Порошок для снарядів виготовляється з бавовняних волокон. Як Україна освоює агрокультуру, пов'язану з оборонними потребами.

#Бізнес

Аналітична спільнота Resurgam займається дослідженням міжнародних відносин, використовуючи відкриті дані, а також розробкою і реалізацією державних політик.

Поки війна Росії проти України не має ознак завершення, на різних континентах спостерігається зростання військових напружень, і багато хто вже уявляє собі можливість Третьої світової війни. У цей час світ стикається з серйозним дефіцитом пороху. Без цієї важливої складової неможливе виробництво снарядів для гаубиць та патронів для стрілецької зброї, що, в свою чергу, ставить під загрозу успіх у збройних конфліктах.

Виробництво пороху розпочинається не на пороховому заводі. А на полях, де просто неба вирощують необхідну сировину - бавовник, з якого отримують бавовну.

Бавовняне волокно на 95% складається з целюлози, яка підлягає перетворенню в нітроцелюлозу. Після змішування з різними речовинами, нітроцелюлоза перетворюється на бездимний порох, що врешті-решт стає одним з найцінніших компонентів для виробництва боєприпасів.

Спроможність забезпечити себе стратегічною сировиною та не залежати від ненадійних геополітичних гравців стає політичним мейнстрімом в усьому світі.

Україна має безпосереднє уявлення про це, як жодна інша країна. Протягом вже другого року наша держава займається експериментом із вирощування власної бавовни, орієнтуючись на виробничі ланцюги для виготовлення пороху. Яким чином це реалізується?

Ця стаття створена на основі відео, яке було підготовлено міжнародною аналітичною спільнотою Resurgam.

Починаючи з 1930-х років, на південних теренах України проводилися експерименти з промисловим вирощуванням бавовни. Однак цей проект не увінчався успіхом через невідповідні кліматичні умови та низькі показники врожайності.

Проте у травні 2024 року до вирощування бавовника повернулися. Уряд вже незалежної України розпочав експериментальний проєкт на півдні країни. Хіба клімат став більш сприятливим? Так.

"Сучасні кліматичні умови змінюються з неймовірною швидкістю. Якщо говорити про нашу країну, то кліматична зона перемістилася майже на 100 кілометрів. Тепер в Одеській області спостерігається той же клімат, який колись був характерний для Криму. Ці зміни в кліматі, зокрема, створюють сприятливі умови для вирощування бавовнику", - зазначає Алла Стоянова, голова громадської організації "Аграрії Одещини".

Кліматичні зміни помітно впливають на південні регіони України, зокрема Херсонську, Миколаївську та, зокрема, південну частину Одеської області в районі Придунав'я. Це створює сприятливі умови для вирощування бавовнику, що робить його перспективною культурою для аграріїв у цих місцевостях.

Віра Боровик, доктор сільськогосподарських наук, підкреслює, що бавовник є надзвичайно важливою сільськогосподарською культурою. Це зумовлено тим, що його можна успішно вирощувати на землях без зрошення, а також на територіях, що постраждали від військових дій. Крім того, бавовник вирощується у вигляді монокультури і здатен підтримувати стабільний рівень врожайності навіть при вирощуванні на одному місці протягом чотирьох років.

Бавовник - культура вимоглива: вона потребує агрономічної точності, сприятливого клімату і готовності грати в довгу. Це не лише шанс - це й ризик. Бо поруч війна. Зрошення - зруйноване. Ринки - лише формуються.

Наразі ми тільки починаємо: проводимо випробування сортів, налаштовуємо технологічні процеси, шукаємо спеціалізовану техніку, досліджуємо вимоги щодо температури, вологості та стану ґрунту. На нас чекає безліч викликів.

"В минулому році ми провели експериментальне тестування, в рамках якого випробували 5 різних сортів. У цьому році ми розширили дослідження до 6 сортів. На основі результатів першого року ми зробили висновок, що бавовник здатний давати хороший врожай. Різні сорти за різних умов вирощування і в комбінаціях продемонстрували, що клімат минулого року сприяв збору від 1,5 до 3 тонн бавовника-сирцю з одного гектара, залежно від конкретного сорту", - повідомляє Сергій Мельник, директор Українського інституту експертизи сортів рослин.

За словами Мельника, такий врожай бавовника є оптимальною нормою, яка показує, що його можна вирощувати в умовах українського клімату. "Зрозуміло, що один рік є нехарактерним, тестування необхідно проводити мінімум три роки, а ще краще п'ять років. Тоді навіть менші ризики. Але в нас такого великого часу немає, щоб ми могли довго розкачуватися".

Ольга Трофімцева, яка очолює сектор сільського господарства та біорізноманіття в Ukraine Facility Platform, підкреслює, що для перетворення невеликого пілотного проєкту з вирощування бавовни на справжні комерційні площі, фермерам необхідні фінансові заохочення.

