В Україні планують ввести нові штрафи: хто і яким чином понесе відповідальність за укриття.

В Україні незабаром набуде чинності новий закон, який передбачає штрафи за недопуск до укриттів. Штрафи можуть сягати до 8500 гривень, а у випадку загибелі особи - передбачене покарання у вигляді позбавлення волі терміном до 8 років. Водночас, штрафи накладатимуться лише на керівників установ, що відповідають за конкретні укриття. Однак це не гарантує, що доступ до всіх об'єктів захисного фонду буде вільним і безперешкодним.

Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк повідомила OBOZ.UA, що 29 січня президент Володимир Зеленський підписав Закон 4200-IX. Цей закон вносить зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, запроваджуючи відповідальність за недотримання вимог щодо утримання та експлуатації об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. Закон був ухвалений Парламентом 9 січня цього року.

"Згідно з законом, встановлені штрафи та кримінальна відповідальність за ненадання доступу до укриттів. Якщо не забезпечити доступ, штрафи коливатимуться від 1700 до 3400 гривень. За порушення норм утримання укриттів, які роблять їх непридатними для використання, штрафи можуть становити від 2550 до 5100 гривень. У разі повторних порушень протягом року, штрафи зростають до 5100-8500 гривень. Якщо ж ці дії призвели до загибелі людей або тяжких наслідків, винним загрожує позбавлення волі терміном від 3 до 8 років", - повідомила Шуляк.

Вона підкреслила, що відповідальність нестимуть не працівники органів та установ, які з тих чи інших причин не допустили туди громадян, а виключно керівники установ, на балансі яких перебуває укриття. Водночас, законодавство не містить чітких норм щодо організації доступу до укриттів. Це може ускладнити застосування нових норм на практиці. Закон спрямований на підвищення безпеки громадян, однак його реалізація потребує додаткових уточнень і контролю, зауважила нардепка.

За її словами, понести адміністративну чи кримінальну відповідальність можуть особи, які відповідальні лише за споруди, що внесені до фонду захисних споруд цивільного захисту. Водночас, нещодавнє дослідження, проведене волонтерами Центру громадянських свобод ОЗОН, показало, що в середньому від третини до половини укриттів, позначених на онлайн-картах, не існують або зачинені.Шуляк підкреслила, що в Києві відкритими є лише 62,6% укриттів, а їхній загальний стан експерти оцінили всього у 3 бали з 10. У Черкасах цей показник становить 48,5%, у Вінниці - 50%, а у Миколаєві відкритими виявилася лише третина укриттів.

Найскладніша ситуація спостерігається у Чернігові, де лише 15,6% з 28% укриттів, що значаться на карті, виявилися відкритими. Через це в Україні найближчим часом планується здійснити інвентаризацію всіх укриттів та внести їх до спеціального реєстру. Олена Шуляк підкреслила, що навіть ті укриття, які відкриті, часто не відповідають мінімальним стандартам. У багатьох з них відсутні належна вентиляція, туалети, місця для сидіння, а також запас питної і технічної води.

Проблема доступності для осіб з інвалідністю та їхніх домашніх улюбленців все ще залишається актуальною, незважаючи на те, що наказ МВС України, прийнятий у 2024 році, офіційно дозволяє перебування в укриттях з тваринами. Депутатка зазначила, що для покращення ситуації в кінці 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11345. Цей документ містить такі положення:

"Однак, питання відповідальності за недопущення людей до укриттів залишалося відкритим. Законопроєкт про це - № 9362-1, подали в червні минулого року і цьому передувала цьому загибель трьох людей під час обстрілу Києва. Охоронець поліклініки не відчинив їм укриття. Чоловіка засудили до чотирьох років позбавлення волі за залишення людей в небезпеці. Зрештою, документ ухвалили 9 січня, а 29 січня Президент підписав цей закон. Він набере чинності з дня опублікування, при тому, що у першій версії законопроєкту йшлося про набрання чинності через три місяці з дня його опублікування", - зауважила Шуляк.

Раніше OBOZ.UA розповідав, хто несе відповідальність за життя та здоров'я школярів, якщо під час повітряної тривоги вони не в укритті.