Вшанування пам'яті сержанта Дениса Котлярова

Денис з'явився на світ і виріс у селі Микулинці, що розташоване в Вінницькій області.

По закінченні школи я отримав спеціальність кухаря-кондитера в професійно-технічному навчальному закладі.

Відслужив строкову, працював за спеціальністю.

На початку великої війни, у лютому 2022 року, я вирішив стати добровольцем. Моя служба проходила в 61-й окремій механізованій Степовій бригаді. Я брав участь у бойових діях на Миколаївщині, звільняв Херсон, а також захищав Соледар і Покровськ, де отримав серйозне поранення.

Після затяжного процесу відновлення він знову приступив до служби.

Денис брав участь у бойових діях на Сумщині та в Курській області, а потім перейшов до стрілецького батальйону Залізної бригади.

"Кваліфікований та досвідчений солдат. Його рішучість і бажання боротися з ворогом справляли враження, - згадує товариш по службі. - Хоча після травми мав певні обмеження щодо здоров'я і міг би залишитися в тилу, він вирішив приєднатися до бойового підрозділу."

"Його хоробрість, справедливість та людяність викликали повагу, - додає другий товариш. - До його слів дослухалися і солдати, і офіцери. Дуже не вистачає нашого Денчика".

За словами керівника підрозділу, сержант Котляров виступав у ролі лідера серед товаришів по службі. Як командир відділення кулеметного взводу, він майстерно організовував дії своїх підлеглих під час бойових дій. У підрозділі досі передають новобранцям історії про те, як Денис разом із побратимами, проявивши винахідливість і відвагу, захопили ворога в полон.

На своє останнє бойове завдання Денис вирушив 7 жовтня 2025 року разом із двома товаришами — одним з Нової Зеландії та іншим з Колумбії. Незабаром після цього зв'язок з їхньою групою обірвався. Відтоді військові вважалися зниклими безвісти.

Пошуки тривали протягом року. Нещодавно результати ДНК-експертизи підтвердили, що сержант Денис Котляров загинув внаслідок удару ворожого дрона 7 жовтня минулого року поблизу села Колодязне на Харківщині. Щодо іноземців триває розслідування...

В останню путь провели воїна у рідному селі Микулинці. Він залишиться в пам'яті молодим — йому було всього 28.