У кандидатів на посади в апеляційних судах виявили підозріле майно та бізнес-інтереси в Російській Федерації: деталі ситуації.

В Україні серед кандидатів до апеляційних судів виявили щонайменше чотирьох осіб із сумнівними статками, заниженою вартістю нерухомості, бізнес-зв'язками з РФ та ознаками плагіату. Йдеться, зокрема, про Ганну Пономарьову, Руслана Раімова, Павла Поліщука та Миколу Мороза, кандидатури яких 16 грудня все рівно розглядатиме Вища рада правосуддя (ВРП).

Центр протидії корупції (ЦПК) інформує про те, що Ганна Пономарьова подала заявку на зайняття посади судді Північного апеляційного господарського суду.

Водночас вона є дружиною члена ВРП Дмитра Лук'янова, що вже саме по собі викликає питання потенційного конфлікту інтересів. У 2017 році Пономарьова задекларувала придбання нежитлової будівлі в Маріуполі площею понад 1500 м² за 250 664 грн - фактично по 158 грн за квадратний метр. Така ціна виглядає нереалістично навіть для довоєнного ринку.

Крім того, кандидатка є бенефіціарною власницею чотирьох юридичних осіб, три з яких зареєстровані або працюють на тимчасово окупованих територіях. Одну з компаній уже після початку повномасштабної війни було перереєстровано за російським законодавством її братом, який виїхав з України та має громадянство РФ.

Особливої уваги заслуговує той факт, що маючи 1 мільйон гривень готівкою і користуючись квартирою в Рівному, яка вважається "благодійною допомогою", Пономарьова отримала статус внутрішньо переміщеної особи та в 2022 році отримала 80 тисяч гривень державної підтримки.

Серед претендентів на посаду в Сьомому апеляційному адміністративному суді знаходиться Руслан Раімов. У 2019 році він разом із дружиною купив у Вінниці будинок площею 142,9 м² та земельну ділянку за 500 тисяч гривень (приблизно 19 тисяч доларів США). Для порівняння, ринкова вартість подібних об'єктів починається від 160 тисяч доларів.

Згідно з деклараціями, офіційних доходів для такої покупки навіть за заниженою ціною кандидат не мав. Додаткові питання викликає той факт, що Раімов і його дружина мають російські ідентифікаційні коди та у 2014-2019 роках працювали в РФ.

Раімов обіймав посаду керівника компанії "Вингидротрейд" в Воронежі, в той час як його дружина була на чолі іншого російського бізнесу. Окрім цього, вона володіє фірмою в Киргизстані, яка може слугувати каналом для торгівлі з Росією та можливим обходом санкцій. Варто зазначити, що Раімов також має досвід роботи в одному з підрозділів НАЗК (Національного агентства з питань запобігання корупції).

Павло Поліщук, кандидат на посаду судді Північно-західного апеляційного господарського суду, у 2016 році задекларував два київські житла загальною площею понад 154 квадратних метри, які оцінюються в 4,3 мільйона гривень. Крім того, він має автомобіль марки BMW 520, вартість якого становить 600 тисяч гривень, а також зберігає 87 тисяч доларів та 750 тисяч гривень у готівці.

При цьому його офіційний дохід становив лише 15 тис. грн у 2016 році та трохи більше 33 тис. грн у 2017-му. Така фінансова невідповідність викликає серйозні сумніви щодо походження майна. Крім того, Поліщук є відповідачем у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який вимагає стягнути з нього понад 300 млн грн збитків, пов'язаних із ліквідацією "Експобанку".

Микола Мороз є кандидатом до Північного апеляційного господарського суду та діючим членом Вищої ради правосуддя. У 2012 році він придбав автомобіль Mercedes-Benz ML 250 CDI на суму понад 500 тисяч гривень, а також разом із дружиною інвестував у дві квартири в Харкові, загальна вартість яких становила 436 тисяч гривень.

Протягом 2000-2012 років його загальна офіційна заробітна плата склала менше ніж 300 тисяч гривень, що викликає сумніви щодо можливості здійснення таких покупок. У висновку Громадської ради доброчесності також вказуються ознаки плагіату в дисертаційній роботі Мороза. Імовірним джерелом запозичень називається наукове видання, яке було опубліковане в Москві у 1999 році.

Як повідомляв OBOZ.UA раніше, в Україні викрили конвертаційний центр, через який відмивали кошти, вкрадені на державних замовлення в оборонній галузі. Внаслідок такої корупційної схеми було легалізовано понад півмільярда гривень.