Стійкість, здатність до адаптації та фінансова підтримка: Які фактори сприяють виживанню українських малих підприємств під час війни.

Попри руйнівний вплив війни, малий і середній бізнес в Україні демонструє виняткову стійкість, адаптуючись до мінливої економічної ситуації. У цьому йому допомагають громади, клієнти, держава та міжнародні партнери.

Мікро-, малі та середні підприємства (ММСП) становлять 99,98% усіх зареєстрованих компаній і забезпечують 74% робочих місць в Україні, йдеться у звіті Програми розвитку ООН (ПРООН) за грудень 2023-го - січень 2024 року. Повномасштабне вторгнення завдало серйозних втрат не лише матеріальній базі - приміщенням і обладнанню, - а й моральній витривалості підприємців і підприємниць: тоді 64% ММСП тимчасово призупинили або повністю згорнули діяльність. Свою роль відіграли часті обстріли, окупація територій і релокація людей до безпечніших громад.

Однак стійкості українського бізнесу можна лише позаздрити - уже наприкінці 2023 року майже 91% підприємств, які зупинили роботу внаслідок повномасштабного вторгнення, відновили свою діяльність.

Кожне підприємство має своє значення.

Близько 25% підприємств отримали державну або міжнародну підтримку для активізації своєї бізнес-діяльності; при цьому половина з них вважає цю допомогу вкрай необхідною для свого виживання.

Відновлення українського бізнесу стало спільною справою, до якої активно залучилася ПРООН разом із своїми партнерами. Вони надавали підтримку місцевим підприємцям та підприємницям не лише фінансово, але й через організацію тренінгів і консультацій.

В цілому українські підприємці отримали більше ніж 1500 грантів, загальна сума яких перевищила 9 мільйонів доларів (близько 370 мільйонів гривень за актуальним курсом), як повідомила ПРООН.

Здебільшого грантові кошти отримували мікробізнеси (до 10 працівників), яким зазвичай найважче залучити додаткове фінансування. Це бізнеси з різних секторів економіки: від харчової переробки, текстилю, кераміки - до інжинірингових компаній, малого машинобудування, сектору гостинності та фермерів.

Проте кожне підприємство, яке змогло вижити та продовжити свою діяльність завдяки грантовому фінансуванню, має велике значення. Воно важливе не тільки для економічної стабільності держави, а й для місцевих спільнот та сімей працівників.

Гранти - це справжня підтримка для бізнесменів.

Підприємства східних і південних областей України зазнали збитків приблизно в 1,5 раза більших, ніж на заході країни, йдеться у звіті ПРООН. Безпекова ситуація була основним фактором, що впливав на рішення про релокацію. Серед підприємств, потужності яких перевезли на захід, - завод "Аеромех". Він виготовляє сепаратори для сортування насіння, завдяки яким урожайність культур зростає до 40%.

Внаслідок бойових дій подружжю Ірини та Олександра Чорнобай, власникам компанії "Аеромех", довелося двічі змінити місце проживання. У 2014 році вони залишили Луганськ і оселилися в Кремінній. Відновлення їхньої діяльності стало можливим завдяки гранту, отриманому від ПРООН та Уряду Японії.

"Ця форма підтримки є надзвичайно важливою, оскільки після нашого виїзду ми не мали необхідних ресурсів для відновлення повного робочого процесу. Завдяки отриманому гранту нам вдалося прискорити виробництво та підвищити якість нашої продукції. Крім того, інвестиції в нове обладнання дозволили створити додаткові робочі місця," - поділилася Ірина Чорнобай.

У Кремінній вдалося забезпечити роботою 70 людей. Але через вісім років біля підприємства знову пролунали вибухи, тож довелося шукати нове місце для релокації.

"Втратити все вдруге було дуже важко. Ми розгубилися і подумали, що уже не зможемо відновити виробництво. Але нам телефонували фермери і дилери з проханням не полишати свою справу", - пригадує співвласниця підприємства.

Ірина та Олександр знайшли нову локацію в Багачевому на Черкащині. Із керівниками підприємства релокувалися 15 сімей.

"Нам продовжують надходити пропозиції виїхати за кордон, об'єднатися з іншою компанією та розпочати виробництво в нових умовах. Але наразі я не готова до цього кроку, оскільки усвідомлюю, наскільки це непросто - інша культура, інше сприйняття, навіть повітря та земля там зовсім інші. В Україні ми активно створюємо нові робочі місця, сплачуємо податки і маємо плани на значне розширення виробництва, яке перевищить наші показники до початку війни", - зазначає бізнесвумен.

