Взявши хабар, опинився під підозрою та вирішив мобілізуватися.

Підозрюваний у земельній махінації мер Костополя мобілізувався до ЗСУ ZAXID.NET

У травні 2025 року лікарка з Львова, Ірина Пода, яка працює в приватній клініці Ori-Dent, прийняла рішення мобілізуватися до Збройних сил України. Ця подія могла б залишитись непоміченою, якби не обставини, що пов’язані з її професійною діяльністю. Анестезіологиню підозрюють у неналежному виконанні своїх обов'язків, що призвело до трагічної загибелі 5-річного хлопчика після видалення молочних зубів. Наразі справа перебуває на судовому розгляді, а родина загиблого домоглася продовження провадження, незважаючи на мобілізацію підозрюваної.

Однак ця історія радше виняток, аніж норма, адже в суді перебувають кілька десятків тисяч справ, зупинених через мобілізацію обвинуваченого до війська. Опція мобілізації до війська на етапі слідства - цілком законна для підозрюваних за всіма статтями і часто обвинувачені користуються цією лазівкою в законі, аби затягнути справу чи уникнути покарання. І саме суспільний розголос таких справ часто допомагає не перетворити мобілізацію на покарання.

ZAXID.NET розповідає кілька показових історій, коли підозрювані різних у кримінальних злочинах вирішили мобілізуватися, а також поспілкувався з юристами та адвокатами й пояснює, чому це можливо та як це можна змінити.

Sure! Please provide the text you'd like me to make unique.

Рік тому досі непублічний колишній львівський прокурор 31-річний Ростислав Ільницький вирішив одружитися із експрацівницею Держбюро розслідувань Роксоланою Москвою. ЗМІ облетіли фото з їхнього пишного весілля завдяки величезному торту, на який і звернули увагу журналісти. Зʼясувалося, що пишне весілля відвідали близько 800 людей, серед яких чиновники, депутати, прокурори та судді.

Далі події розвивались як у кіно: вже за кілька місяців поліція оголосила Ростислава Ільницького в розшук, оскільки зʼясувалося, що його підозрюють у підробці документів для виїзду за кордон. Через пів року, в липні 2024 року, скандального експрокурора правоохоронці затримали під час обшуків на горищі вдома в його тещі Богдани Москви, яку, в свою чергу, підозрюють у отриманні хабаря за ухилення від мобілізації.

Ростислава Ільницького знайшли на горищі в будинку його тещі / фото УП

Наступного дня після затримання Яворівський РТЦК та СП мобілізував Ярослава Ільницького, як тоді зазначили, до однієї з новостворених бригад. Та вже в травні 2025 року стало відомо, що колишній прокурор працевлаштувався в Закарпатський обласний ТЦК та СП, де він лише рахувався, а служив у Хусті.

"Тепер з обласного ТЦК його перевели в якусь іншу частину. Вже, здається, два місяці як він не в Закарпатті. Його переводили в частину - у Вінницьку або Хмельницьку область", - розповів керівник Хустського РТЦК Степан Христонько.

На даний момент невідомо, де саме перебуває Ростислав Ільницький, оскільки він не спілкується з журналістами та досі не подав декларацію щодо своєї нової посади.

Згідно з інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, близько п'ятдесяти осіб, які отримали звинувачення у корупційних діях, були мобілізовані до Збройних сил України після того, як їхні справи були передані до суду. У їх числі опинився і 47-річний суддя Турківського районного суду Лука Кріль, який вже двічі потрапляв у поле зору правоохоронців за хабарництво. Його перший затримання відбулося в грудні 2019 року, коли він вимагав 1000 євро за закриття справи про водіння в стані алкогольного сп'яніння.

Лука Кріля вдруге виявили в корупційній схемі в січні 2020 року, коли він отримував другу частину хабаря за те, щоб не залучати підсудного до адміністративної відповідальності. Наприкінці березня 2025 року Вищий антикорупційний суд отримав повідомлення від однієї з військових частин у Львівській області про те, що 10 березня Лука Кріль був мобілізований. Наразі він бере участь у судових засіданнях в онлайн-форматі, проте терміни давності для розгляду справи за статтею про хабарництво спливають через 3-5 років.

Під час воєнного стану медики також підпадають під загальну мобілізацію, однак добровільно. Всі вони, не залежно від статі, зобов'язані перебувати на обліку. Львівська анестезіологиня Ірина Пода працювала у приватній клініці Ori-Dent, що на вул. Голубовича, 34. Пізніше клініко-експертна комісія департаменту охорони здоров'я Львівської ОВА визнала, що анестезіологиня не мала відповідної кваліфікації для ліікування дітей.

