"Резерв+" або відмітка в паспорті: які нові вимоги для отримання тимчасового захисту в Європейському Союзі - 20 хвилин"

Рада Європейського Союзу прийняла рішення, що вперше встановлює прямий зв'язок між правом на тимчасовий захист для нових заявників та військовими обов'язками, які на них поширюються.

* Тепер тим, хто звертається за захистом уперше, треба буде довести легальність свого виїзду -- штампом на кордоні або довідкою з "Резерв+".

Вивчаємо, які саме документи можуть знадобитися та в яких випадках можуть відмовити у наданні захисту.

У березні 2022 року Рада Євросоюзу ввела в дію Директиву 2001/55/EC, яка передбачає тимчасовий захист. Завдяки цій ініціативі мільйони українців отримали можливість швидко знайти житло, працевлаштування, медичні послуги та освіту в країнах ЄС, без необхідності проходити тривалі процедури отримання статусу біженця. Цей захист вже був продовжений до 2028 року, і його наявність залишається незмінною.

Але тепер, посилаючись на "тривале збереження воєнного стану та необхідність підтримки оборонного потенціалу України", Рада ЄС ухвалила рішення 2026/1912.

Суть в тому, що для тих, хто вперше просить про тимчасовий захист, право на нього тепер безпосередньо залежить від того, чи виїхала особа з України легально і виконуючи свої військові обов'язки.

Слід зазначити, що Рада ЄС не формує власну систему обліку військовозобов'язаних українців і не визначає, хто має право на виїзд з України. Європейські інституції керуються українським законодавством: їх цікавить, чи мала конкретна особа законні підстави для виїзду з України та чи виконала свої військові зобов’язання. Відповідальність за надання доказів у цьому випадку покладається на особу, що звертається за тимчасовим захистом.

Перевірка №1 -- коли виїхали через прикордонний пункт

Найбільш очевидний випадок виникає, коли українська прикордонна служба сама дозволяє людині покинути країну в умовах воєнного стану. У таких ситуаціях європейські інстанції вважають, що якщо українські прикордонники надали дозвіл на виїзд, то це означає, що вчинок є законним. Однак у цій процедурі існують певні нюанси.

Якщо йдеться про країни, що мають спільний кордон з Україною (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія), то все досить просто. Для перетворення кордону через офіційні пункти пропуску достатньо лише самого факту перетину. Ці країни не вимагають додаткових документів, оскільки вважається, що українська прикордонна служба вже виконала перевірку підстав для виїзду.

Якщо кордону з Україною немає (Німеччина, Франція, Італія, Іспанія та інші) -- складніше. Людина спочатку перетинає сусідню країну, і лише потім їде далі, тож доказом легальності виїзду для неї стає виїзний штамп у закордонному паспорті. Проблема в тому, що на практиці прикордонники не завжди систематично проставляють такі штампи, особливо власникам біометричних паспортів.

З цієї причини Єврокомісія рекомендує: краще особисто попросити прикордонників проставити фізичний штамп під час виїзду.

Перевірка номер два — ситуація, коли на кордоні не вистачає доказів.

Якщо людина перетнула кордон поза офіційним пунктом пропуску, не мала дійсного закордонного паспорта або просто не отримала штампа -- вступає в дію другий рівень перевірки.

Національні органи вимагатимуть надання альтернативних документів, що підтверджують виконання військового обов'язку або законне звільнення від нього. Одним з можливих підтверджувальних документів може бути офіційний документ, оформлений у паперовому або електронному вигляді, зокрема той, що отримано через платформу "Резерв+".

Щоб його прийняли, документ повинен містити: повні персональні дані заявника, чітку вказівку на звільнення від військового обов'язку (exempted) і термін дії такого звільнення чи відстрочки. Якщо з документа незрозуміло, чи звільнення взагалі чинне -- органи держави-члена мають право визнати його недостатнім доказом.

Окрема технічна складність -- мова. Довідки з "Резерв+" формуються виключно українською, а це створює бар'єр для іноземних чиновників. Тому людям радять заздалегідь -- ще в Україні або через консульство -- оформити присяжний (нотаріальний) переклад довідки про відстрочку чи виключення з обліку англійською або мовою країни перебування.

Однак кожна країна ЄС зберігає повне право самостійно вирішувати, які саме документи вважати достатніми.

Кому нові правила не будуть застосовані.

Найважливіше для тих, хто вже в ЄС: нова директива немає зворотної дії. Тобто, оновлені правила застосовуються тільки до тих, хто вперше звертається за захистом після 5 серпня 2026 року.

