У Харківській області загинув 44-річний військовослужбовець прикордонної служби Роман Петращук. "Він завжди знав, як підтримати кожного у важкі часи" - Життєві історії | Експрес онлайн.

Хоча Роман не мав попереднього військового досвіду, восени 2022 року він добровільно вирішив стати на захист своєї батьківщини. Брав участь у бойових діях у найгарячіших зонах Донеччини та Харківщини. Його мрія полягала в тому, щоб повернутися додому в грудні цього року та відсвяткувати день народження свого сина. Проте, доля підготувала інший сценарій.

Роман, який походить з Буковини, здобув професію тракториста-комбайнера після закінчення технічного училища. У 2011 році він почав працювати в агрофірмі в Соледарі, розташованому в Донеччині, де ми зустрілися вперше. У мене вже було дві доньки від попереднього шлюбу, але вони швидко знайшли спільну мову з Романом. Згодом я народила нашого спільного сина Єгора, якому зараз 7 років, – ділиться історією дружина воїна, Дар'я Яницька. – Ми придбали будинок, завели господарство і поступово облаштувалися. Проте через рік розпочалася велика війна. Я з сином переїхала на Вінниччину до батьків мого зятя, а агрофірму, де працював Роман, релокували на Дніпропетровщину, тож він певний час працював там. У жовтні 2022 року Роман вирішив звернутися до військкомату, адже хотів бути корисним для країни, хоча свого часу не проходив строкову службу через проблеми зі здоров'ям.

Після навчання Роман Петращук став до лав 2-го Харківського прикордонного загону. Отримав від побратимів позивний "Батя", бо був людяним, мудрим, вмів підтримати кожного у скрутну хвилину. Виконував бойові завдання на Харківщині. "Чоловік захищав Вовчанськ, Лозову, Ізюм. А восени 2023-го їх перекинули на Донецький напрямок. Його підрозділ тримав позиції у Часовому Яру, Костянтинівці, Кліщіївці. Там йшли дуже важкі бої, -- провадить далі дружина. -- Я весь час молилася за чоловіка. І, певно, ті молитви його берегли. Якось Роман ішов, і в кількох десятках сантиметрах від нього пролетіла протитанкова керована ракета. На щастя, не зачепила.

Влітку минулого року коханого перевели до 4-го прикордонного загону підрозділу "Рій", де він служив штурмовиком. Згодом командир призначив його старшиною. Роман не лише виконував бойові завдання, а й евакуйовував поранених побратимів. Востаннє чоловік був удома в червні цього року, відсвяткував у родинному колі своє 44-річчя. Планував, що приїде у відпустку 2 грудня, на день народження сина, але..."

Сміливий прикордонник втратив життя 6 вересня неподалік села Гур'їв у Харківській області.

"Дар'я зазначає, що чоловік разом із товаришами їхав на евакуаційній машині до позицій, аби забрати поранених. У прикордонній службі мені повідомили, що пікап, на якому вони були, підірвався на міні. Романові відірвало ноги, він втратив багато крові... Але пізніше один з бійців розповів, що, ймовірно, це був дрон-"ждун", що чекав у засідці й вдарив по кузову автомобіля. Хоча бійці мали броньовану машину, вони вирішили взяти пікап, щоб швидше вивезти поранених з поля бою."

У Жмеринці попрощалися з 44-річним старшим солдатом Романом Петращуком. Його родина ініціювала петицію, в якій просять надати військовому звання "Герой України".