Археологічні дослідження в давньому українському замку: вчені виявили кімнату, яка перебувала під замком впродовж трьох століть.

Археологи, які працюють у Галицькому замку, нарешті змогли потрапити до приміщення, яке не бачило людських кроків протягом майже трьох століть. Вхід був перекритий великим уламком стіни фортеці. Це місце знаходиться під в'їзною брамою замку. Дослідження продовжуються, і доступ до розкопок для звичайних громадян наразі обмежений.

Цю інформацію висвітлює журналістка ТСН Алла Пасс.

Незвичайні склепіння Галицького замку залишалися прихованими від людських очей протягом майже трьох століть.

"Коли тут стріляли з тогочасних рушниць, з них виходило дуже багато диму, щоб ті стрільці виживали в таких умовах, треба було дуже швидко витягати дим з тих приміщень. От вентиляційний канал", -- каже старший науковий співробітник Інституту Українознавства НАНУ Юрій Лукомський.

Саме крізь одне з таких віконець торік археологи вперше побачили це приміщення -- спеціальною камерою. От тільки щоб зайти сюди, знадобився цілий рік -- вхід перекривали залишки багатотонної стіни замку.

"Три століття тому тут відбувалися напади турків. Стався потужний вибух, внаслідок якого стіна обвалилася. Техніка, яка могла б потрапити на цю територію, не змогла підняти уламки. Більше 150 кубометрів ґрунту довелося вивозити практично вручну, оскільки під час археологічних досліджень заборонено використовувати додаткову техніку," -- розповідає Володимир Олійник, генеральний директор Національного заповідника "Давній Галич".

Спершу дерев'яний, потім кам'яний -- багато століть цей замок був міцною фортецею і пережив не одну навалу. Точних його креслень не збереглося. Тож вїзну вежу дослідники шукали довго. Натрапили випадково -- 3 роки тому, коли ставили браму, аби убезпечити територію на час комендантської години. Ця вежа, кажуть археологи, була заввишки із сучасну семиповерхівку.

Археологи висловлюють припущення, що в цьому просторі міг розташовуватися каземат або арсенал. Окрім того, тут могли функціонувати суд і тюрма, а також це місце могло слугувати як сховище для найцінніших речей, куди люди приносили свої скарби, подібно до банку. Під час розкопок були виявлені докази, що підтверджують ці гіпотези.

Дослідники стверджують, що Галицький замок частково побудований із алебастрових блоків, які раніше належали Успенському собору, що знаходився в сусідньому Крилосі — колишній столиці Галицько-Волинського князівства.

Археологи вважають, що ще більше загадок приховано за отвором у стіні. Це, здається, може бути вхід до одного з численних підземних тунелів, про які існують численні легенди.

Дослідники стверджують, що ці ходи, довжина яких становить сто метрів, слугували шляхом для евакуації як захисників замку, так і місцевих жителів під час його облоги ворогом. Окрім того, тут також зафіксовано романтичну історію: дочка старости Галичини, втікаючи від батьківського свавілля, разом зі своїм коханим намагалася втекти, оскільки батько не давав їй дозволу на шлюб.

"Дочка старости підмовила свою служницю Софію Рудницьку, і вони вночі, підкупивши замкову сторожу, одним із цих вилазів спустилися до річки Дністер. Там вже чекали човни, сплавилися річкою Дністер на територію Вінниччини. І там собі жили довго і щасливо", -- каже науковий співробітник Національного заповідника "Давній Галич" Ігор Креховецький.

Зараз археологи в очікуванні дозволу продовжити розкопки. Для України, кажуть, це дослідження -- унікальне. Адже дуже мало споруд 16 століття, що так добре збереглися приміщення.