Цей регіон України є найбільшим та найоригінальнішим: його формування та унікальні характеристики.

Поділля - макрорегіон, чиї землі розкинулись на Вінниччині, Хмельниччині, Тернопільщині, Житомирщині, Черкащині, Кіровоградщині, Одещині та Київщині, а також у Придністров'ї. Він став справжньою колискою української культурної ідентичності.

Історико-географічні області України формувалися під впливом рельєфу та водних артерій, які відігравали ключову роль у комунікаціях. Поділля є яскравим прикладом цього, оскільки розташоване в лісостеповій зоні, що охоплює басейн Південного Бугу. Ця річка, як і Дністер, прокладає свій шлях з Подільської височини до Чорного моря. Спільна історія мешканців міст і сіл, що розташовані вздовж Південного Бугу та його лівих приток, суттєво вплинула на формування історичних меж Поділля.

Не можна оминути дві унікальні природні пам'ятки Поділля: Товтри (Медобори) та карстові печери. Товтри - єдині в Європі гори органічного походження, залишки прадавнього коралового рифу. А Подільська частина Товтр відома карстовими печерами, найбільша з яких - Оптимістична, найдовша в Європі та п'ята у світі.

Історично регіон Поділля поділяється на дві основні частини: Західну та Східну. Західна область, відома як Опілля, охоплює території Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської областей. У південній частині Східного Поділля, між ріками Дністер і Південний Буг, знаходиться регіон, відомий як Побережжя.

Першими жителями Поділля були корали, які сформували Товтри приблизно 10 мільйонів років тому. Археологічні дослідження підтверджують, що люди заселяли цей регіон ще в період кам'яної та бронзової доби. На території Поділля розташовані залишки найбільших в Європі поселень Трипільської культури. Крім того, знайдені артефакти вказують на присутність кіммерійців, скіфів, сарматів та готів.

Торгові зв'язки між Поділлям та Римською імперією підтверджуються археологічними знахідками римських монет, виявлених уздовж річки Дністер. Пам'ятки сарматської культури свідчать про активні контакти з Сходом. Після занепаду сарматського торгового шляху територією Поділля переміщалися германські племена, зокрема готи, а згодом і гуни, які домінували на місцевих ринках. Хазари, контролюючи торгові маршрути через Кавказ, визначили Поділля як найзахіднішу територію свого впливу.

У 9 столітті подільські племена утворили племінну державу уличів, яка, за словами баварського географа, мала 318 міст. Місцеві слов'яни не прагнули приєднання до Рюриковичів, адже мали свій вихід до Чорного моря та торгували з Візантією.

Вперше Поділля згадується у Галицько-Волинському літописі 13 століття під назвою "Пониззя". У 1240 році галицький боярин захопив землі з центром у Бакоті. Місцеві правителі, уникнувши розорення ордами Батия, почали платити данину чингізидам. У Золотій Орді було створено окремий Подільський улус.

У 14 столітті, після послаблення Золотої Орди, на Поділлі було утворено Подільське князівство під владою Литви. Проте польський король Ягайло та великий князь Литовський Вітовт конкурували за владу. У 1430 році полякам вдалося захопити Західне Поділля, де було утворено Подільське воєводство. Східна частина, Брацлавщина, залишилася за Литвою.

У 1431 році жителі Поділля виступили проти польського панування. У XV столітті цей регіон страждав від нападів татар, а також атак молдавського правителя Штефана III.

У 15-16 століттях на Поділлі відбувалося формування козацтва, яке тісно взаємодіяло з землеробським населенням. Саме Поділля стало місцем перехрещення інтересів та спілкування різних народів, що призвело до появи спільної, прийнятної для всіх, культурної ідентичності. Завдяки географічному розташуванню, Поділля стало епіцентром об'єднання українських земель, колискою сучасної України та її культурної єдності.

Після навали орди та розподілу Руського королівства, численні представники руської аристократії змогли зберегти свої землі та вплив. Князі Острозькі, які були фактично некоронованими монархами українських територій в межах Речі Посполитої, мали свої представництва на Поділлі, зокрема замок у Старокостянтинові. Руська знать активно будувала фортеці, залучаючи місцеве населення до своїх традицій та звичаїв.

Важливу роль у розвитку даного регіону відіграла шляхта, зокрема князі Острозькі, які змогли зберегти свій вплив навіть після того, як ці території стали частиною Речі Посполитої. Їхні замки та маєтки стали осередками збереження і розвитку місцевих традицій. Сьогодні Поділля вирізняється як унікальний регіон, де природні краси гармонійно поєднуються з багатою історичною спадщиною, нагадуючи про важливість цих земель у становленні української державності та культури.

Попередньо "Телеграф" ділився розповідями про те, як проходило життя в галицьких селах століття тому. Архівні фотографії завжди відкривають захоплюючий шлях у минуле.