Коли ми обговорюємо будь-яку культуру, будь то бавовна, овочі чи ягоди, важливо враховувати весь ланцюг постачання – від виробника до кінцевого споживача. Це означає, що ми повинні розуміти, для яких цілей буде використовуватися ця культура та продукція. Чи існує внутрішній попит і ринок для неї, а також чи є можливість для експорту, - підкреслює Трофімцева.

Сергій Мельник впевнений, що якщо вирощування бавовнику стане прибутковим, багато людей почнуть займатися цим бізнесом. "Два десятиліття тому ніхто не звертав уваги на ріпак. Але коли попит на нього зріс, зокрема на олію високого температурного режиму, біодизель та шрот, ринок швидко змінився, і всі почали його вирощувати," - відзначає він. Мельник також зауважує, що раніше з одного гектару можна було зібрати не більше тонни ріпака, тоді як тепер вдається отримати до чотирьох тонн.

Вирощування бавовни несе в собі певні ризики, які фермери повинні усвідомлювати, оскільки йдеться про екзотичну культуру. Фермеру важливо не залишатися наодинці в цьому процесі. Для того щоб нова культура змогла успішно адаптуватися, необхідні комплексні програми підтримки, а також чітке розуміння, куди можна реалізувати цю сировину. Без надійних ринків збуту та можливостей для переробки, вирощування бавовни ризикує залишитися на стадії експерименту.

Цього року близько 20 компаній висловили бажання зайнятися посівом і вирощуванням бавовни. Проте будемо спостерігати, скільки з них зможе досягти успіху, оскільки результати стануть відомі через кілька тижнів. Наразі аграрії, які мають можливість вирощувати бавовну, можуть отримати державну компенсацію в розмірі 10 тисяч гривень за гектар, що покриває приблизно половину їхніх витрат.

Цього року, на жаль, ми дещо затрималися з отриманням державної підтримки, але вона все ж була схвалена. Це сталося 29 квітня, і наразі аграрії, які мають можливість проводити посівні роботи, можуть отримати приблизно 10 тисяч гривень на гектар. Це є компенсація з державного бюджету.

"У наступному році ми неодмінно будемо захищати інтереси сільгоспвиробників, які займатимуться вирощуванням бавовнику. Вірю, що ми збережемо фінансову підтримку на рівні 10 тисяч гривень за гектар", - зазначив народний депутат Степан Чернявський, який є одним із головних ініціаторів цієї ініціативи в парламенті.

Однією з головних проблем у масовому вирощуванні бавовнику є відсутність спеціалізованих комбайнів. Вартість таких уживаних комбайнів становить близько 250 тисяч доларів.

На думку Алли Стоянової, в минулому році збір бавовни відбувався вручну, адже площі посівів були незначними.

"В цьому році три гектари теж можна зібрати вручну. Це не буде проблемою. Але в наступному році, якщо ми вийдемо на промислові площі, то нам знадобиться вже спеціалізована техніка - певні комбайни для збирання бавовнику.

Сьогодні ми ведемо переговори з виробниками техніки. Наприклад, я спілкувалася з представниками компанії John Deere. У них є відповідні комбайни, які ми вже оглянули, і вони нам підійдуть. Вони зазначили, що якщо ми досягнемо промислового рівня, готові будуть нас забезпечити", - ділиться Стоянова.

Очевидно, що українська бавовна має потенціал для розвитку на внутрішньому ринку. Проте для цього необхідно створити відповідну агропромислову політику, яка охоплюватиме не лише питання вирощування бавовни. Інакше може виникнути ситуація, коли, скажімо, буде засаджено близько 30 тисяч гектарів бавовни, але виникнуть труднощі зі збутом через невирішені питання, такі як можливість використання цієї бавовни для військових потреб або її переробка.

За словами Степана Чернявського, річна потреба оборонного сектору України в целюлозі для виготовлення пороху становить 10 тисяч тонн. Щоб забезпечити ці обсяги, потрібно посіяти бавовник на площі приблизно 30 тисяч гектарів.

"На початковому етапі ми сподіваємося, що наступного року зможемо вийти на площу близько 20 тисяч гектарів. Це наші прогнози. У нас з'явиться первинна переробка. Я вірю, що виробництво пороху вже буде здійснюватися у наших європейських партнерів. Проте первинна переробка відбуватиметься саме в Україні," - зазначив Степан Чернявський.

Ольга Трофімцева відзначає, що процес переробки бавовни, ймовірно, відбуватиметься глибше в Україні, поблизу західного кордону. За її оцінками, площа земель, відведених під бавовну, може досягти 50-70 тисяч гектарів. Однак, важливо забезпечити наявність ринків для реалізації продукції. "Для нас, в першу чергу, ключовим є ринок Європейського Союзу", - підкреслює Трофімцева.

Необхідно усвідомити, що створення переробних потужностей в Україні означатиме, що виробництво та найсучасніші технології будуть розташовані безпосередньо в країні, адже все буде розпочато з основ. Використання новітнього обладнання та інноваційних технологій підвищить конкурентоспроможність українського виробництва в аспектах якості, витрат та можливостей виходу на інші ринки.

