Неправильні акценти: уряд Корецького не передбачив у бюджеті 36 мільйонів гривень для створення закупівельної організації, здатної заощадити сотні мільйонів.

Не так давно уряд Корецького ухвалив програму дій на 2026 рік. У документі, що складається з 260 сторінок, не міститься жодної конкретної інформації про основні антикорупційні реформи. Це яскраво ілюструє пріоритети уряду.

Проєкт бюджету на 2027 рік також відображає пріоритети виконавчої влади: наприклад, на телемарафон планується виділити 1,6 млрд грн. Водночас, фінансування для Централізованої закупівельної організації (ЦЗО) становить 0 грн, хоча ця організація вже змогла зекономити десятки мільйонів гривень завдяки прозорим закупівельним процедурам і має потенціал для подальшої економії в сотнях мільйонів.

Для наочності: річне фінансування ЦЗО становить 2% від видатків на телемарафон -- лише 36 млн грн.

Чому урядові пріоритети не відповідають необхідностям, та які втрати можуть зазнати бюджетні кошти через неефективні закупівлі — про це йдеться в нашій аналітиці та в цьому матеріалі.

Реформа будівельних закупівель на паузі

Україна потребує сотні мільярдів доларів для відновлення, однак реформа, спрямована на економію коштів у сфері закупівель, сама зазнала нестачі фінансування. За підсумками перших процедур, Централізована закупівельна організація Агентства відновлення оголосила про економію в розмірі 52,8 млн грн. Проте в державному бюджеті на 2026 рік не було заплановано фінансування, необхідного для її повноцінного функціонування.

Згідно з попередніми оцінками, на кінець 2025 року прямі втрати України через російську агресію досягли 195,1 мільярда доларів. Відновлення країни після такого колосального руйнування вимагатиме значних фінансових ресурсів, і ефективність витрачання кожної гривні з державного бюджету або міжнародної допомоги буде прямо залежати від прозорості та справедливості розподілу цих коштів.

Чому організація, яка була заснована з метою забезпечення більшої прозорості та конкуренції в процесах закупівель, стикається з труднощами у розширенні своєї діяльності?

Кінець ручного контролю: навіщо створили ЦЗО

1 квітня 2025 року уряд ухвалив рішення про заснування Централізованої закупівельної організації в будівельній галузі. Цю організацію було створено як експериментальний проект в рамках державного підприємства "Інфраструктурні проєкти" Агентства відновлення. Від моменту свого створення ЦЗО успішно провела 18 закупівельних процедур, підписала 16 контрактів та зекономила 52,8 мільйона гривень.

Проте в державному бюджеті не було закладено коштів для її функціонування у 2026 році. Щодо 2027 року, у зареєстрованому проекті бюджету також не передбачено фінансування.

Кадрова ситуація залишається досить напруженою: на середину 2026 року функціонування підприємства забезпечувала фактично лише одна особа. Створити повноцінну команду так і не вдалося.

Від тендерів у регіонах до уніфікованих норм: яким чином трансформувалися закупівлі для відновлення.

Перед введенням ЦЗО процес закупівель у сфері відновлення функціонував за традиційною децентралізованою моделлю.

У попередній системі кожна регіональна служба самостійно займалася підготовкою документації, визначенням вимог для учасників та вибором переможця. Це насправді призводило до виникнення численних малих центрів ухвалення рішень, фрагментації бюджетів і закритих місцевих ринків.

Як приклад -- закупівлі в Запорізькій області. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області оголосила тендер на відбудову пошкодженого обстрілом будинку на понад 200 млн грн. Утім, уже за кілька днів торги довелося скасувати: в Агентстві відновлення помітили, що ціни на будматеріали в кошторисі суттєво завищені, а про жодну економію бюджету не йдеться.

Цей інцидент яскраво продемонстрував, що контроль за регіональними закупівлями є більш складним, оскільки Агентство відновлення може лише давати рекомендації і фактично не має впливу на рішення місцевих органів.

