"Гуцульський купол" для відновлення наших побратимів.

Військовий Олег Ревега змайстрував у карпатських горах Буковини унікальний сферичний будинок, де бійці та волонтери можуть безкоштовно відпочити та відновити свої сили.

Реабілітаційний центр "Купол гуцула" розташований на висоті понад 800 метрів над рівнем моря, поряд із батьківською хатою Олега Ревеги. На під'їзді до цієї місцини - триметровий герб України із відстріляних боєприпасів з-під Часового Яру. Тризуб виготовили місцеві майстри задля вшанування пам'яті загиблих захисників України.

ІДЕЯ ПРОСТОРУ ЗАРОДИЛАСЯ В ЧАСИ АТО

Це місце мало всі шанси стати привабливим туристичним об'єктом, який користувався б популярністю. Проте "Купол гуцула" було задумано і зведено не з метою залучення туристів.

На стінах і стелі обшитої деревом будівлі - український орнамент із цитатою Григорія Сковороди: "Щастя твоє і світ, і рай твій, і Бог твій всередині тебе є". Тут усе облаштували так, аби було комфортно на самоті чи у колі сім'ї, друзів. Серед "родзинок" - великі панорамні вікна, з яких відкривається прекрасний вид на буковинські Карпати. Уночі можна спостерігати за зорями і місяцем з телескопа. Одночасно в "Куполі" можуть проживати до восьми осіб.

Власник та ідейний натхненник Олег Ревега задумав створити цей простір ще в часи АТО/ООС. Тоді він їздив на заробітки у Німеччину та активно волонтерив для фронту. Каже, що був "військовим фрілансером".

Для мене все почалося з Революції Гідності: я був активним учасником подій на Грушевського і брав участь у штурмах на Інститутській. Згодом я став волонтером-добровольцем. Хоча формально не входив до жодного з добровольчих батальйонів, я час від часу надавав підтримку на фронті. Я відвідував Дебальцеве і був серед тих, хто виходив з оточення. Потім, заробляючи гроші, я повертався, щоб допомагати своїм друзям на передовій. Перші місяці після початку повномасштабного вторгнення я так само долучався до оборони Києва в ролі волонтера. З часом я став офіційним військовим, - ділиться Олег.

Ділиться, що після поранень потребували відновлення багато побратимів.

Під час активних бойових дій в АТО я відвідував поранених друзів у шпиталі, і умови там були жахливими. У ті часи не лише труднощі відновлення змушували людей покидати шпиталь, але й сама атмосфера була важкою для сприйняття. Це спонукало мене до роздумів про те, як можна створити щось особливе для військових на батьківській ділянці. Спочатку я планував використати морський контейнер і незвично його облаштувати. Проте мій друг запропонував зупинитися на дерев'яній конструкції. Я згадав про колишню радіолокаційну станцію Памір на горі Томнатик і вирішив, що наш будинок матиме форму, схожу на куполи цієї станції, - ділиться спогадами Олег.

КОЛИ БУВ НА ФРОНТІ, БІЛЯ БАТЬКІВСЬКОЇ ХАТИ РОЗПОЧАЛИСЯ РОБОТИ

Щоб реалізувати свою задумку, він почав відкладати частину своїх доходів і набувати будівельні матеріали. Кількість необхідних ресурсів для створення сферичного будинку визначив його приятель, який вже тривалий час спеціалізується на дерев'яних конструкціях. Поступово Олег зібрав та доставив усі потрібні матеріали.

Цей проєкт довелося на деякий час призупинити. 24 лютого 2022 року Олег Ревега знаходився на чергових заробітках у Німеччині. Того ж дня він повернувся в Україну, а вже 25 лютого став на захист Києва, приєднавшись до рядів добровольців.

- Після того, як ми вигнали окупантів із півночі України, я вирішив повернутися до свого задуму. Розумів, що буде в рази більше людей, які потребуватимуть моральної і психологічної підтримки. Почав дистанційно запускати роботу із будівництвом, - продовжує військовий.

Олегові підтримували друзі та родина. Поки він виконував свій обов'язок на фронті, біля їхнього дому почалися інтенсивні будівельні роботи. Практично вся його зарплата та бойові виплати йшли на створення майбутнього "Купола гуцула". Також фінансову допомогу надавали батьки Олега, які проживають у Німеччині.

