"Я кілька днів не мала змоги помитися, не могла ні їсти, ні спати": акторка та комік Лєра Товстолєс ділиться своїми переживаннями під час тяжких часів великої війни.

-- Лєра, ми розмовляємо під час вашої відпустки. Знаю, ви зараз на яхті...

Так, саме так, тому зв'язок може бути не найкращим. Зараз ми находимося в Середземному морі, неподалік від італійських островів. Це вже моя третя подорож з друзями. Ми вже тиждень на яхті, і лише іноді заходимо в порти, щоб повечеряти в ресторані. В решту часу ми проводимо на воді. На початку тижня закуповуємо багато продуктів, і можемо пришвартуватися до безлюдного пляжу. Готуємо, в основному, на яхті. Це час без інтернету, коли можна побути наодинці зі своїми думками — дуже цікавий досвід. Іноді нас може застати шторм, але це лише додає до пригод. Крім того, я почуваюся в безпеці, адже з нами команда справжніх професіоналів.

-- Ми розмовляємо, коли стартувала премʼєра серіалу "Майор Сковорода", де ви граєте.

Я спробую переглянути хоча б одну серію, але не певна, чи зможу це зробити. Мені цікаво дізнатися, як все склалося, адже я не бачила повного матеріалу – лише кілька маленьких фрагментів.

-- Що запам'яталося з часів зйомок найбільше?

Ми знімали в зимовий період наприкінці минулого року. Найбільше враження справило спілкування з акторами. Ми з Остапом Ступкою дуже здружилися. Також познайомилася з Андрієм Ісаєнком. Усі були з почуттям гумору, тож ми постійно сміялися між дублями. Пам'ятаю, що погода була дуже холодною, і багато зйомок проходило на відкритому повітрі. Ми сиділи в машині і бажали удачі тим, хто виходив на мороз. Потім зігрівали один одного. Працювали швидко, і це стало для мене новим викликом.

Ви виконуєте роль правоохоронця, і це вже далеко не перший раз, коли ви берете на себе таку відповідальність...

- Так, колись я вже грала поліцейську, але то була епізодична роль. Насправді, ще до роботи у серіалі, я загадала, що хочу знятися у детективі, стріляти, хотілося якоїсь активної ролі. "Майор Сковорода", скоріше, комедія, але "галочку" у здійснені мрії я собі поставила. Бо вдосталь набігалася з пістолетом (сміється -- Авт.).

Читайте також: Мріяла повернутися: будинок беквокалістки популярного гурту зруйновано

-- Ваш колега по майданчику Микита Васейко згадував, що часто були ранкові зміни після важких ночей.

- Ми всі розуміли, у яких умовах доводиться працювати. Але жодного разу зйомки не зупинялися. Під час тривог ми, зазвичай, знімали у напівпідвальному приміщенні. До того, між собою завжди казали, що маємо нічого не боятися, адже ми -- поліцейські (сміється -- Авт.). Щодо ранків, то у мене вже до цього був досвід роботи ведучою ранкового шоу на радіо. Незважаючи на важкі ночі, треба було завжди знаходитися у позитивному настрої. Тому це увійшло у звичку. У серіалі часто доводилось вже о шостій ранку бути на гримі і готуватися до зйомок. Але коли тобі це у кайф, то втому не відчуваєш.

Яким чином вам вдається зберігати позитивний настрій у ці непрості часи?

Коли мені стає особливо важко, я звертаюся до психолога. У мене є чудові друзі, які завжди готові прийти на допомогу. Мої батьки та оточення також підтримують мене. Я вже навчився "лікувати" себе: займаюся спортом, практикую йогу, намагаюся не затримуватися вдома, читаю книги — пробую все, що може полегшити стан. Якщо мені потрібно поплакати кілька днів, чому б і ні? Головне — це висловити свої емоції. Проте, насправді, я не є людиною, схильною до депресії. Можливо, іноді я буваю трохи сумною, коли мені цікаво побути наодинці, але ніколи не впадаю в депресивний стан. Адже якщо я не підтримуватиму позитив у людях, то хто це зробить?

Читайте також: "Так гатили з великого калібру, що мене аж підтрушувало": актор Костянтин Октябрський про ракетний удар по Києву та випробування під час великої війни

Чи досі ваші батьки проживають у Дніпрі?

- Поки так. Я нещодавно їх провідувала. На жаль, в сусідній будинок влучив дрон, і мама дуже злякалася. Зараз у них є ідея переїхати у Вінницьку область. Все ж страшно залишатися там, де вони живуть. До повномасштабної війни це місце було просто райським, але країна-терорист все зруйнувала.

