Зупинка підтримки USAID: які ініціативи опинилися під загрозою в Україні?

Призупинення американської підтримки вплинуло на низку ініціатив в Україні - від мобільних медичних бригад до освітніх проєктів. Як громади адаптуються до змін та що буде далі - з'ясовувала DW.

Невдовзі після інавгурації Дональда Трампа на пост президента США нова адміністрація Білого дому ухвалила рішення призупинити фінансування програм Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), які діяли в різних куточках світу, зокрема й в Україні. Попередньо було оголошено, що це рішення залишиться в силі протягом 90 днів, поки триває перевірка відповідності фінансування зовнішньополітичному курсу нової влади. Водночас критики такого кроку в США висловлюють занепокоєння, що Трамп має намір обмежити автономію USAID і підпорядкувати агентство Державному департаменту.

Важко переоцінити роль USAID у розвитку України, зазначає в інтерв'ю DW керуючий партнер Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко. Він підкреслює, що агентство виступає головним розподільником фінансування для економічних, культурних, гуманітарних та соціальних ініціатив.

За словами Бондаренка, в Україні функціонує близько 115 програм, на які щорічно виділяється від трьох до чотирьох мільярдів доларів. "Це приблизно 11 тисяч працівників різних неурядових організацій та фондів, які реалізують проєкти USAID в Україні. Якщо врахувати ці 4 мільярди доларів (витрат. - Ред.), то це становить близько 2-2,5 відсотка від ВВП, що в принципі порівнянно з обсягом прямих іноземних інвестицій в країну", - зазначає Бондаренко.

Деякі громадські організації й медіа, які залежали від допомоги USAID, для продовження роботи вже звернулися за підтримкою до українців та бізнесу. Серед них - і фонд Veteran Hub, який надає юридичну та психологічну допомогу військовослужбовцям та ветеранам. Через заморозку коштів USAID дві третини сервісів фонду були поставлені на паузу, а 31 співробітник опинився під загрозою звільнення, каже співзасновниця та голова правління Veteran Hub Івона Костина у розмові з DW.

"Це означало для нас негайне закриття хабу у Вінниці та лінії підтримки, яка щомісяця обробляла більше 1300 запитів з усіх куточків країни. Ми не прогнозували такого обсягу," - підкреслює Костина.

Завдяки донатам кількох компаній та збереженню надходжень від фонду Олени та Віктора Пінчуків, Veteran Hub з лютого відновив роботу лінії підтримки та має "подушку безпеки" на три місяці, вказує співзасновниця. Надалі організація намагатиметься заручитися підтримкою інших країн та диверсифікувати надходження для роботи напрямів. "Ми не знаємо, як це буде, бо для цього мають змінитися політики цих країн і має бути їхня відкритість до такого фінансування", - зауважує Костина.

Фінансовий аналітик Сергій Фурса вважає, що замістити обсяги гуманітарної допомоги з США буде непросто. На його думку, ані благодійні внески, ані українські підприємства не зможуть вирішити цю проблему.

Фурса вказав на ще один вагомий фактор, пов'язаний з американською гуманітарною допомогою. "Усе це були нові гроші, які заходили в Україну. Всі гранти - ефективно вони використовуються чи ні - це гроші, які заходять в Україну, яких тут до цього не було. Приходячи в Україну, вони починають працювати на українську економіку. Коли ми їх забираємо, то просто мінусуємо величезний обсяг коштів", - каже Фурса.

Водночас найбільший вплив заморожена допомога все ж матиме не на динаміку економічної ситуації, а на отримувачів допомоги від реалізації проєктів, вважає аналітик.

Раптове рішення адміністрації Трампа безпосередньо вже торкнулося жителів Тетіївської громади Київщини. З грудня 2023 року на кошти USAID там функціонувала медична мобільна бригада, яка раз на тиждень із закупленим на гранти обладнанням їздила до віддалених сіл, де доступ до медицини обмежений. За рік їхніми клієнтами стали близько 900 людей.

84-річна мешканка села Степове, Марія Бевза, постійно користується послугами мобільної медичної бригади. Для неї це, мабуть, єдиний спосіб отримати медичне обстеження. "Щоб дістатися до лікаря в Денихівці, мені потрібно, щоб хтось організував бригаду і допоміг мені дістатися на інвалідному візку. Автобус до Тетієва їздить лише тричі на тиждень", - ділиться жінка в інтерв’ю з DW.