Алла Стоянова зазначає, що для потреб України потрібно буде 20 тисяч гектарів. "Якщо включаться сусідні регіони: Миколаївщина, Херсонщина, Запоріжжя, і навіть Вінниччина, то ми можемо забезпечити себе і Європу".

Те, що для нас є нормою - виробництво без примусової чи дитячої праці - дедалі частіше стає перевагою на міжнародному ринку. Поки частина бавовняної продукції з авторитарних країн потрапляє під обмеження, Україна може запропонувати етичну та прозору альтернативу.

Проте цей шанс не є безкінечним. Важливо не тільки розвивати виробництво, але й пильно слідкувати за ринковими тенденціями. Адже навіть ті країни, які заявляють про дотримання прав людини, іноді ігнорують питання походження сировини. Саме тому дипломатія відіграє ключову роль — необхідно донести, що українська бавовна відповідає не лише високим стандартам якості, а й принципам етики.

Руслан Мятієв, редактор Turkmen.news, зазначає: "Велика проблема туркменського бавовника - це те, що його збирають найчастіше з використанням примусу. Це практика радянських часів, коли держслужбовців різного рівня з кінця серпня і до середини грудня посилали збирати бавовник. Така практика існує досі з єдиною відмінністю в тому, що школярів уже не примушують, але надсилають бюджетних працівників".

Протягом минулого десятиліття жителі Туркменістану мають можливість обирати: вирушити на збори бавовни самостійно або ж сплатити за послуги найманого працівника. "Це також розглядається як примусова праця. Люди фактично змушені витрачати свої кошти на оплату чужої праці", - підкреслив він.

Внаслідок цього, з 2018 року багато західних країн офіційно заборонили імпорт туркменської бавовни та текстильних виробів, виготовлених з неї.

"Сьогодні понад 140 світових брендів, включаючи Nike, Adidas та інші великі бренди, вони публічно відмовилися працювати з Туркменістаном. Тобто якщо вони знають, що сировина йде з країни, то вони не працюватимуть із цим постачальником. Тобто у Туркменістану зараз залишається дуже мало можливостей продавати свою текстильну продукцію чи сиру бавовну", - зазначає Мятієв.

На глобальних ринках триває напружена конкуренція. Бавовна виступає ключовою сировиною, важливою як для оборонної, так і для легкої промисловості.

Financial Times повідомляло, що провідні компанії-виробники зброї, зокрема шведська Saab та німецька Rheinmetall, висловили занепокоєння щодо надмірної залежності Європи від китайського бавовняного волокна, яке становить майже половину світового обсягу торгівлі. Серед найбільших імпортерів цього матеріалу виявилися Німеччина, Швеція та Бельгія.

Згідно зі звітом USDA Foreign Agricultural Service, у аграрному маркетинговому році 2024/2025 глобальний обсяг виробництва бавовни досяг 119,9 мільйонів тюків. Важливо зазначити, що традиційна вага одного бавовняного тюка становить 480 фунтів, що приблизно дорівнює 218 кілограмам.

Китай займає перше місце у світовому виробництві бавовни, виготовивши 32 мільйони тюків, що складає 27% від загального обсягу. Індія займає другий рядок з 24 мільйонами тюків (20%). На третьому місці знаходиться Бразилія з 17 мільйонами тюків (14%), за нею слідують Сполучені Штати з 14,4 мільйона тюків (12%), Австралія з 5,6 мільйонами (5%) та Пакистан з 5 мільйонами (4%). Туреччина виробляє 3,95 мільйона тюків (3%), Узбекистан - 3 мільйони (3%), Аргентина - 1,3 мільйона (1%), а Бенін завершує список з 1,26 мільйона тюків (1%).

Європейський Союз займає 11-ту позицію в світі за обсягом виробництва бавовни, виробляючи 1,24 мільйона тюків, що складає лише 1% від загального світового виробництва.

"Якщо подивитись на структуру ринку ЄС по бавовні на сьогодні, то 45% бавовни на ринок ЄС постачаються з самих країн Європейського Союзу. Це в першу чергу Греція, Іспанія, Болгарія. Тобто південь Європи вже вирощує бавовну. Але 55% цього попиту на ринку Європейського Союзу покривається внаслідок імпорту з третіх країн і цими постачальниками є азійські країни. Але в першу чергу найбільшу частку в постачанні бавовни до Європейського Союзу займає Туреччина", - пояснює Ольга Трофімцева.

Українська бавовна здатна стати важливим фактором для забезпечення безпеки в Європі. Необхідно послідовно підкреслювати і обговорювати на дипломатичному рівні, що на кону стоять питання колективної безпеки та стабільності поставок стратегічних сировин, які є критично важливими для оборонних потреб.

Sure! Please provide the text you would like me to make unique.

Цю статтю було створено винятково для ініціативи "Оборонка".

Автори:

Дмитро Корнієнко, експерт у галузі політичних наук, є ініціатором міжнародної аналітичної платформи "Resurgam".