24 серпня 2023 року, рівно через рік після закладки фундаменту, в хуторі Поляківський, що належить до селища Путила Чернівецької області, розпочав свою діяльність Центр відновлення військових. З того часу тут отримали відпочинок приблизно сто осіб.

"ВІД ГІРСЬКОГО ПОВІТРЯ ЗНИК ХРОНІЧНИЙ КАШЕЛЬ"

За словами Олега, до нього найчастіше звертаються військові та ветерани, які служили в штурмових підрозділах і пережили бойові дії в найгарячіших точках російсько-української війни. Багато з них зазнали травм і втратили здоров'я. Дехто приїжджає на короткий візит, інші - на вихідні, а деякі проводять у горах цілий тиждень або навіть два. Військові діляться інформацією про можливість безкоштовного відпочинку в горах зі своїми знайомими, радять відвідати соціальні мережі комплексу та його вебсайт. Там, до речі, також є можливість зробити донат.

Андрій Христюк, колишній снайпер з Вінниччини, дізнався про "Купол гуцула" завдяки своєму побратиму. У перші місяці повномасштабного вторгнення він пережив величезну втрату — його син Ярослав, який служив у 36-й бригаді морської піхоти, загинув під час оборони Маріуполя. У травні минулого року Андрій отримав тяжке наскрізне вогнепальне поранення правої легені, переживши кілька складних операцій та тривалий процес реабілітації. Він зізнається, що раніше ніколи не мав можливості відвідати Карпати.

- Коли приїхав у високогірний комплекс, то першу добу було важкувато дихати. Адже в мене залишилися півтори легені, і на висоті треба адаптуватися. Але я "роздихав" груди і озирнувся довкола. Мої враження важко передати словами. Світанки у горах - щось неймовірне. Карпати стають аж червоними. Я був у грудні минулого року, коли випало багато снігу. Мені хотілося побувати на всіх вершинах, куди міг дістатися, - каже ветеран.

Він провів близько двох тижнів у "Куполі гуцула". Розповідає, що його самопочуття значно покращилося — хронічний кашель, який був наслідком легеневих травм, нарешті зник. Андрій зустрівся з місцевими жителями та родичами Олега. На завершення, він висловив бажання знову приїхати в липні, щоб насолодитися збором грибів і ягід.

Волонтерка з Тернополя, Христина Феціца, також відвідала "Куполь гуцула". Наприкінці січня, під час евакуації мирних жителів з Покровська, її автомобіль зазнав нападу ворожого дрона, що призвело до численних осколкових травм. Після цього вона тривалий час проходила лікування та реабілітацію. Христина зазначає, що знайома з Олегом ще з початку АТО. Він неодноразово запрошував її відвідати свій будинок у горах, але через обставини це не було можливим.

Після отримання поранення я проходила лікування та реабілітацію. Водночас активно займалася волонтерською діяльністю, хоча поїздки на передову довелося тимчасово припинити. Тоді я вирішила вирватися на один день до хатки Олега. Це місце просто чарівне: вранці сонце піднімається над засніженими горами, чути пташиний спів, а краєвиди вражають своєю красою. У самому будинку панує затишок: горить дерев’яний камін, собака мирно спить, а в повітрі лунає спокійна музика, - згадує Христина.

На її думку, "Купол" чудово підходить, аби відновити душевну рівновагу. Місце облаштоване і для людей з інвалідністю.

- Коли людина відчуває потребу в усамітненні та гармонії з природою, ця гірська хатинка стає ідеальним місцем. Тут також можна чудово провести час у колі родини чи друзів. Я впевнена, що Олегу вдалося втілити свою ідею створення простору для відновлення військових, які пройшли через жахи війни, - ділиться своїми думками волонтерка.

Власник "Купола гуцула" наразі займається збором коштів для завершення будівництва лазні з чаном та відновлення старої родинної хати. Це дозволить Центру відновлення приймати до 15 осіб одночасно та організовувати групові сесії з психологами та іншими спеціалістами у сфері реабілітації.