Генератори присутні, проте не призначені для освітнього процесу: які коментарі щодо освітлення в навчальних закладах надають Міністерство освіти та місцева адміністрація?

Школи самотужки намагаються знайти рішення з нестачею освітлення в класах під час відключень

Реалії третьої за період повномасштабної війни зими демонструють, що для забезпечення енергонезалежності навчальних закладів вжитих заходів недостатньо. Наявні в школах генератори використовуються переважно лише для забезпечення функціонування укриттів під час тривог та пунктів незламності. Натомість класи у разі відключень електроенергії опиняються у темряві. Розв'язувати цю проблему в деяких школах намагаються коштом батьків, пропонуючи купувати акумуляторні лампи.

"Телеграф" зібрав думки освітньої спільноти з цього питання та звернувся до представників Міністерства освіти і науки, щоб дізнатися про актуальний стан справ у школах країни.

Перед складною зимою Міністерство освіти і науки, за чутками, готувалося до можливих труднощів, щонайменше роблячи відповідні заяви та розробляючи рекомендації на випадок погіршення ситуації в енергетичному секторі, що могло призвести до введення графіків відключень електроенергії. Наприклад, міністр освіти Оксен Лісовий висловлював ідею перенесення початку навчальних занять на 10:00 у тих навчальних закладах, де немає другої зміни. Серед можливих варіантів дій у найскладніші часи також розглядалася можливість повернення до змішаного або навіть повністю онлайн навчання. Однак останній варіант, на перший погляд, не видається найкращим, оскільки в житлових будинках проблеми з електропостачанням можуть тривати кілька годин на добу. Через це учні вдома можуть залишитися без світла і доступу до Інтернету, що ускладнить їхню участь у дистанційних заняттях.

Поки що більшість навчальних закладів працює у звичному режимі. А батьки в соцмережах скаржаться на те, що часом в класах недостатньо освітлення, а іноді й зовсім темно. Це відбувається на перших уроках, або на останніх на другій зміні, адже світловий день зараз короткий. При цьому труднощі з освітленням є навіть у столичних школах. На цю проблему, зокрема, звертала увагу шеф-редакторка "Бабеля" Катерина Коберник. В коментарях до її посту на Facebook мешканці столиці наголошували, що ситуація може відрізнятися у різних столичних навчальних закладах. "У нас в ліцеї є генератори, вчимося норм, навіть в підвалі під час тривог -- там встановили парти і дошки, поділили на класи", - написала Анна Мурликіна.

"Ми планували скинутися, але школа повідомила, що у разі тривалих відключень електрики вони не зможуть забезпечити дітей їжею, і нас знову переведуть на дистанційне навчання. Хоча в нас є генератор, він покриває лише вестибюль і систему оповіщення. Кошти на бензин виділяються з благодійного фонду, куди скидаються батьки. Деякі класи вже вживають заходів для альтернативного освітлення. Нам запропонували можливість придбати індивідуальну автономну лампу для парт. Ось так виглядає наша ситуація", - розповіла про свій досвід співзасновниця платформи "Меморіал" Гаяне Авакян.

"У нашій школі є генератор, але його експлуатація потребує значних фінансових витрат - близько 15 літрів дизельного пального на годину. Директор намагається вирішити цю проблему без залучення батьків. Проте, наші діти навчаються лише через тиждень, оскільки в "укритті", де вони проводять більшу частину навчального часу, бракує місця. У регіоні тривоги тривають набагато довше. Це призводить до того, що навіть найбільш мотивовані учні втрачають інтерес до освіти. Залишаються лише репетитори, якщо батьки мають можливість їх оплатити. Ситуація непроста, але все ж є надія", - зазначає Людмила Бевз з Ірпеня.

Порушують питання з освітленням шкіл й у групі "Батьки SOS". В одному з грудневих постів мешканка Вінниці зазначає, що в одному з ліцеїв адміністрації наполягає на закупівлі батьківським коштом "ламп на акумуляторах для кабінетів". Перегляд коментарів доводить, що такі випадки непоодинокі. "Ми купували лампи в клас ще минулого року. І не лише ми -- всі класи", - написала Юлія Ільченко, ще одна винничанка.