На завершення березня 2022 року харківський меблевий бренд Roomio здійснив евакуацію свого бізнесу та відновив свою діяльність на території Львівщини.

"Найскладнішим було прийняти рішення про цей крок - відважитися і перенести всі справи в новий регіон", - ділиться своїми думками співзасновник компанії Володимир Мисик, який спільно з Артемом Свірським очолює бізнес.

За його словами, ключову роль у відновленні роботи відіграла підтримка місцевої адміністрації. Львівська обласна адміністрація не лише надавала моральну підтримку та пропонувала допомогу, але й виділила невелику фінансову допомогу.

"Наша компанія прагне довести, що навіть у розпал повномасштабної війни можливо переїхати з найгарячіших міст і відновити роботу. Я раджу бізнесу не боятися переїжджати на захід, бо тут створені всі умови для перезапуску. Цьому сприяє місцева влада, а також міжнародні організації. Наприклад, ми отримали грант від ПРООН та Європейського Союзу на 4 500 євро, що допомогло компанії вистояти", - додає Мисик.

Грант виступає важливою підтримкою в критичні часи, що може забезпечити бізнесу імпульс для зростання або ж допомогти утримати обсяги продажів, зберегти прибуток і команду, зазначає Мисик. У 2024 році компанія Roomio експортувала меблі до Європи на загальну суму близько мільйона євро.

"Усі ці фінансові ресурси ми інвестували назад в Україну: сплатили податки та відкрили ще 20 нових робочих місць. Це не лише додаткові доходи для місцевої громади, а й нові шанси для людей," - зазначає підприємець.

Як працюють інструменти допомоги підприємцям

ПРООН у партнерстві з урядом Японії акцентує увагу на освіті та консультуванні підприємців. Наприклад, на міському рівні функціонують хаби стійкого бізнесу, схожі на коворкінги, але з основною метою — формування підприємницької спільноти навколо цих хабів. Також існують спеціалізовані простори, такі як хаб у Харкові, який підтримує меблеві компанії у впровадженні цифрових технологій та інновацій.

На районному рівні функціонують офіси "Зроблено в Україні". Їх уже понад 90 у різних областях, і 12 із них відкриті за сприяння ПРООН та Уряду Японії. Тут підприємці та підприємниці отримують практичну допомогу: консультації, освітні курси, інформацію про державні гранти, а також можливість взаємодіяти з державною та бізнесовою екосистемами. Такі офіси виконують і комунікативну роль - це простір для обміну досвідом, пошуку партнерів та отримання інформації про міжнародні програми підтримки.

На рівні громад працює мережа 133 консультаційних пунктів. Вони діють у Вінницькій, Київській, Тернопільській і Харківській областях. Тут будь-який підприємець чи людина, яка планує відкрити власну справу, може безкоштовно отримати фахові поради.

Один із таких центрів, відкритий за підтримки ПРООН та японського уряду, з'явився в Роганській громаді на Харківщині. Він функціонує на базі відділу міжнародних зв'язків місцевої ради та надає консультації, переважно, представникам малого бізнесу та тим, хто лише задумується про його створення. Протягом перших трьох місяців роботи до цього центру звернулося більше 30 осіб — це вражаючий показник для громади з обмеженою кількістю мешканців, зазначає Максим Безверхий, начальник відділу міжнародних зв'язків Роганської громади.

Найчастіше підприємці запитують, як зареєструвати ФОП, сплачувати податки онлайн чи правильно заповнити грантову заявку.

"Наша глобальна мета - залучити більше бізнесів, які створюватимуть робочі місця. Найважливіше - щоб бізнес працював тут і через податки наповнював місцевий бюджет", - пояснює Максим Безверхий.

Серед відвідувачів пункту - підприємець Андрій Караченцев. До повномасштабного вторгнення він мав бізнес у Харкові й Чугуєві: власні точки продажу на ринку та станцію техобслуговування (СТО). З початком повномасштабної війни він втратив усе, проте не відмовився від ідеї відновити справу. Караченцев створив благодійний фонд і паралельно готує бізнес-план, аби відкрити невелику СТО у Чугуєві.

"Ми підтримуємо його в підготовці грантових заявок та фінансових розрахунків. Це яскравий приклад особи, яка не зупиняється навіть після повного краху свого бізнесу. Коли вдається піднятися з нуля, це справді надихає," - зазначає Безверхий.