Для того, щоб подолати цю звичну практику, було засновано ЦЗО. Замість численних регіональних замовників виникає єдиний механізм, який:

* Професіоналізує процеси закупівель: спеціалізовані закупівельники та аналітики беруть участь у проведенні тендерів.

* уніфікує процеси: єдині та прозорі умови й вимоги тендеру для всіх учасників;

* знижує ймовірність корупційних зловживань: усуває безпосередній зв'язок між місцевими організаціями та підрядниками, яких вони обирають;

* оптимізувати фінансові витрати: завдяки об'єднанню замовлень та прозорій конкуренції, уряд отримує значно знижені ціни завдяки масштабам закупівель.

Мільйони зекономили, але великих тендерів не почали: перші результати реформи

Попри те, що це експериментальна модель, перші результати роботи ЦЗО засвідчили: централізований підхід справді здатний оптимізувати державні витрати. Завдяки відкритим процедурам і стандартизації вимог вдалося збити ціни там, де раніше бюджети часто списували за завищеною планкою.

ЦЗО провела 18 процедур торгів і уклала 16 договорів на 129,8 млн грн. Завдяки відкритій конкуренції вдалося зекономити 52,8 млн грн -- майже третину від початкової вартості.

Незважаючи на початкові досягнення, протягом усього часу роботи Центру закупівель об'єктів (ЦЗО) не було здійснено жодної закупівлі безпосередньо на будівельні роботи чи капітальний ремонт. Всі проведені процедури стосувалися допоміжних послуг, в основному технічного нагляду та експертизи проектів.

Проте навіть у цьому "спрощеному" секторі організації стикнулися з опором. У вересні 2025 року був оголошений тендер на придбання технічного нагляду для будівництва пункту пропуску "Бронниця-Унгурь" на Вінниччині, вартість якого перевищує 1,85 мільйона гривень. З метою забезпечення прозорої конкуренції Центр забезпечення обслуговування (ЦЗО) провів ринкові консультації з підприємцями. За інформацією джерел, це викликало спротив з боку Міжнародної гільдії інженерів-консультантів, яка здійснює сертифікацію спеціалістів та протягом багатьох років визначала, які компанії можуть отримувати державні контракти.

Цей кейс засвідчив: відкривати ринок складно навіть на допоміжних послугах. Перехід же до самого будівництва потребує у рази більшої інституційної спроможності -- десятків інженерів, кошторисної експертизи та складного юридичного супроводу. Проте замість розширення штату та виділення коштів на нові функції організацію фактично залишили на межі виживання.

Без грошей, команди й керівника: що блокує реформу

Початкові результати ЦЗО продемонстрували, що модель функціонує. Однак для того, щоб здійснити більше закупівель і перейти до масштабних будівельних проєктів, організаціям необхідні кадри, обладнання та фінансові ресурси.

На 2026 рік Центр забезпечення оборони (ЦЗО) потребував фінансування в обсязі 28,5 мільйонів гривень для формування команди та запуску повноцінної діяльності. Як повідомляється у відповіді державного підприємства "Інфраструктурні проєкти", яке виконує функції ЦЗО, на запит Антикорупційного центру "МЕЖА", Агентство відновлення неодноразово подавало бюджетні пропозиції для фінансування організації на 2026 рік під час підготовки державного бюджету.

Проте ці запити залишилися без уваги, внаслідок чого Міністерство фінансів не передбачило фінансування для діяльності організації на 2026 рік.

Це викликало ланцюг подій, який перешкодив прогресу інституції.

Центральна закупівельна організація опинилася в складній ситуації через брак кадрів: відсутність фінансування завадила формуванню повноцінної команди та призвела до незаповненої ключової посади постійного директора (мінімум 16 працівників проти однієї особи). Директор Володимир Левкович, який був призначений за результатами конкурсу, звільнився в червні 2026 року, і наразі організацію очолює виконуючий обов'язки директора. Це створило додаткові труднощі для запуску корпоративного управління та формування наглядової ради, що, в свою чергу, призвело до кризових ситуацій в управлінні: затримка фінансування завадила створенню дієвої наглядової ради та реалізації корпоративних принципів управління.

