Виконати заклик Фатімської Діви Марії: українські черниці моляться за мир - Vatican News

Сестра Емілія Вандич, СНДМ – Ватикан

У 1945 році, коли ченці та черниці були вигнані з монастирів і змушені перейти у підпілля, отець Роман Бахталовський, редемпторист, під благословенням блаженного священномученика Григорія Хомишина, єпископа Станіславівського, заснував нове Згромадження Пресвятої Богородиці Фатімської. Основною метою цього згромадження стали молитва та жертва за навернення Росії, мир у світі та припинення війни. Цього року ми відзначаємо 80-річчя створення цієї чернечої спільноти. У теперішній час, коли в Україні триває війна, місія цього згромадження набуває особливої актуальності.

Сестра Софія Дереш, Генеральна Настоятелька Згромадження Пресвятої Богородиці Фатімської, в інтерв'ю для Радіо Ватикану - Vatican News поділилася історією їхньої чернечої спільноти, заснованої 13 вересня 1945 року. "Отець Бахталовський був духовним наставником нашої громади протягом сорока років. Він розробив першу редакцію нашої Конституції та очолював наше Згромадження", - зазначила с. Софія. Вона також розповіла, що отець Роман зазнав двох арештів і провів багато років у засланні в Сибірі, загалом дев'ятнадцять років. Після повернення з заслання йому не дозволили повернутися на Західну Україну, тому він оселився в Хмільнику Вінницької області, де відійшов у вічність 6 жовтня 1985 року і був похований. Щороку черниці мають можливість вшанувати пам'ять свого засновника, молячись на його могилі, як духовні доньки.

Спадком і пам'яттю про отця Романа є музей, який розташований у головному домі Згромадження у Тернополі. Сестра Софія висловила велику вдячність покійній сестрі Надії Голейко, а також сестрі Романі Петрущак: "Ці дві особи зробили великий внесок у збереження історії Згромадження: сестра Надія зуміла зберегти це все, пронести крізь роки. А сестра Романа зуміла все впорядкувати, представити і подати як пам'ять для теперішніх і майбутніх поколінь". Вона також підкреслила, що "дуже великим дарунком і скарбом для згромадження є особисті речі отця Романа, а особливо листи, які він писав до сестер на полотні". "Коли один із в'язнів виходив на волю, ці листи на полотні були зашиті в куфайку (верхній одяг) і пізніше були передані сестрам. Ці листи є справді великим скарбом, вони зберігаються в музеї згромадження і їх можуть переглянути відвідувачі монастиря. Один із цих листів був звернений до сестер, а другий лист мав чітке звернення до настоятелів", - розповіла Головна Настоятелька.

Сестра Софія зазначила, що сестри відчувають особливу відповідальність за те, наскільки виконують харизму свого Згромадження, як здійснюють це своє завдання. Вони завдячують отцю Роману, що зумів побачити потребу заснування згромадження, місія якого є актуальною до сьогодні. Сестра Софія поділилася цікавою думкою про те, що, роздумуючи про об'явлення Фатімської Богородиці, а також під час духовних вправ під проводом священника, було акцентовано увагу на те, що Богородиця просила молитися за мир у світі, але приносити жертви і покуту за навернення грішників. Черниця зазначає, що нам вартує в теперішній час повернутися до того прохання Богородиці, щоби творити молитву, жертву й покуту за навернення грішників і молитву за мир у світі. Вона також розповіла, що і в час повномасштабного вторгнення молитовне правило спільноти особливо не змінилося. Однак, на заклик Преосвященного владики Михаїла Бубнія сестри брали участь у безперервній молитві монашества в намірі миру, і цю практику вони продовжують дотепер.

Розповідаючи про теперішню діяльність згромадження, с. Софія Дереш, насамперед, наголосила на тому, що їхній засновник створював дві гілки: діяльну та споглядальну. Остання діяла деякий період часу, коли були покликання до споглядального життя. На даний час не можна сказати, що вона завмерла, але перебуває, так би мовити, на паузі, оскільки немає покликань. Але є надія, що прийде час, і згромадження буде розвиватися та будуть покликання до споглядального життя. Концепцією контемплятивної гілки є творити молитву й жертву в стінах монастиря, не виходячи назовні.

Діяльність Згромадження Пресвятої Богородиці Фатімської має три основних напрямки. Це катехитично-педагогічна праця, де сестри катехизують в школах при парафіях; душпастирська праця, яку сестри виконують при парафіях: провід різних спільнот, дбання про красу, чистоту храму, церковних риз, випікання просфор, провадження церковного співу. Згромадження також є засновником Братства Матері Божої Фатімської. Ця молитовна спільнота діє при храмах, де служать черниці, які й провадять цю молитовну спільноту. Третій напрямок діяльності згромадження це - місійна праця, тобто виїзди, реколекції, науки, духовні місії з отцями редемптористами. Ця сфера також охоплює пенітенціарне служіння, яке сестри протягом багатьох років звершують у в'язниці.

