Матьє Кляйн, градоначальник Нансі.

Матьє Кляйн є мером Нансі, містечка, розташованого на північному сході Франції в історичному регіоні Лорен. Він також очолює метрополію, що охоплює місто та його навколишні комуни, де проживає близько 260 тисяч осіб. Саме на прикладі цього середнього, згідно з французькими стандартами, міста можна спостерігати, як за останні чотири роки великої війни відбувся розвиток горизонтальних зв'язків між Україною та Францією.

На початку вторгнення Нансі відкрила свої двері для перших українських біженців. Сьогодні їх тут вже майже тисяча. За цей час Нансі уклала братерські зв'язки з Вінницею, а мер Кляйн не лише вільно вимовляє "дякую" та "Слава Україні!", але й регулярно відвідує наше місто, плануючи подальшу співпрацю. Кореспондентка Укрінформу зустрілася з мером у його кабінеті, звідки відкривається вид на площу Станісласа, в центрі якої стоїть статуя останнього Дюка Лорена. Станіслас став символом цього регіону Франції. Тепер щороку цей символ прикрашається українським прапором.

У перші дні конфлікту в Нансі виникла потужна хвиля підтримки та єдності.

- Почнімо з перших днів після повномасштабного вторгнення. Чи можна було тоді повірити, що так багато українських біженців доїдуть аж до Франції, до вашого міста, а це щонайменше 2500 кілометрів від кордону?

Я прекрасно пам'ятаю той період. У Нансі відразу ж відчувся сплеск підтримки. Ми з усією швидкістю відкрили двері мерії та розпочали збір необхідних речей. Місцеві жителі приносили величезну кількість одягу, продуктів та всього, що тільки можна було уявити. Найбільшою проблемою стало транспортування всього цього в Україну, тому ми звернулися до нашого міста-побратима Любліна в Польщі, що знаходиться неподалік Львова. В той час Люблін вже приймав десятки тисяч біженців з України, і ми вирішили відправити першу партію допомоги саме туди.