Квіти, ремонти та системи водовідведення: ЗМІ дослідили, як громади використовують кошти, отримані від екологічного податку.

У 2025 році всі рівні бюджетів отримали 6,5 мільярда гривень завдяки екологічному податку.

Проте використання цих фінансів не є цільовим: замість того, щоб модернізувати підприємства, які завдають шкоди навколишньому середовищу, кошти спрямовуються на озеленення, косіння трав та ремонти системи каналізації, повідомляє "ЕкоПолітика".

Зокрема, у 2025 році підприємства, що забруднюють навколишнє середовище в Житомирській області, сплатили 61 мільйон гривень екологічного податку, з яких 20 мільйонів гривень було направлено до спеціальних фондів місцевих бюджетів.

Проте під час розробки екологічних ініціатив у цьому регіоні часто спостерігається явне спотворення термінів, зазначає видання.

"Якщо проєкт має якусь екологічну складову (а насправді, якщо добре пошукати, вона є практично в кожному випадку), його дуже зручно включають до Програми захисту навколишнього середовища. І в результаті, серед проєктів, які фінансуються, зокрема, за рахунок екологічного фонду, присутні такі ініціативи, як створення контейнерних майданчиків для збору сміття, будівництво систем водопостачання та каналізації, буріння свердловин, а також інвентаризація зелених насаджень у населених пунктах", - зазначає "ЕкоПолітика".

Зокрема, такі заходи передбачає програма з охорони довкілля Новоград-Волинської міської ради. Натомість у деяких сільських громадах до програми охорони довкілля включають очистку колодязів, ліквідацію снігопадів, прибирання кладовищ, вирізання чагарників та висадку квітів, а у Житомирській ОВА - ремонт каналізаційних споруд.

Водночас на Івано-Франківщинів за рахунок екоподатку фінансували ремонт шпиталю та будівництво дамб на річках, а на Вінниччині - озеленювали територію шкіл та викошували очерет.

Екологічний податок є обов'язковим для всіх бізнес-структур, діяльність яких негативно впливає на навколишнє середовище. Проте аналіз ситуації показує, що фінансові ресурси, які мали б використовуватись для боротьби зі забрудненням або екомодернізації, насправді витрачаються на поточні потреби громад. Експерти вважають, що доцільніше було б спрямувати ці кошти на екомодернізацію підприємств, що здійснюють викиди, - зазначає видання.

Згідно з повідомленнями, для здійснення "зеленого" переходу в українській промисловості необхідно інвестувати 102 мільярди євро. Водночас, заплановане фінансування Фонду декарбонізації України становить лише 182 мільйони євро, що складає всього 0,17% від реальної потреби. Для порівняння, лише у 2023 році Європейський Союз отримав 43,6 мільярда євро доходів від системи торгівлі викидами, які були використані на кліматичні ініціативи.

У свою чергу в Європейській Бізнес Асоціації (EBA) попереджали, що запропонована урядом програма із декарбонізації промисловості може не лише не забезпечити притоку "зелених" інвестицій, а й створити ризики деіндустріалізації, якщо у ньому не будуть визначені реальні джерела фінансування.