторію", – зазначила експерт.

Раніше місцеві органи влади мали можливість частково покривати витрати водоканалів і підприємств, що надають теплопостачання, за рахунок надходжень з окремих місцевих податків, зокрема податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), зазначила Бабій. Проте після внесення змін до бюджетного законодавства цей фінансовий ресурс істотно зменшився.

"Місцевим бюджетам більше не під силу покривати втрати комунальних підприємств, оскільки вони позбавлені відповідних ресурсів і джерел", - підкреслила Бабій.

За словами Бабій, якщо уряд має намір продовжити мораторії, йому слід взяти на себе зобов'язання щодо компенсацій. "Якщо Верховна Рада встановила мораторій, то фінансування цього питання повинно лягти на плечі державного бюджету", - підкреслила вона.

Бабій зазначає, що питання щодо подальшого застосування тарифних мораторіїв та механізмів компенсації не можна відкладати до закінчення опалювального сезону. Вона впевнена, що рішення про те, чи продовжувати фіксовані ціни на газ, електрику, тепло і воду, а також про те, хто нестиме витрати комунальних підприємств, повинно бути ухвалене вже на початку наступного року.

"Не варто відкладати до завершення опалювального сезону – необхідно підбити підсумки року і вже в січні-лютому отримати відповідні рішення", - зазначила вона.