Якщо статус уже отримано раніше -- його зберігають у повному обсязі, без жодних вимог надавати військово-облікові документи заднім числом. Так само захищені й ті, хто вже подав заяву до набрання чинності новими правилами, але через бюрократичні затримки ще не отримав картку резидента -- їхні справи довершать за старими, простішими правилами.

Європейська комісія подала наочний приклад: статус тимчасового захисту, наданий 22-річному українцеві в ЄС, зберігається за ним навіть після того, як йому виповниться 25 років, і він стане військовозобов'язаним згідно з українським законодавством. Європейські інституції не мають права змінювати його статус лише через зміни в особистих умовах на батьківщині.

У небезпечній території: швидкі подорожі додому.

Окремий і, мабуть, найризикованіший момент -- тимчасові візити в Україну. Формально короткі поїздки (до родичів, за документами, на лікування тощо) дозволені, але з умовою: людина, що має тимчасовий захист в країні ЄС, зобов'язана офіційно повідомити міграційні органи цієї країни про свій виїзд до України.

Якщо в державі діє процедура звітування про тривалу відсутність, а людина не повідомила про поїздку чи не виконала вимогу звітування -- місцеві органи можуть вирішити, що вона фактично повернулася до Батьківщини назавжди та як наслідок, зняти її з реєстрації і скасувати посвідку на проживання.

Наслідки цієї ситуації є суттєвими: повернення до Європейського Союзу можливе лише в статусі нового кандидата, що вимагатиме початкової подачі повного комплекту документів, які підтверджують легальність виїзду та виконання військового обов'язку.

Ще одна пастка: переїзд між країнами ЄС

Схожі труднощі можуть виникнути у тих, хто планує переїхати з однієї країни ЄС до іншої, наприклад, з Польщі до Німеччини, і хоче там перенести свій статус захисту. Наразі це підлягає новим правилам, і особа повинна надати повний пакет документів, що підтверджують легальний виїзд з України.

Отже, коли особа припиняє тимчасовий захист у одній державі та подає заявку на нього в іншій, нова країна може оцінювати цю заявку відповідно до своїх власних процедур. У цьому контексті також постає питання щодо підтвердження законності виїзду з України.

Які рекомендації надає адвокат?

Адвокат Анастасія Капустинська зазначає, що ключова зміна в рішенні 2026/1912 полягає не в установленні загальної заборони на тимчасовий захист для осіб, що підлягають військовій службі, а в тому, що військові зобов'язання тепер розглядаються як окремий важливий аспект оцінки ситуації.

Окрім штампа в паспорті та інформації про "Резерв+", юристка наводить інші документи, які можуть підтвердити право на виїзд на певну дату: дані про перетин кордону з прикордонної служби, документи, що підтверджують інвалідність або непридатність до військової служби, підтвердження статусу багатодітного батька, а також документи, що свідчать про супровід особи з інвалідністю.

Практична порада Анастасії Капустинської тим, хто ще тільки планує звертатися за захистом -- заздалегідь зберіть пакет із чотирьох документів: закордонний паспорт зі штампом про виїзд, альтернативне підтвердження законного перетину кордону (якщо штампа немає), актуальний військово-обліковий документ із "Резерв+", і папери, що підтверджували право на виїзд саме на дату перетину кордону.

Ключові зміни, внесені директивою ЄС.

Раніше особа, що втікає від війни, могла отримати тимчасовий захист без необхідності проходити складні процедури перевірки причин виїзду.

Тепер для нових кандидатів на отримання візи в ЄС введено ще одну вимогу. Якщо особа підлягає військовій службі в Україні, вона повинна довести, що виїхала з країни легально та або виконує свої військові обов'язки, або має законні підстави для їх невиконання.

Тим, хто планує звернутися за тимчасовим захистом, варто заздалегідь подбати про необхідні документи, що засвідчують легальність виїзду з України. Це можуть бути, наприклад, штамп у паспорті, офіційне підтвердження перетину кордону або документи, що підтверджують виконання військового обов'язку або звільнення від нього. Конкретний список документів і процедура їх перевірки визначатимуться органами тієї країни ЄС, куди особа звертається за захистом.

І надзвичайно важливо зазначити: це не поширюється на тих осіб, які вже отримали тимчасовий захист у певній країні до впровадження нового правила і продовжують його мати без перерви.

Нагадаємо, раніше ми отримали пояснення від юристки, чому українські жінки в Європейському Союзі повинні надавати документ "Резерв+".

Можливо, вам буде цікаво:

Молоді вінничани теж потрапляють у цю пастку. Чому чоловіки після 22 невиїзні за кордон?

Лише через судові інстанції. Як цивільні партнери загиблих бійців борються за отримання 15 мільйонів.

Вінниця оголошує конкурс на посаду керівника транспортної компанії. Обіцяють річний дохід від 1,5 мільйона гривень.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google