Нажерливі комахи: чи становить загрозу для України сарана та як можна з цим боротися?
На півдні України спостерігаються численні скупчення сарани, яка руйнує всю рослинність навколо. Чи є ймовірність, що цей шкідник переміститься в інші області, і які методи боротьби з ним можуть бути ефективними?
В українських соціальних мережах активно циркулюють вражаючі відеоматеріали та зображення, які демонструють, як зграї сарани пересуваються, наче єдиний організм, знищуючи все, що трапляється на їхньому шляху. Це явище в основному спостерігається в південних регіонах країни.
Сарани в Україні - це явище, яке не є новим. На території країни можна зустріти 22 види цих комах, хоча не всі з них становлять небезпеку. В основному сарани живуть поодинці, але два види - "італійський прус" та "перелітна сарана" - здатні збиратися в групи, що може нести загрозу, зазначає старший науковий співробітник Інституту захисту рослин НААН Андрій Федоренко.
Влітку 2025 року Україну вразило одне з найбільших нашесть сарани. "Зазвичай, подібні спалахи трапляються раз на сім років", - відзначає Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації (НАУ). Вона також зазначила, що сарана почала з'являтися в червні, а найбільш активною стала в липні.
Причиною різкого зростання популяції сарани стала аварія на Каховській ГЕС.
"Внаслідок руйнування дамби величезні території, які раніше були затоплені, тепер опинилися без води. Ці місця покрили очерет і мають унікальну рослинність. Вони стали ідеальним середовищем для поширення саранових. Перелітна сарана надає перевагу водоймам, що пересихають, адже там формуються легкі ґрунти, які добре прогріваються", - підкреслює Федоренко.
Серед інших факторів, що сприяють збільшенню кількості сарани, варто відзначити глобальні зміни клімату та підвищення температури. "Клімат в південних областях України починає нагадувати умови, характерні для традиційних місць проживання сарани – таких як Північна Африка чи Центральна Азія, звідки ця істота і виникла. Тут їй комфортно, адже тепло створює ідеальні умови для розмноження," – зазначає Григоренко.
Внаслідок бойових дій та окупації певні території України залишаються необробленими, а поля покриваються бур'янами. Це, в свою чергу, створює сприятливі умови для розмноження сарани.
Зграї сарани можуть знищити врожай на сотнях гектарів за кілька годин. Вона їсть майже все, а напрямок її руху складно передбачити. За оцінками фермерів, втрати врожаю через сарану сягають 25-100% залежно від культури та місця ураження.
"Сарана віддає перевагу таким культурам, як кукурудза, соняшник, пшениця та сорго. Вона також може споживати бобові, овочі та плоди баштанних рослин. Якщо на її шляху немає цінних сільськогосподарських рослин, сарана без вагань переходить на дикорослі трави та бур'яни," - зазначив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Він наголошує на тому, що сарана споживає все, що може знайти: від ніжного листя до міцних стебел, залишаючи за собою спустошені території. За словами виконавчої директорки НАУ, у випадку, якщо літо залишиться спекотним і сухим, а обробка інсектицидами не буде проведена вчасно і осередки личинок не будуть контролюватися, це може призвести до масового розширення ареалу та значних втрат врожаю на тисячах гектарів.
Згідно з даними територіальних підрозділів Держпродспоживслужби, у 2025 році в трьох областях спостерігалося зростання чисельності саранових. Зокрема, в Херсонській області 23 червня було введено спеціальний режим захисту рослин. У цьому регіоні здійснили заходи для локалізації та ліквідації осередків шкідників на площі 297 гектарів.
15 липня в Кушугумській селищній раді Запорізької області введено спеціальний режим захисту рослин. У Матвіївській громаді було проведено профілактичну обробку кукурудзи та томатів за допомогою хімічних засобів на території, що займає 900 гектарів.
На початку липня в Болградському районі Одеської області було зафіксовано міграцію саранових, зокрема на територіях, де вже завершили збір урожаю ріпаку, пшениці та ячменю. У відповідних службах повідомили, що вдалося локалізувати та знищити цих комах.
У Держпродспоживслужбі повідомили, що на території Херсонської області вдалося ліквідувати сарану, і що "особливий режим захисту рослин" може бути скасовано в найближчий час. Також були знищені осередки цих комах в Одеській області. В Запорізькій області заходи по боротьбі з сараною тривають, наразі ці шкідники перемістилися у напрямку тимчасово окупованих районів.
У липні було зафіксовано окремі випадки появи сарани в Київській, Житомирській та Вінницькій областях, повідомляє Григоренко. Вона вважає, що Полтавщина є однією з найбільш вразливих регіонів. Оскільки сарана здатна долати великі відстані, вона може зʼявитися і в інших центральних областях.
"За умов локалізації вогнищ, регулярного моніторингу (особливо уважного контролю південних та засушливих територій) та проведення обробки інсектицидами на регіональному рівні, можливо стримати розповсюдження сарани," - зазначає Григоренко.
Існує кілька методів для контролю сарани, серед яких осіння глибока оранка або дискування, зазначає Сергій Корнюшенко, менеджер з агрономічних технологій компанії LNZ Group.
При застосуванні хімічних засобів важливо діяти оперативно, оскільки сарана може переміщатися на великі відстані, навіть до сотень кілометрів, завдяки вітру. Корнюшенко відзначає, що найкращим методом є авіаційне обприскування. Однак, через близькість до лінії фронту, цей метод не завжди можна використовувати на всіх необхідних територіях.
"Оприскувачі, які є в господарствах, малоефективні. Частина сарани встигає втекти на інші поля й ефективність обробки знижується на 30-40%", - зауважує він.
Григоренко вважає, що найрезультативніший спосіб боротьби з сараною полягає в обробці рослин інсектицидами: "На початкових етапах застосовують засоби, що містять неонікотиноїди. Вони проникають у рослинні тканини та забезпечують захист від шкідливих комах. Для досягнення швидкого ефекту використовуються піретроїди в підвищених концентраціях".
За її словами, великим осередкам сарани ефективно протидіють препарати з групи фосфорорганічних сполук (хлорпірифос) з ад'ювантами для кращого прилипання. Утім, вони можуть бути небезпечні для корисних комах, наприклад, бджіл.