Зміна погодних умов позначилася на стані озимих зернових культур і ріпаку, сприяючи розвитку хвороб.

21 квітня 2025 року, 11:17 "Агро Перспектива" (м. Київ) -- Погодні умови протягом звітного періоду виявилися мінливими, з чергуванням теплої та прохолодної дощової погоди. Максимальна температура піднімалася до +15°C, тоді як мінімальна опускалася до +3°C у нічний час. Це вплинуло на повільний вихід шкідників з місць зимівлі та їх заселення посівів, але водночас сприяло розвитку хвороб у озимих зернових та ріпаку.

У Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Одеській, Полтавській, Сумській, Тернопільській та Черкаській областях відзначається, що на 2-11% площ озимих зернових, які були висіяні після стерньових попередників, живляться личинки хлібної жужелиці. При середній чисельності 0,3-2 особини на квадратний метр, ці шкідники пошкодили до 3% рослин. У Дніпропетровській та Херсонській областях личинки третього віку цього фітофага завершують живлення на 11% перевірених площ озимої пшениці. Гусениці старших віків озимої совки, з щільністю 0,5-2, максимум 3 (в осередках Дніпропетровської області) особини на квадратний метр, завдали до 1,5% шкоди рослинам озимих пшениці та ріпаку. Оскільки личинки жужелиці можуть завдавати шкоди до кінця квітня, рекомендується проводити захисні заходи в крайових смугах або в зонах з надпороговою чисельністю жужелиці (економічний поріг шкодочинності понад 3-4 личинок на квадратний метр) та інших фітофагів шляхом обприскування посівів дозволеними інсектицидами.

У Одеській, Миколаївській, Полтавській, Харківській та Херсонській областях спостерігається активне заселення посівів піщаним мідляком. Фітофаг вразив до 4% обстежених площ озимих зернових культур, з чисельністю від 0,3 до 3 особин на квадратний метр. При цьому пошкодження рослин зафіксовано на рівні 1%, причому у слабкому ступені.

У посівах озимих та ярих зернових колосових культур продовжується активне розселення та шкідливість хлібних блішок, п'явиць, злакових попелиць, цикадок, які в допороговій чисельності пошкодили 1-3% рослин. У теплі сонячні дні на 100 п.с. уловлювалось 2-8 екз. злакових мух (шведські, гессенська, пшенична). Зростання активності фітофагів очікується із встановленням сухої жаркої погоди.

У лісостепових та поліських областях (Вінницькій, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Полтавська, Львівська, Сумська, Тернопільська, Харківська, ін. обл.) за прогрівання ґрунту активізувалось переміщення перезимувалих личинок ґрунтових шкідників (чорнишів, коваликів, хлібних жуків, хрущів) у верхні шари ґрунту.

У Дніпропетровській, Київській, Миколаївській, Одеській, Полтавській та Херсонській областях у теплі сонячні дні можна спостерігати вихід шкідливого клопа черепашки на поверхню листяного покриву. Їх кількість варіює від 0,1 до 2 особин на квадратний метр. Статеве співвідношення цих комах складає 55% самиць і 45% самців. Середня вага самиць становить 110 мг, тоді як самці важать від 105 до 107 мг. Масовий переліт клопів із місць зимівлі до посівів почнеться при стабільному потеплінні, коли середньодобова температура протягом 3-4 днів досягне 16-17°С або вище.

Повсюди на 3-43% обстежених площ борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, кореневими гнилями, подекуди бурою листковою іржею уражено 1-5, осередково 10-20% (септоріоз, борошниста роса) рослин у господарствах Київської та Миколаївської областей. Рішення щодо оздоровлення озимих зернових культур фунгіцидами варто приймати після обстеження посівів диференційовано щодо кожного поля. Вибір препаратів для оздоровлення озимих зернових культур здійснювати з огляду на спектр захисної їх дії та переважаючі хвороби.

Посіви багаторічних трав і гороху продовжують піддаватися атаці бульбочкових довгоносиків. В окремих районах також спостерігаються піщані мідляки та південні сірі довгоносики, які в кількості від 0,1 до 3 особин на квадратний метр пошкоджують до 10% рослин у легкій формі. На території Київської та Чернігівської областей зафіксовано початок відновлення та розповсюдження попелиць, які завдали шкоди до 2% рослин. У Черкаській області на 3% рослин спостерігається прояв буру плямистості.

На полях озимого ріпаку триває активність хрестоцвітих блішок, чисельність яких коливається від 0,2 до 2 особин, а в деяких осередках досягає 4 екз. на квадратний метр (Львівська та Черкаська області). Внаслідок їхньої діяльності пошкоджено 2-9% рослин на слабкому рівні. Також продовжується заселення ріпакових рослин прихованохоботниками, зокрема великим ріпаковим та стебловим капустяним, які у кількості 0,6-3 екз. на рослину завдали шкоди 2-4% рослин. В Одеській, Тернопільській та Хмельницькій областях спостерігається активність ріпакового насіннєвого прихованохоботника. Крім того, зафіксовано активізацію ріпакового квіткоїда. У Дніпропетровській, Миколаївській, Полтавській та Чернігівській областях спостерігається шкідливість білокрилки, яка вражає 2-8% рослин.

Зони, де скупчуються хрестоцвітні блішки (ЕПШ 3-5 особин на квадратний метр), листкоїди (ЕПШ 3 особини на квадратний метр) та прихованохоботники (ЕПШ 5-6 жуків на рослину), слід обробляти дозволеними препаратами до початку цвітіння.

На 5-39% досліджених площ ріпаку рослини вражені пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом та бактеріозом коренів, при цьому рівень ураження коливається від 2 до 12%. У фермерських господарствах Одеської області виявлено циліндроспоріоз на 1-2% рослин. У разі виявлення симптомів захворювань рекомендується здійснити обробку дозволеними препаратами.

На старих бурякових полях Київської та Полтавської областей триває процес виходу звичайного бурякового довгоносика з місць зимівлі. У Київській області спостерігається активізація бурякових блішок, які, будучи маленькими шкідниками, збираються на бур’янах лободових. Крім того, помічено початок відродження личинок бурякової листкової попелиці.

У багаторічних насадженнях плодових культур, зокрема яблунь, виявлено, що сірий бруньковий довгоносик заселив 3-5% дерев, завдавши шкоди до 5% бруньок та квіток. Яблуневий квіткоїд атакує 2-3% дерев, середня чисельність якого становить 3-6 особин на дерево, завдаючи шкоди 1-3% квіток і 7% бруньок. Молоді листки також піддаються нападу листокруток, плодових попелиць, кліщів, букарки, казарки та медяниць. Вразливі сорти яблуні страждають від борошнистої роси та парші. У господарствах Житомирської, Закарпатської та Одеської областей спостерігається розвиток моніліозу та кучерявості листків у кісточкових культурах.

Фахівці управлінь фітосанітарної безпеки регулярно здійснюють моніторинг стану і розповсюдження шкідливих організмів у сільськогосподарських посівах. Вони також надають аграріям рекомендації щодо своєчасності та ефективності проведення заходів захисту, як зазначає Держспоживслужба.

За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях станом на 17.04.2025 року захист сільськогосподарських культур від шкідників, хвороби і бур'янів проведений на площі -- 1 млн 366 тис. га з них оброблено від: