У Поділлі відновили традиційний обряд хліборобства - Стиль життя | Експрес онлайн

Зазвичай обряди зажинки виконувалися в легкі "жіночі" дні – це були середа, п'ятниця або субота.

Ініціаторкою дійства стала бібліотекарка із села Росоша, що на Вінниччині, Тетяна Гуця.

Рік тому при нашій бібліотеці було створено самодіяльний колектив, який займається виконанням народних пісень. Окрім мене, в групі ще п’ять жінок. Ми переважно виконуємо та записуємо обрядові пісні, зокрема веснянки. Цього року ми вирішили відтворити обряд зажинок, -- ділиться Тетяна Гуця. -- Існувала давня віра: які зажинки, такі й обжинки (завершення жнив). Під час цього ритуалу існували певні табу. Щоб жнива пройшли вдало, не можна було сваритися, гніватися, а також підвищувати голос на домашню худобу. Зазвичай обряд зажинок проводили в "жіночі" дні – у середу, п’ятницю або суботу. Кожен елемент цього ритуалу мав своє значення. Серп розглядався як символ жіночої праці, а перший сніп вважався початком нового сільськогосподарського циклу і слугував своєрідною жертвою духам поля. Цей обряд завжди супроводжувався жниварськими піснями – повільними та протяжними, наповненими шанобою до хліба і повагою до землі.

За словами співрозмовниці, колись жито, пшеницю та інші культури збирали не комбайни, а селяни вручну. Вивозити зерно з поля та солому допомагали не машини, а коні. "Саме тому ми запросили нашого односельчанина Дмитра Сличука та його сиву кобилу Циганку для участі в цьому дійстві, — продовжує пані Гуця. — З піснею на вустах, радістю в серці та серпами в руках ми вирушили в поле. Там нас зустріла господиня (поля) з хлібом, сіллю та стрітенською свічкою, тричі вклонилась ниві та висловила побажання, щоб врожай легко збирався. Перший колосок зрізала найстарша жінка, а незабаром з'явився і перший сніп. У давнину його прикрашали квітами, несли додому і ставили на почесне місце на деякий час. З нього починали молотьбу, а обмолочене зерно зазвичай використовували для посіву в наступному році. Соломою з першого снопа годували хвору худобу, вважаючи, що вона має лікувальні властивості. Перший сніп — це не лише зерно, це символ життя, безперервності роду та національної ідентичності".