У грудні 2023 року Віктор Пашник із дружиною Маріанною відвели 5-річного сина Велеса в клініку Ori-Dent, аби видалити два молочні зуби. Хлопчик дуже боявся лікарів і усі спроби стоматологів допомогти йому у звичний спосіб не допомогли. Тоді лікарі запропонували видалити зуби під загальним знечуленням. Під час операції в хлопчика зупинилось серце, його госпіталізували в реанімацію дитячої лікарні. Хлопчик кілька тижнів перебував у глибокій комі, а 14 січня 2024 року помер.

Велес Пашник разом зі своїми батьками / сторінка у Facebook Віктора Пашника.

Після розголосу правоохоронні органи ініціювали кримінальне провадження за частиною 2 статті 140 Кримінального кодексу України, що стосується неналежного виконання лікарем своїх професійних обов'язків, що призвело до серйозних наслідків для неповнолітнього пацієнта. Лише у лютому 2025 року Ірина Пода отримала повідомлення про підозру. Варто зазначити, що в рамках розслідування також перевірялася стоматолог Вікторія Карнаухова, яка безпосередньо проводила процедуру видалення зубів у дитини, однак підозра їй не була висунута, і вона більше не є фігуранткою справи. Експертна комісія встановила, що Вікторія Карнаухова не мала відповідної ліцензії на практику в дитячій стоматології.

1 травня 2025 року Ірина Пода приєдналася до Збройних Сил України, де виконуватиме обов'язки медичного працівника в стабілізаційному пункті. Адвокатка родини Пашників, Ірина Сенюта, спільно з прокуратурою, добилися того, щоб анестезіолог могла брати участь у судових слуханнях, що дозволило продовжити провадження без перерви.

Окрім патріотичних причин, одним із ключових стимулів, який визначив поворотний момент у житті Ірини Поди і спонукав її до мобілізації, стала трагічна смерть хлопчика. Вона дуже важко переживає, що не змогла надати йому допомогу. Адвокат Євген Швадченко в коментарі для "Радіо Свобода" розповів, що Ірина звернулася до нього, зазначивши, що, втративши одне життя, прагне спокутувати цю втрату, рятуючи життя багатьох інших.

Водночас рідні загиблого підлітка мають іншу точку зору. Адвокатка Ірина Сенюта поділилася з ZAXID.NET, що батьки покійного Велеса Пашника впевнені: мобілізація Ірини Поди через рекрутингові організації є спробою ухилитися від відповідальності за вчинений злочин і уникнути справедливого покарання.

"16 квітня військова частина отримала заяву від Ірини Поди, яка вже мала статус підозрюваної з обраним запобіжним заходом - нічним домашнім арештом. Ухвала Львівського апеляційного суду від 8 квітня, що стосувалася цього запобіжного заходу, не була реалізована. 28 квітня до Залізничного районного суду надійшов обвинувальний акт. А вже 23 травня адвокат Ірини Поди звернувся до суду з проханням зупинити провадження у зв'язку з її мобілізацією до Збройних сил України," - зазначила Ірина Сенюта.

Проте суд не задовольнив подану заяву, а військова частина взяла на себе зобов'язання забезпечити присутність лікаря на судових засіданнях.

"Для батьків Велеса це була чергова травмуюча новина, - спочатку відчуття безвиході, але далі знову активна боротьба за права. Не могло залишитись не поміченим, ні для суду, ні для прокуратури, ні для адвокатів, ні, звісно, для батьків, що глибокий патріотизм виник чомусь раптом 16 квітня. Але віра в справедливість, активна робота представників потерпілих, принциповість у позиції органів влади та висвітлення трагічної історії медіа слугували тому, що кримінальне провадження продовжує розглядатись судом. Батьки покійного Велеса вірять, що в цій кричущій трагедії буде поставлена справедлива крапка і винні нестимуть відповідальність. А ще вірять, що в державі будуть змінені підходи до ліцензування медичної практики, до контролю за діяльністю закладів охорони здоров'я та ФОП, які проводять господарську діяльність з медичної практики. Мораторій на перевірки бізнесу не може стосуватись медичного бізнесу, бо ціною його неналежного ведення є життя і здоров'я людей, зокрема дітей", ‒ додала адвокатка Ірина Сенюта.

Мобілізація підозрюваного на етапі слідства чи судового розгляду не заборонена, а навіть навпаки. Стаття 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" містить перелік підстав відстрочки від призову. Серед них відсутня підстава не бути мобілізованими для тих, хто має статус обвинуваченого у кримінальному провадженні чи мають судимість.

Крім цього, стаття 355 Кримінально-процесуального кодексу передбачає можливість зупинити судове провадження через мобілізацію в особливий період. Таким періодом із лютого 2022 року є військовий стан.