-- Ви родом з Сумської області...

У Сумах досі мешкає мій дядько та багато інших родичів. Хоча деякі з них вирішили переїхати, є й ті, хто залишився. Ситуація там дуже складна — постійно звучать тривожні сигнали. Але мій дядько працює в правоохоронних органах і не має можливості виїхати разом із родиною.

Чи вважали ви, що можливий великий конфлікт з Росією?

Батьки уважно стежили за подіями у світі і ще у вересні 2021 року попереджали мене про ймовірність великої війни. Проте мені було важко сприйняти це всерйоз. Тоді я активно працювала в кіноіндустрії — знімалася в серіалах та брала участь у різних проєктах. Моє життя було ретельно сплановане, кар'єра тільки починала набирати оберти. Уявити, що все це може вмить зруйнуватися і доведеться починати з нуля, здавалося неможливим. Коли ж ця ситуація справді сталася, я не відчула шоку — швидше, це було відчуття, що важко в це повірити до кінця.

-- Де ви зустріли вторгнення?

Я опинилася в Києві одна. Враз прокинулася від гучних вибухів, які лунали навколо. Провела кілька днів у компанії друзів, а потім вирушила до батьків у Дніпро. На початку війни там було значно спокійніше, ніж у столиці.

-- Памʼятаєте свої почуття, коли були у батьків тоді, на початку великої війни?

Зовсім нещодавно я відчула себе зовсім занедбано. Я не мила голову кілька днів і не бажала виходити з дому. Весь свій час я присвячувала записам відео для Instagram, намагаючись пояснити свої почуття і події, які відбувалися навколо. У мене не було апетиту, я не могла заснути. Внутрішня злість і розчарування переповнювали мене. Згодом я вирушила в подорож до Словаччини з подругою. Я провела місяць у Братиславі, а потім помандрувала до Чорногорії. Всього я провела три місяці за кордоном, але зрештою повернулася до України. Мені не вистачало Києва, родини та друзів. Повернувшись, я почала працювати з "Кварталом", брала участь у благодійних концертах та різних заходах. Я зрозуміла, що моя місія — тут, вдома, а не далеко за кордоном, де не було чим зайнятися.

Ознайомтесь також: "Заболотні, проклинаю вас!": українські знаменитості висловили свої емоції після нового масованого нападу на Україну.

-- Був тоді страх за життя?

Лише в моменти, коли вибухи лунають зовсім поруч, або коли шахед пролітає прямо над дахом мого дому, я відчуваю справжній страх і шок. У такі миті я зазвичай завмираю і не можу ворухнутись. Зараз ми всі стали більш стійкими, але, звісно, не хотілося б переживати все це у таких жахливих умовах.

Які емоції ви відчуваєте в даний момент?

Я усвідомлюю, що не слід ігнорувати тривогу, тому стараюся дотримуватися обережності. Рідко відвідую кінотеатри та торговельні центри. Замість цього організовую зустрічі для друзів у себе вдома. Під час свят намагаюся уникати людних місць, адже "сусіди" часто не поважають святковий настрій. У мене немає страху, але є розуміння, що потрібно жити, працювати і насолоджуватися кожним моментом. Адаптація до війни – це погана звичка. Хочеться більше пристосуватися до спокійного життя і отримувати радість від всього, що мене оточує.

Чи мали ви можливість поговорити з Андрієм Лузаном, вашим екс-коханим, коли він приєднався до збройних сил?

-- Ми вже не часто спілкувалися останніми роками. Але мене не здивував його вчинок, мені здається, він мав це зробити.

Чи уявляєте, чим займатиметесь, коли прийде час Перемоги?

Я планую зменшити свої подорожі за кордон і залишитися в Україні, аби ділитися з іноземцями, які відвідають нашу країну, її культурою та історією. Моя мета – докласти максимум зусиль, щоб залучити інвестиції в музику та кіно. Вірю, що до нас завітає багато людей, і це буде час активної роботи. Я мрію про подорожі по Україні, відвідуючи міста, де давно не була. З нетерпінням чекаю Перемоги і планую залишитися вдома.

Раніше "ФАКТИ" розмістили відверту бесіду з Олексієм Новіковим, найсильнішою людиною світу 2020 року та тренером проекту "Зважені та щасливі". Він зізнався: "Були моменти, коли я відчував безвихідь, і навіть сльози не стримував".