Масові переслідування української інтелігенції у січні 1972 року: причиною арештів стало... святкування коляди - Як це відбувалося | Експрес онлайн

Десятки однодумців, серед яких був і Василь Стус, збиралися гуртом і колядували в помешканнях відомих львів'ян, зберігаючи дух Різдва в умовах радянського режиму.

Звісно, це не подобалося тодішній владі. У січні 1972 року КДБ розпочав операцію "Блок" проти українських дисидентів. У поле зору "кадебістів" найперше потрапили учасники різдвяної коляди. Докладніше про ці події розповідає Ірина Єзерська-Вдовенко, наукова співробітниця музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

-- Хто був ініціатором таких колядувань?

Однією з організаторок була Олена Антонів, лікарка та правозахисниця, друга дружина В'ячеслава Чорновола. У її львівському домі проходили репетиції вертепу та примірка костюмів. Серед учасників коляди були численні художники, вишивальниці та ткалі, зокрема й Стефанія Шабатура, видатна діячка шістдесятників. Тому вбрання колядників виявилися справжніми мистецькими шедеврами. Образи персонажів вертепу залишалися традиційними, включаючи цигана, жида та інші фольклорні фігури, тоді як на релігійних персонажах акцент не робили.

З колядою йшли до домівок відомих діячів культури -- поетів, письменників, митців, учених, але лише до тих, у кому були повністю впевнені й знали, що ці люди підтримують українські традиції. Адже таке колядування могло бути небезпечним для господарів, особливо тих, хто обіймав керівні посади -- очолював спілки чи навчальні заклади.

Хто ж був залучений до вистав вертепів?

З колядками мандрували відомі представники культурного та правозахисного руху: подружжя Калинців, мисткиня Стефанія Шабатура, правозахисник Михайло Горинь, активіст і політичний в'язень Іван Гель, а також художник Богдан Сорока.

У складі вертепу були дружини політв'язнів, які були заарештовані в 1960-х роках, серед яких Марія Гель та Оксана Осадча. Також у святкових колядках брала участь Раїса Мороз – дружина відомого дисидента Валентина Мороза, що на той час був у радянських таборах. Незважаючи на своє грецьке походження, вона активно інтегрувалася в українське середовище та переймала різдвяні звичаї. Колядували сім'ями, залучаючи до вертепу і дітей, щоб не лише зберегти національні традиції, але й передати їх наступним поколінням.

Цікаво, яким чином Василь Стус потрапив до числа учасників коляди 1972 року?

Напередодні Нового року він прибув до Львова з Моршина, де проходив лікування, щоб зустрітися з друзями, які розділяли його погляди. Стус, родом з Вінниччини, більшу частину свого свідомого життя провів на Донеччині, де збереження української мови та культурних традицій було надзвичайно важким. Тому у Львові, як він зазначав, "душа його відпочивала", адже він був щиро вражений тим, як львів'яни змогли підтримувати національні традиції навіть у складних умовах радянського режиму. Зустрівши колядників на вулицях, Стус приєднався до вертепу. Свої враження від коляди він підсумував словами: "Вам вдалося зберегти свою сутність. У цьому ваша сила".

Декілька днів потому, на свято Різдва, поет знову завітав до Львова, щоб відвідати сім’ю Калинців. Він приніс їм в дарунок свою поетичну збірку "Зимові дерева" та статтю про Павла Тичину під назвою "Феномен доби". Під час обшуку квартири Ірини Калинець ці матеріали були конфісковані і згодом стали важливими доказами у справі.

Варто зазначити, що подібні коляди проходили у Львові та Києві й раніше, але саме коляда 1972 року стала найпомітнішою. Адже 12 січня розпочалися масові арешти української інтелігенції. За однією з версій, це було пов'язано з 50-річчям утворення СРСР та бажанням влади підтримувати образ стабільності. У Львові в той день були затримані Ірина Калинець, Стефанія Шабатура та Іван Гель, а в Києві — Василь Стус. Загалом, в період з 12 по 14 січня, під час операції "Блок", КДБ затримав щонайменше 19 осіб.

Під час допитів учасників різдвяної коляди використовували психологічний тиск, погрожуючи переслідуванням їхніх близьких та маніпулюючи сімейними зв'язками. Деяким дисидентам загрожували психіатричною експертизою, зокрема це стосувалося Василя Стуса. У ті часи такі методи були поширеним інструментом КДБ. Проте важливо зазначити, що коляда стала лише формальним приводом для репресій проти української інтелігенції, а справжньою причиною були їхні політичні погляди, активна діяльність та боротьба за незалежність України. Усі затримані отримали обвинувачення за статтею 62 Кримінального кодексу УРСР — "антирадянська агітація і пропаганда".

Судові засідання зазвичай відбувалися у закритому форматі — без присутності навіть найближчих родичів. Вироки були надзвичайно жорстокими. На заслання та в табори було відправлено таких видатних представників українського дисидентського руху, як В'ячеслав Чорновіл, Василь Стус, подружжя Калинців, Стефанія Шабатура, Іван Світличний, Іван Гель та багатьох інших. Арешти тривали і в 1973 році, а також у наступні роки.