Ця лазівка в законодавстві виникла внаслідок ухвалення закону 4 квітня 2022 року, який вніс зміни до статті 355 Кодексу кримінального процесу. Згідно з цією статтею, якщо обвинувачений не може з'явитися в суді через призов на військову службу, суд має право призупинити розгляд справи до його демобілізації.

Олег Мицик, керуючий партнер Адвокатського об'єднання "Мицик, Кравчук і Партнери", зазначає, що згідно з чинним законодавством, мобілізація обвинувачених можливе за всіма статтями Кримінального кодексу України. Водночас, умовно-дострокове звільнення для служби в Збройних Силах України, згідно зі статтею 81-1 ККУ, дозволяє вийти з ув’язнення лише тим засудженим, які не були винні у вбивстві двох і більше осіб, а також у вчиненні особливо тяжких корупційних злочинів чи порушення правил дорожнього руху в стані алкогольного сп'яніння.

Адвокат підкреслює, що незважаючи на те, що зміни до статті 335 Кримінального процесуального кодексу України були введені для регулювання кримінальних проваджень у умовах війни, на жаль, це стало можливістю для деяких осіб уникати кримінальної відповідальності. Згідно зі статтею 49 Кримінального кодексу України, призов на військову службу під час мобілізації не зупиняє терміни давності. Тому в разі мобілізації обвинуваченого важливо здійснювати судовий нагляд за його проходженням військової служби, особливо якщо провадження щодо нього призупинено.

Він зазначає, що, призупинивши провадження, суди час від часу надсилають запити до військової частини, щоб підтвердити, чи дійсно обвинувачений проходить військову службу та чи з’явилась у нього можливість брати участь у судових засіданнях. Крім того, адвокат підкреслює, що існують ситуації, коли перед завершенням термінів давності для розгляду справи суди відновлюють кримінальне провадження, яке було зупинене через мобілізацію підозрюваного, аби завершити його у встановлені терміни.

На сьогоднішній день народні депутати виступили з ініціативою внести зміни до чинного законодавства, які можуть знизити ризики мобілізації осіб, підозрюваних лише в корупційних злочинах. У травні 2025 року голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна разом із групою депутатів подали законопроєкт №13284, що пропонує реформувати законодавство, яке дозволяє мобілізацію осіб, обвинувачених у корупції. У пояснювальній записці зазначено, що ці зміни покликані запобігти неправомірному призупиненню судових процедур через формальну мобілізацію.

Серед іншого, законопроєкт містить пропозицію призупиняти провадження лише для тих осіб, які безпосередньо виконують обов'язки в зоні бойових дій. Крім того, він передбачає можливість поновлення строків давності справи після демобілізації обвинуваченого.

Організація Transparency International також поділилася своїми пропозиціями щодо поліпшення законодавства. Вони рекомендують тимчасово призупиняти судові процеси лише на період, коли обвинувачений виконує бойові завдання, оскільки в цей час він фізично не може бути присутнім на засіданнях. Відновлення провадження має відбуватися, коли особа опиняється в більш безпечному середовищі. Крім того, організація пропонує змінити підхід до підтвердження можливості участі в судових слуханнях, зокрема, використовуючи документи, що охороняються як державна таємниця.

У Transparency International вважають, що необхідно розширити підстави для призупинення строків давності і перенести терміни їх закінчення.

"Критично важливо, щоб перед затвердженням наказу про призов на військову службу в умовах мобілізації проводилася ретельна перевірка даних осіб. Зокрема, слід з'ясувати, чи не перебуває особа, яка звернулася до рекрутингового центру, під слідством, чи є в її відношенні запобіжний захід, і чи виконує вона його. Процес призову на військову службу в умовах мобілізації є незворотним, тому це "державне сито" повинно функціонувати більш ефективно, а не просто виконувати мобілізаційний план. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням терміна давності не є підставою для реабілітації; отже, юридична відповідальність, зокрема цивільно-правова, все ж настає в будь-якому випадку", - зазначила Ірина Сенюта.

Адвокат Олег Мицик підкреслює, що суди повинні більш уважно стежити за справами, де підозрюваний був мобілізований. Важливо перевіряти, чи змінилися обставини і чи є можливість його участі в засіданнях, що може сприяти відновленню провадження.

На сьогоднішній день законопроєкт №13284 знаходиться на етапі розгляду в комітеті, відповідальному за питання правоохоронної діяльності. Ресурс ZAXID.NET спробував отримати коментарі від кількох депутатів, які є членами цього комітету, але на момент виходу матеріалу відповіді не надійшло.