У 2022 році система протиповітряної оборони знищила ракету поблизу рідного села Алєксєєва, що на Вінниччині. Односельці поділилися історією про російського генерала, якого було поранено в Москві.

Ранком 6 лютого в Москві кілька пострілів було спрямовано проти першого заступника голови ГРУ, генерал-лейтенанта Володимира Алєксєєва, який має стосунок до бомбардувань України та загибелі людей. Зараз він перебуває у реанімації в критичному стані. У понеділок ФСБ повідомила, що двоє чоловіків, затриманих за підозрою у спробі на життя генерала, нібито діяли за завданням Служби безпеки України. Офіційний Київ категорично спростовує ці звинувачення. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна не має жодного відношення до цього інциденту. Західні ЗМІ, зокрема Washington Post, висловлюють припущення, що спроба вбивства може бути наслідком внутрішніх конфліктів серед російських еліт.

Володимир Алєксєєв, який командував вторгненням на Донбас, брав участь в анексії Криму, влаштовував "референдуми" в Херсонській та Запорізькій області та знає, куди влучає кожна російська ракета чи дрон, тісно пов'язаний з Україною. Адже саме тут у 1961 році він народився. Його батьківщина -- село Голодьки на Вінниччині. У 1984 році майбутній генерал закінчив Рязанське вище повітрянодесантне командне училище ім. В. Ф. Маргелова. Після чого проходив службу на посаді начальника розвідувальних управлінь московського та далекосхідного військових округів. Потім його призначили начальником 14-го управління ГРУ ГШ збройних сил рф. На посаді першого заступника начальника ГРУ генштабу зс рф він з 2011 року. У липні 2014 року він відповідав за конвої ПВК, які допомагали нелегально переправити в Україну установки "Бук". Одна з ракет "Бук" влучила в лайнер компанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 17 липня 2014 року. Алєксєєва вважають причетним до втручання у президентські вибори у США 2016 року. Кажуть, що саме він координував кібератаки на Національний комітет Демократичної партії. А у 2017 році указом путіна генерал-лейтенанту надано звання героя російської федерації з врученням особливої відзнаки -- медалі "Золота Зірка". Ще до війни мешканці села пишалися своїм однокласником, який досяг фантастичних висот у москві. Нині ж проклинають "куратора війни" проти України...

Мати Алєксєєва працювала медсестрою у кардіологічному відділенні, а його батько мав обмежені можливості через каліцтво. Володя був їхнім єдиним сином, про що розповіли "ФАКТАМ" анонімні жителі села генерал-лейтенанта. З раннього дитинства він мріяв про військову службу, навіть підписувався на журнал "Военные знания". У вільний час захоплювався військовою літературою та писав вірші. У дитинстві він проявляв симпатію до однієї дівчини з села, але, на жаль, вона не відповіла йому взаємністю. Тоді жартували, що вона не усвідомлює, яке життя могла б мати, якби була з ним, адже він мав великі перспективи. Володимир навчався на відмінно і мріяв вступити до військового училища в Рязані, але йому відмовили через юний вік – лише 15 років. Повернувшись додому, він закінчив дев'ятий клас і знову подав документи, але знову не пройшов. Лише з третьої спроби, вже після служби в армії, йому вдалося вступити. Він виявився дуже впертим. Під час навчання Володя кардинально змінився: з чутливої особи став впевненим у собі чоловіком. У школі планували повісити його портрет, але його мати заборонила це, оскільки син не хотів. В Росії Алєксєєв зустрів свою майбутню дружину Галину, разом вони виховали двох дітей. І хоча іноді вони навідувалися до рідного села, за святковим столом з місцевими жителями практично не сиділи, адже вже тоді ходили чутки про їхні зв’язки у вищих колах. Мати завжди говорила, що не знає про досягнення та звання сина, але зазначала, що він точно не звичайний військовий. Відповідно, і жителі села не мали уявлення про його темні справи.

За словами односельців Алєксєєва, він завжди приїжджав додому на поїзді й постійно відпочивав у військовому санаторії у місті Хмільник. Напередодні Революції Гідності, коли генерал-лейтенант був на Вінниччині, селяни цікавились у нього, чи можлива війна між росією та Україною.

Однак Володя заявив, що це абсолютний нонсенс. Востаннє він відвідував село у вересні 2014 року, коли приїхав на похорон матері. Йому дозволили в'їзд з російським паспортом, і, напевно, всі знали, хто він є... Під час церемонії поховання генерал-лейтенант лише озирнувся, не вступаючи в жодні розмови. А потім швидко повернувся до Москви, -- розповідають жителі Голодьок. -- Пам'ятник матері вже встановили без нього, він був замовлений з мармуру.

Після початку повномасштабного вторгнення жителі села дізналися про "криваві досягнення" Алєксєєва та його роль у зборі інформації для ракетно-авіаційних атак на українську землю. Цей цинічний факт полягає в тому, що в 2022 році неподалік Голодьок була збита одна з ракет ППО. А скільки односельців Алєксєєва зараз захищають Україну, і скільки з них загинуло за її свободу...

"Україна виховала його, а тепер його руки осяяні кров'ю загиблих..." — висловлюють думку співвітчизники.

Варто зазначити, що в січні 2024 року з'явилися чутки про можливе звільнення Алєксєєва зі своєї посади, проте ця інформація не знайшла підтвердження. Тим часом його безпосередній керівник, Ігор Костюков, зараз очолює російську делегацію на переговорах з США та Україною, які проходять в Об'єднаних Арабських Еміратах.

Раніше "ФАКТИ" зазначали, що медіа-репортажі про замах на генерал-лейтенанта рф Володимира Алєксєєва обходять важливий аспект цієї події.