Пішла з життя видатна постать театру Франка – Галина Яблонська.

Про це пише Wave RBC.UA з посиланням на допис заслуженого діяча мистецтв України Василя Неволова у Facebook.

Галина Яблонська народилася 2 січня 1928 року в Умані на Черкащині в акторській родині.

Її матір була актрисою, а вітчим - як актор, так і режисер, тому театральний світ з'явився в її житті вже в дуже юному віці.

Вперше майбутня народна артистка опинилася на сцені приблизно у шість років. А вже у восьмирічному віці отримала роль Топсі у виставі "Хатина дядечка Тома" у Вінницькому державному театрі. Це сталося у 1936 році.

Починаючи з 1944 року, Яблонська виступала в пересувних театрах таких міст, як Проскурів, Кам'янець-Подільський, Могилів-Подільський та Дніпропетровськ. Незабаром її талант привернув увагу, і вона отримала запрошення до Києва.

Галина Яблонська (зображення: facebook.com/vnevolov)

Більше семи десятиліть у Театрі Франка.

Галина Яблонська почала працювати в Національному театрі імені Івана Франка на початку 1951 року.

Її першим виступом на київській сцені стала роль Галі у "Назарі Стодолі", поставленому під керівництвом видатного українського режисера та актора Амвросія Бучми.

За десятиліття роботи вона встигла попрацювати з режисерами, які творили історію українського театру, серед них Гнат Юра, Сергій Данченко, Леонід Балабан та Мар'ян Крушельницький.

Театр Франка підкреслює, що життєвий шлях Яблонської є своєрідним віддзеркаленням історії франківської сцени.

У її репертуарі були десятки образів з української та світової класики. Вона грала Галю в "Назарі Стодолі", Софію у "Безталанній", Марусю в "Марусі Богуславці", Регіну в "Перехресних стежках", Настю в "Украденому щасті", Леді Макдуф у "Макбеті" та Ольгу Франко у "Таїні буття".

Олесі Богданівні вдалося зіграти видатну роль у виставі "Самотня леді", що стала однією з найзначніших робіт останніх років.

Яблонська не просто виконувала написану роль, а додала до неї монологи героїнь, яких грала або мріяла зіграти протягом життя. У лютому 2020 року постановку показали вже в сотий раз.

Галина Яблонська (зображення: facebook.com/vnevolov)

Також протягом багатьох років акторка виходила на сцену у виставі "Шельменко-денщик", де виконувала роль Агафени Семенівни.

Серед її пізніших робіт була й Габрієль у постановці "Сторонні серед нас".

Встановила театральний рекорд

У 2019 році ім'я Галини Яблонської внесли до Національного реєстру рекордів України як акторки з найтривалішим періодом діяльності на театральній сцені - на той момент він становив 83 роки.

Навіть у зрілому віці вона не покидала сцену. Яблонська залишалася шанованою акторкою трупи Театру Франка та активно виступала на сцені практично до кінця свого життя.

За словами режисера Петра Ільченка, акторка вирізнялася своїм ставленням до людини, вважаючи її найвищою цінністю.

Він підкреслював, що Яблонська не лише грала свою роль, а й вносила в кожного персонажа своє особисте емоційне сприйняття, фактично перетворюючись на співавторку образу.

Не тільки театр

Яблонська була активною не лише на театральній арені. Протягом різних етапів свого життя вона розробляла концертні програми, брала участь у радіо- та телевізійних проектах, а також активно долучалася до громадських ініціатив.

Вона заснувала і очолила Міжнародну лігу "Матері і сестри - молоді України", а у 2007 році за її ініціативою з'явився Героїчний театр "Пам'ять".

Упродовж останніх десятиліть цей проєкт став одним із найзначніших досягнень у її житті.

Артистка також виконувала роль почесної голови міжнародного конкурсу "Тарас Шевченко об'єднує народи".

Відзнаки Галини Яблонської

У 1960 році акторці присвоїли звання заслуженої артистки УРСР, а у 1982-му - народної артистки УРСР. Вона була повною кавалеркою ордена княгині Ольги.

Серед її нагород можна відзначити премію на честь Марії Заньковецької, премію "Бронек", а також мистецьку нагороду "Київ" імені Амвросія Бучми.

Галина Яблонська прожила майже століття, більша частина якого була нерозривно пов'язана зі сценою.

Починаючи з її першої дитячої ролі в 1930-х роках і протягом багатьох років у Театрі Франка, вона пережила та брала участь у різних етапах розвитку українського театру.