"Ми не отримали жодної копійки". 650 тисяч гривень, які Наталя Заболотна збирала на проект "будинок Леонтовича", безслідно зникли - повідомляють ЗМІ.

Споруда, для відновлення якої зірки збирали кошти, досі залишається в занедбаному стані.

Екс-керівниця "Мистецького арсеналу", Наталя Заболотна, зуміла залучити приблизно 650 тисяч гривень на проект з відновлення "будинку Миколи Леонтовича" у Вінницькій області. Проте за сім років жодні будівельні роботи не розпочалися, а кошти, на жаль, виявилися втраченими безслідно. Цю інформацію опублікувало видання РБК-Україна.

Видання зазначає, що історична цінність цього проєкту викликає сумніви, оскільки Леонтович ніколи не проживав у даному будинку. А справжня хатина, що знаходилася поруч із церквою, де служив його батько, згоріла під час пожежі в кінці 19 століття. "Зараз ми просто очікуємо, коли ця будівля остаточно руйнуватиметься, щоб знести її й не псувати природний ландшафт," – коментує ситуацію голова Сустиківської селищної ради Леонід Дідух.

У 2015 -- 2016 роках проєкт створення меморіалу на місці напіврозваленої хати замовляла місцева влада. Будівлю хотіли знести і поруч поставити памʼятник композиторові. Проєкт реновації "будинку Леонтовича" у місцевої влади "перехопила" ГО Фонд гуманітарного розвитку України, який заснувала і очолила колишня директорка "Мистецького арсеналу" Наталія Заболотна. Її партнером виступав Київський інститут Кеннана (його керівницю Катерину Смаглій, яка підтримувала проєкти Заболотної, звільнили за просування проросійських наративів в інституції), а співзасновником в ГО -- художник Віктор Гріза.

"Всього організація Заболотної опікувалась трьома важливими обʼєктами культурної спадщини. Крім "будинку Леонтовича" ще було "відродження" басейну "Чайка" в Сирецькому парку в Києві, а також реконструкція приміщення боксерського клубу "Спарта" в Каневі Черкаської області. Крім того, в рамках ініціативи SOSFuture / SOSМайбутнє на інтерактивну карту були нанесені памʼятки, які зазнають руйнувань. Судячи з сайту Фонду, востаннє його оновлювали у 2019 році, сайт sosfuture.com.ua востаннє працював в середині 2021 року", -- йдеться в матеріалі.

Будинок у Шершнях отримав статус "національної спадщини". Тут проводили виступи хору "Щедрик" та благодійні заходи за участю митців, таких як скрипаль Ілля Бондаренко. У 2018 році для підвищення обізнаності про цей об'єкт було започатковано фестиваль "Шершні Леонтовича", який планували проводити щороку, але він тривав лише два роки. Фонд, очолюваний тодішнім народним депутатом і президентом Федерації боксу Володимиром Продивусом, пообіцяв фінансувати "реставрацію" споруди. Крім того, фонд оголосив про початок реконструкції садиби, після проведення конкурсу, в якому перемогло архітектурне бюро Олексія Семирога-Орлика, -- зазначає автор.

Фінансування реновації проходило через кілька етапів. Наприкінці 2017 року завдяки пожертвам небайдужих було зібрано 250 тисяч гривень. У липні 2018 року ця сума зросла до 350 тисяч гривень, згідно з інформацією, наданою Заботною. Також у 2018 році скрипаль Ілля Бондаренко пожертвував 150 тисяч гривень, про що повідомляли місцеві ЗМІ. За словами Заболотної, ще 100 тисяч гривень були перераховані Семирозі-Орлику за його внесок у проект. Додатково, гроші для "будинку Леонтовича" збирали під час концерту, що відбувся на початку 2020 року. Незважаючи на виступи таких артистів, як Наталя Могилевська, Тayanna, Тоня Матвієнко, Jerry Heil, Viktoria Vasalati та Анна Буткевич на сцені Культурного центру Freedom Hall, вдалося зібрати лише 150 тисяч гривень.

За словами Дідуха, великі обіцянки щодо реновації будинку та перетворення села Шершні на "туристичний магніт" були актуальними напередодні парламентських виборів 2019 року: "Приїжджали, обіцяли все відремонтувати, залучити туристів. Але після виборів все це зникло в небуття". Щодо фінансування, він зазначає: "Куди поділися ці кошти? Ніхто нічого не зробив. Ми не побачили цих грошей".

Сьогодні будівля виглядає так само, як і до старту проекту – тільки з відсутніми фінансами. Після семи років ініціативи Заболотної не залишилося жодних слідів – ані культурного центру, ані туристичного маршруту, ані прозорості витрачених коштів. "Будинок Леонтовича" продовжує руйнуватися, і його знесення здається лише справою часу. Є велика ймовірність, що проект слугував лише фасадом для збору грошей, які в подальшому не були використані за призначенням. Але найголовніше питання залишається: хто нестиме відповідальність за втрачену можливість створення культурного центру? – підсумовує автор.