Правоохоронці і оборонна промисловість: як суперечка між авіаційними компаніями ставить під загрозу національну безпеку.

Конкуренція між українськими авіакомпаніями переросла у справжні корпоративні "війни" за участю силових структур.

UNN повідомляє про те, як змагання між українськими авіаперевізниками переросло в серйозний конфлікт, у якому беруть участь правоохоронні органи, розслідування кримінальних справ та затримання авіаційної техніки.

Замість здорової боротьби за ринок -- арешти техніки, обшуки та блокування виконання оборонних замовлень. Ці дії вже загрожують зривом державних контрактів та руйнуванням частини виробничих потужностей авіаційної галузі, яка, незважаючи на війну, продовжує працювати та підтримувати оборонний сектор країни.

Українська авіаційна промисловість, яка продовжує функціонувати в умовах війни, наразі опинилася в епіцентрі затяжного конфлікту, що триває вже третій рік. Це не просто боротьба за ринок, а й систематичний тиск однієї компанії на інших учасників галузі, при цьому активно залучаючи представників правоохоронних органів.

Залучення правоохоронних органів кардинально змінило співвідношення сил: масові затримання авіаційної техніки та заборона на ремонт бойових гелікоптерів ставлять під загрозу не лише виконання оборонних замовлень, а й фактичне знищення значної частини української авіаційної промисловості. Як стало відомо УНН, у центрі цього конфлікту опинилася компанія "Українські вертольоти".

Історія конфлікту починається в червні 2022 року, коли правоохоронці затримали Володимира Ткаченка, кінцевого бенефіціара компанії "Українські гелікоптери". Причиною затримання стало невиконання зобов'язань щодо повернення десяти гелікоптерів, які були орендовані у Національної гвардії України. Згідно з умовами угоди, техніка мала бути повернена відразу після введення військового стану, проте цього не сталося.

Компанію очолює Володимир Ткаченко, а в управлінні працює команда, що складається переважно з колишніх представників силових структур. Виконавчий директор Сергій Букорос раніше відповідав за юридичне управління в Генеральному штабі Збройних Сил України. Інший виконавчий директор, Сергій Яровий, обіймав посаду заступника міністра внутрішніх справ та займався питаннями Національної гвардії. Серед керівників також присутня Олена Гончарова, яка водночас є співробітником Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). У її декларації за 2023 рік вказано, що вона отримала доходи від компанії "Українські гелікоптери".

Також керівництво дочірнього підприємства "Вертолітний тренувальний центр" здійснює Юрій Стороженко, який до цього займав посади в Вінницькій та Тернопільській митницях.

Команда управлінців "Українських гелікоптерів" говорить сама за себе — акцент робиться на співпраці з правоохоронними органами, що й пояснює швидкість, з якою підприємство протягом багатьох років отримувало гелікоптери в оренду від Національної гвардії та Міністерства оборони.

Після того як компанії довелося повернути орендовані автомобілі, Ткаченко вирішив зміцнити свої ринкові позиції та усунути конкурентів. Основною мішенню його атак стала група компаній "Константа", до якої входять "Авіакомпанія Константа", H3Operations та Ксена. З цього моменту на "Константу" почалася справжня хвиля кримінальних розслідувань, ініційованих структурами, пов'язаними з "Українськими гелікоптерами". Лише в 2022 році слідче управління Національної поліції відкрила три кримінальні справи проти "Константи":

У червні 2023 року СБУ відкрила нову справу №22023000000000628 проти "Авіакомпанії Константа" -- нібито за використання російських комплектуючих. Хоча йшлося про деталі радянського виробництва, закуплені задовго до війни в третіх країнах, без яких експлуатація старої техніки просто неможлива.

На думку фахівців, дане розслідування стало засобом для введення санкцій проти компанії "Константа", що дало можливість "Українським гелікоптерам" за допомогою правоохоронних органів усунути своїх конкурентів. Важливу роль у цьому відіграла активна медіакампанія, спрямована проти опонентів.

У квітні 2023 року до справи залучилося також Державне бюро розслідувань, яке відкрило справу №62023000000000305 проти "Авіакомпанії Константа", підозрюючи її у "перешкоджанні діяльності Збройних сил". Проте згодом це розслідування було закрито через відсутність доказів злочинної діяльності. Цікаво, що раніше "Українські гелікоптери" також стикалися зі звинуваченнями у подібному правопорушенні, коли відмовилися повернути армії бойові машини, взяті в оренду у військових підрозділів.

У 2024 та 2025 роках до розслідування підключилося Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке ініціювало дві нові кримінальні справи проти компанії H3Operations - під номерами № 72024001120000033 та № 72025001220000034. Ясно, що основна мета цих дій полягає в повному блокуванні діяльності компанії. Прокуратура не виявила жодних сумнівів щодо наявності шести і більше справ, відкритих на однакових підставах. Здається, процесуальні керівники навмисно ігнорували цей факт. Таким чином, "Українські гелікоптери" навчилися застосовувати кримінальний тиск не тільки для захисту своїх інтересів, а й для витіснення конкурентів з ринку.

Під удар потрапила також компанія НВФ "МС Авіа-Грейд", яка з 2023 року більше не має зв'язків з групою "Константа". Проте кількість справ, відкритих проти неї, свідчить про систематичний тиск. Це одне з небагатьох підприємств, яке здатне виконувати складні ремонти та модернізацію бойових гелікоптерів в рамках державного оборонного замовлення.

З 2021 року проти "МС Авіа-Грейд" заведено 12 кримінальних проваджень, половина з яких перебувала у слідчого ГБР Олександра Победнова. Декілька справ уже закрито, частину об'єднано. Чотири справи ведуть підрозділи Нацполіції, дві -- СБУ. Одне з них, №22024000000000418, стосувалося нібито пошкодження радіостанції вертольота та "завищення вартості модернізації". Більшість цих справ не рухаються, але є формальною підставою для постійних обшуків та арештів майна. Під слідчі санкції потрапили навіть бойові гелікоптери, модернізовані за держзамовленням, які могли б сьогодні виконувати завдання на фронті.

В одному з випадків компанія не змогла повернути гелікоптер Національної гвардії через затримку документації, і в результаті цей вертоліт був знищений під час обстрілу. Слідчі свідомо затягували процес повернення необхідних паперів, незважаючи на те, що йшлося про техніку, що мала понад 500 годин нальоту. Близько двадцяти кримінальних справ, які роками залишаються нерозслідуваними і ведуться одними і тими ж слідчими, свідчать про систематичне використання правоохоронних органів для тиску на авіаційну галузь.

У такій ситуації виникає ряд важливих запитань: чи можуть особисті інтереси перевищувати потреби національної безпеки? Чому правоохоронні органи, замість того щоб зосередитися на боротьбі з диверсійними актами та корупційними схемами, займаються "відпрацюванням замовлень" проти компаній, які постачають техніку для армії? І, зрештою, як усе це узгоджується з оголошеним курсом нового Генерального прокурора Руслана Кравченка, який пообіцяв припинити тиск правоохоронців на бізнес?

На даний момент ці обіцянки залишаються лише на папері, а українська авіаційна сфера, замість того щоб процвітати, стикається з ризиком знищення через корпоративні інтриги та втручання силових структур. Цей конфлікт уже давно перевищив межі економічних питань і тепер став загрозою для національної безпеки держави.

"Згідно з інформацією, Запорізький територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оголосив тендер на послуги транспортування на суму 100 мільйонів гривень."

Раніше ми повідомляли, що Роман Биков разом з чиновниками з Харкова зловжили Федерацією регбі для незаконного вивезення чоловіків та заволодіння державними фінансами.