Не витримавши наслідків тяжкого поранення, на Київщині віддали останню шану бійцеві, який добровільно став на захист України.

Київщина віддала останню шану ще одному мужньому захиснику. В останню путь односельці провели воїна Валерія Самуру, чий воїнський шлях є прикладом виявлення самовідданості й мужності. Він залишив за собою героїчний слід, повідомляє Обухівська громада.

Валерій з раннього дитинства залишився сиротою. Він продовжив навчання в спеціалізованому ліцеї, де отримав професію штукатура. Довгий час жив у Вінниці, працюючи на цукровому заводі. Пізніше доля привела його до інших міст, таких як Одеса та Київ, де він трудився на будівельних майданчиках. Саме в Києві Валерій зустрів Наталію, свою майбутню дружину, яка родом з Обухова. Так він оселився в селі Германівка. У 2011 та 2013 роках у їхній родині з'явилися син Максим і донька Евеліна. Валерій багато працював, займався встановленням пам'ятників і охоче брався за різноманітні завдання. Він був відкритим, дружнім, мав безліч друзів і завжди був готовий допомогти тим, хто цього потребував.

На початку великої війни Валерій Самура вирішив добровільно піти до військкомату, адже вірив, що його призначення — бути на передовій. Він пройшов навчання в центрі підготовки в Чернігові, після чого приєднався до складу Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Його направили до Слов'янська та Покровська, а згодом він був переведений до 22-ї окремої механізованої бригади, де брав участь у бойових діях на території Сумської області.

"Під час виконання військового завдання отримав поранення. Валерій мужньо переносив труднощі, не ділився болем, не скаржився. Через травми та ускладнення, яких вчасно не вдалось вилікувати, його стан стрімко погіршився. Він потрапив до шпиталю вже у тяжкому стані. 15 травня 2025 року у Головному військовому клінічному госпіталі Валерій Самура помер", -- повідомляють земляки.

Раніше "ФАКТИ" інформували про загибель офіцера з Хмельниччини Олександра Полончука, який віддав усе своє життя службі в армії.