Внаслідок цього, розвиток технічної інфраструктури було змушено призупинити: придбання ІТ-обладнання та аналітичних систем стало менш пріоритетним в умовах необхідності забезпечення виживання.

Водночас у серпні 2026 року Агентство відновлення знову подало бюджетний запит -- цього разу на 36 млн грн для роботи ЦЗО 2027 року. Проте в зареєстрованому проєкті закону про державний бюджет на 2027 рік фінансування ЦЗО при Агентстві відновлення наразі не передбачено взагалі.

Ціна економії на реформі: що буде із закупівлями

У квітні 2027 року завершується дворічний етап експерименту, в рамках якого ЦЗО повинна була розпочати свою операційну діяльність та розвинути інституційну спроможність.

Організація досі не мала можливості протестувати свою модель на найбільших тендерах у сфері будівництва та капітальних ремонтах. Іншими словами, держава насправді ще не оцінювала, яким може бути потенційний рівень економії від централізованих закупівель у процесі відновлення.

Сьогодні Кабінет Міністрів та Міністерство фінансів опинилися перед важливим вибором: надати ЦЗО необхідні ресурси для проведення реального тестування на великих проєктах або ж дати реформі можливість зникнути.

Існує два варіанти розвитку подій.

Сценарій 1. Центр захисту об'єктів продовжує свою діяльність.

Уряд Корецького забезпечує фінансування для організації, призначає постійного керівника та формує команду разом із наглядовою радою. Централізований закупівельний орган (ЦЗО) отримує можливість проводити значні закупівлі в сфері будівництва та капітального ремонту. Це дає державі інструмент для контролю цін і можливість оцінити вплив централізації на загальну систему.

Сценарій 2. Експеримент завершують.

У випадку, якщо фінансування не буде забезпечено, експеримент може завершитися у квітні 2027 року без переходу до повноцінного формату. Закупівлі знову стануть здебільшого відповідальністю регіональних служб, що призведе до повернення ризиків, які реформування мало на меті зменшити: фрагментовані торги, вибіркові вимоги для "своїх" осіб, штучно знижена конкуренція та систематичні переплати за будівельні матеріали.

Ситуація стає більш складною через зміну керівництва Агентства відновлення. У липні 2026 року Сергій Сухомлин, який на той час очолював Агентство і був одним з основних ініціаторів реформи централізованих закупівель, подав прохання про звільнення у зв’язку з формуванням нового уряду. 4 вересня Кабінет міністрів звільнив його з посади, призначивши на місце Івана Федорова.

Тепер виникає нове запитання: чи буде розвиток ЦЗО продовжувати залишатися в числі пріоритетів Агентства під новим керівництвом?

Зрештою, питання не лише у 28-36 млн грн, необхідних для роботи ЦЗО. Навіть за нинішніх обмежених можливостей організація заявила про 52,8 млн грн економії на проведених закупівлях.

Якщо модель вже продемонструвала ефективність, чому держава не надає їй шанс перевірити свої можливості на масштабних закупівлях для відновлення? І чи дійсно відсутність фінансування є лише питанням пріоритетів у бюджеті?

Варто зазначити, що до проєкту держбюджету на 2027 рік народні депутати подали 5236 поправок -- рекордну кількість за останні 24 роки. Розгляд бюджету дає парламенту можливість порушити питання фінансування ЦЗО.

Чи знайдеться серед тисяч бюджетних поправок місце для реформи, яка заявила про мільйонну економію, але досі не отримала шансу перевірити свою модель на великих проєктах відбудови?

Уряд і парламент мають визначитися: забезпечити ЦЗО фінансуванням, командою та постійним керівником чи дозволити експерименту завершитися у квітні 2027 року, так і не перевіривши, на яку економію здатні централізовані закупівлі будівництва.