Першою сестрою, яка розпочала служіння у в'язниці, була сестра Вероніка Кішко, яка прослужила в місті Києві у слідчому ізоляторі Лук'янівської в'язниці. Також сестри виконують пенітенціарне душпатирське служіння у слідчому ізоляторі в місті Кропивницькому. Це служіння раніше було більш систематичне, регулярне. На даний час воно періодичне, але триває. І досвід цього пенітенціарного служіння має свою красу. "Інколи я задумувалася над словами Христа, що "я був у в'язниці, і ви відвідали мене". Тому що в'язниця це, можна сказати, - таке місце наче країна в країні, місце зі своїми законами, своїми правилами і інколи дуже часто з гріхом, на жаль", - ділиться досвідом с. Софія. "Але там є люди і ті люди, які також, попри те все, що вони зробили в своєму житті, хочуть, щоб їх любити і хочуть доброго слова", - додає черниця.

Сестра Софія поділилася зворушливою історією зі свого в'язничного служіння, в якій йшлося про її зустріч з чоловіком, засудженим до довічного ув'язнення. Цей чоловік, віком близько 55-60 років, щиро плакав під час їхньої першої бесіди, стверджуючи свою невинність. Сестра зізналася, що ніколи не заглиблювалася в деталі злочинів в'язнів, адже розуміла, що кожен прагне бути кращим, ніж виглядає насправді. Тому вона просто слухала його, спостерігаючи за його емоціями. При кожній своїй візиті до в'язниці вона завжди приносила свячену воду, іконки та молитовники. Одного разу в неї була маленька книжечка про блаженного Миколая Чарнецького, на обкладинці якої його зображено у в'язничному одязі за ґратами. Під час розмови з в'язнем її охопила думка залишити йому цей молитовник, промовивши: "Якщо ви дійсно невинні, моліться до нього, адже він теж був несправедливо засуджений". Після тривалої відсутності з міста Кропивницького, сестра повернулася через три-чотири місяці і знову вирушила до в'язниці, сподіваючись зустрітися з цим чоловіком. Її здивування було безмежним, коли вона дізналася, що справа в'язня була переглянута, і його виправдали. Ця подія стала для неї яскравим свідченням дива блаженного священномученика Миколая Чарнецького.

За словами сестри Софії, інцидент з переглядом справи довічно ув'язненого став справжнім шоком для всієї в'язничної спільноти, оскільки такі справи зазвичай не підлягають повторному розгляду. "Ця ситуація свідчить про те, що наші зусилля мають сенс," - підкреслює с. Софія. "Протягом років служіння у в'язниці ми стали свідками багатьох різних історій та доль людей. Для нас термін 'в'язень' часто звучить з осудом, але ми не знаємо всіх нюансів, які формують життя кожної окремої людини," - ділиться черниця, зауважуючи, що не раз замислювалася: "Як би я повелася в такій ситуації, якби росла в іншій родині або жила в іншому середовищі? Легко говорити з позиції безпеки, але в критичний момент ми всі можемо зробити помилку." Вона також згадала, що після виходу з в'язниці їй завжди хотілося побути наодинці з собою. І в такі моменти на душі панував такий мир, "який важко описати словами."

Далі Генеральна Настоятелька розповіла, що черниці із Згромадження Пресвятої Богородиці Фатімської взяли участь в проекті "Промінь надії крізь ґрати" для підлітків та для в'язничного служіння. Сестри змогли його реалізувати за допомогою освітньої платформи, яка їм посприяла. Цей проект тривав протягом трьох місяців, і сестри що два тижні проводили заняття з підлітками. Цей проект залишив в серцях молодих людей промінчик світла і надії на майбутнє. Крім цього, сестри мали можливість придбати портативний ультразвуковий апарат, завдяки організації Фонду зцілення ран війни в Україні, яка підтримала проект. З їхньою допомогою та сприянням черниці змогли послужити людям. Цього року, в рамках проекту "В здоровому тілі - здоровий дух", монахині здійснили три виїзди на Кіровоградщину. 12-14 червня 2025 р., відбувся діагностичний ультразвуковий скринінг у волонтерському просторі "KROP HUB", де черниці проводили безкоштовне обстеження для військових та їхніх родин. Таке ж обстеження монахині провели в слідчому ізоляторі міста Кропивницького для в'язнів і працівників. А також у парафії Різдва Івана Хрестителя в м. Кропивницький - для мешканців, які опинилися в складних життєвих ситуаціях.

У рамках Ювілейного року надії сестра Софія знову звертається до послань Пресвятої Богородиці з Фатіми. Цей заклик до змін вона сприймає не лише як звернення до інших, але й до себе, до кожного з нас, закликаючи трансформувати власне життя. "Ми сьогодні переживаємо складний час – час війни, переслідувань, - зазначає вона. - Легко втратити надію, зламатися". "Бажаю всім: своїй спільноті, родині, в'язням, парафіянам, близьким, а також усій Україні, щоб ми навчились жити у повсякденності та приймати виклики, які підносить нам життя", - заохочує вона, бажаючи, щоб кожен знаходив надію, умів радіти, продовжував жити, любити, укладати шлюби та бути батьками. Сестра Софія підкреслює, що радість легко знайти під час свят або урочистостей, коли ми відзначаємо важливі події. "Але справжнім випробуванням є вміння переживати будні, сірі дні, робити це з любов'ю і пам'ятати, що Господь є милосердний", - додає вона. Вона закликає до прощення, починаючи з себе, а також до прощення ближніх. Віра в те, що Господь не залишить нас, а всі випробування, які переживає наш народ, мають мету очищення. Сестра закликала "пам'ятати слова Богородиці, зокрема заклик молитися за мир і жертвувати свої терпіння за навернення грішників, зокрема за спасіння Росії".