Згідно зі словами сімейної лікарки Світлани Міцінської, яка є членом медичної бригади, більшість їхніх пацієнтів складають літні та маломобільні особи. "Є люди, які не відвідували лікаря протягом десятиліть. Нещодавно до нас прийшов 87-річний дідусь на медичний огляд у Черепині. Він погано бачить і чує. Приніс із собою книжку з часів СРСР, адже після скасування дільничного підходу ніхто не запрошував його на прийом", - зазначає Міцінська.

Після заморозки фінансування обладнання, яке отримали тетіївські медики

Завдяки гранту USAID тетіївські медики отримали й обладнання - глюкометри, портативний УЗД-апарат, біохімічний аналізатор. Й після призупинення допомоги воно й надалі залишається в лікарів, а от виїзди більше не відбуватимуться. За словами директора Тетіївського центру первинної медико-санітарної допомоги Олександра Поліщука, можливості фінансувати мобільні бригади коштом медзакладу немає, як і законодавчого права на це.

"Коли люди дізналися про призупинення цього проєкту, вони відреагували з великим обуренням. Багато хто вважав, що це рішення ухвалено місцевою владою. Проте насправді це не так, і рішення не було прийнято ні місцевими чиновниками, ні керівництвом нашої країни", - зазначає Поліщук.

У аналогічній ситуації виявилися мешканці Баришівської громади, а також жителі Чернігівської та Житомирської областей, де діяли ці бригади.

В Україні під загрозою опинилися освітні ініціативи, зокрема тимчасові навчальні простори, відомі як "ТОПчики". Ці проєкти були реалізовані за фінансової підтримки благодійного фонду SavEd у містах і селах, де освітні заклади зазнали руйнувань через бойові дії.

Агентство США з міжнародного розвитку надавало фінансову підтримку українському уряду для реалізації проектів у сферах цифровізації, енергетики, відновлення важливої інфраструктури, а також для допомоги переселенцям і аграріям.

Проте, не всі в Україні поставилися до рішення адміністрації Трампа критично. Наприклад, депутат від провладної фракції "Слуга народу" Мар'ян Заблоцький вважає більшість проєктів, які USAID підтримувало в Україні, "бездарними й безсенсовими", адже, за його словами, вони "зводяться до безкінечних круглих столів та конференцій". Тож, на думку народного обранця, ця допомога справді потребує аудиту.

Економіст Олександр Бондаренко, чия компанія також отримала фінансову підтримку від USAID, висловив думку, що так звані "софт-гранти", які включають конференції та тренінги, мають певну цінність. Проте він вважає за краще, щоб американська допомога Україні була більш матеріальною і втілювалася у формі "хард-грантів". Окрім того, він підтримує ініціативу Дональда Трампа щодо проведення аудиту допомоги, оскільки, за його словами, кошти перед тим, як потрапити до кінцевих отримувачів, проходять через складну бюрократичну систему.

На думку Бондаренка, після проведення перевірки фінансування деякі проєкти зможуть відновитися, але не всі. Фінансовий аналітик Сергій Фурса також поділяє цей погляд. Він зазначає: "Ця пауза була викликана виключно політичними та популістськими рішеннями адміністрації Трампа. USAID функціонувало до Трампа, під час його першої каденції та після його строку. Деякі проєкти, які викликали негативну реакцію в адміністрації Трампа, наприклад, у сфері гендерної рівності, ймовірно, не відновлять свою діяльність. Проте більшість інших ініціатив продовжать свою роботу", - вважає експерт.

У той же час президент України Володимир Зеленський дав завдання уряду виявити найбільш критично важливі з призупинених проєктів і забезпечити їх фінансування. На думку Фурси, це не є оптимальним рішенням, оскільки існує ризик політичного тиску. "Ми розуміємо, що якщо кошти надходять з внутрішніх джерел України, то в умовах політичного тиску ці фінанси можуть бути зупинені, якщо владі не сподобається реалізація певних проектів. Гранти ж захищали від таких ризиків", - зазначає фінансовий аналітик.

На даний момент майбутнє проєктів, які отримували підтримку від США, залишається під питанням. Тетіївські медики змушені відмовляти пацієнтам, які вже звикли до регулярних візитів лікарів у своїх селах. "Якби ми мали можливість заправити наш автомобіль і відвідати лежачого хворого, ми б це зробили. Але, на жаль, не все залежить від нас. Дуже прикро, що це питання знову пов'язане з Дональдом Трампом," - коментує сімейна лікарка Світлана Міцінська.