"На жаль, це проблема, з якою стикаються багато, завдяки батьківським комітетам. Ми дійшли до екофлоу. Я пояснила, що не можу виділити гроші на це. Проте придбала лампу для дитини, оскільки в деякі дні дійсно дуже темно, а школа на це ніяк не реагує. У всіх школах є генератори, але вони призначені для пунктів незламності," - поділилася мешканка Києва Ірина Кравченко.

"Київська область, ситуація така ж. Школа не бажає нічого вирішувати: генератор є, але призначений лише для сховища. Всі проблеми лягли на плечі батьків. Ті, хто може, придбали акумуляторні лампи, які дітлахи приносять до школи і діляться ними між собою. Іноді уроки, наприклад з образотворчого мистецтва, закінчуються раніше, бо в класі вже занадто темно, а лампи не рятують (мій син навчається в другу зміну). Чекати, поки школа знайде гроші на вирішення цих питань, можна і не дочекатися... Держава перекладає всі обов'язки на батьків, виправдовуючи це війною та браком фінансів. А чи у батьків немає своїх труднощів через війну? (Питання риторичне, звісно...) " - підкреслює ще один коментатор.

"В Ужгороді теж так. На жаль, все за кошти батьків... На оновлення класу ми здавали 3000 (рукомийник, ролети, меблі для вчителя, меблі для дітей, вішалки для одягу, побілка, телевізор, і багато чого ще, в тому числі й освітлення - прийшлось міняти всі лампи)", - написала Олександра Євдокимова.

Оскільки на ситуацію з освітленням у столичних школах надійшло багато скарг, "Телеграф" звернувся до Київської міської державної адміністрації, аби дізнатися, як вони беруть участь у вирішенні цієї проблеми. У відповіді, підписаній заступником голови Департаменту освіти та науки Іллею Паськом, було зазначено, що районні державні адміністрації є розпорядниками бюджетних коштів. Вони визначають потреби навчальних закладів і відповідають за закупівлю генераторів. Наразі 373 школи в Києві вже отримали їх у своє користування.

У Оболонському районі Києва навчальні заклади оснащені бензиновими генераторами потужністю 5 кВт. "Ці генератори слугують для забезпечення електропостачання в найпростіших укриттях під час повітряної тривоги, а також у пунктах незламності, що необхідні у випадках перебоїв або повного припинення електрики через надзвичайні ситуації. У кошторисі на 2024 рік у галузі "Освіта" не закладені кошти на придбання генераторів, які б могли підтримувати освітній процес під час блекаутів або запланованих відключень електроенергії в закладах загальної середньої освіти", - зазначено у відповіді на запит нашого видання.

Отже, батьки виявилися правими, коли зауважили, що у школах не використовуються альтернативні джерела енергії для освітлення класних кімнат. КМДА також визнала, що наявні генератори не забезпечують достатньої потужності. Про це заявив заступник голови Валентин Мондриївський, повідомляючи про закупівлю 35 генераторів для навчальних закладів Києва, з яких 25 призначені для шкіл, через бельгійське агентство з розвитку Enabel. Він також підкреслив, що влада наразі працює над створенням комплексної програми енергонезалежності для кожного навчального закладу. Ця програма передбачатиме придбання потужних генераторів та накопичувачів енергії, які планується реалізувати вже у 2025 році.

У Міністерстві освіти та науки України на запит "Телеграфа" зазначили, що централізована закупівля генераторів, акумуляторних батарей та інших альтернативних джерел енергії не була здійснена. Також у бюджеті 2025 року не передбачено фінансування для покращення енергоефективності в освітньому секторі.

Натомість у МОН підкреслили, що у межах "підготовки шкіл до зими та можливих вимкнень електроенергії" залучаються кошти міжнародних організацій. Зокрема, Дитячий фонд ЮНІСЕФ фінансово підтримав українські навчальні заклади, 700 вже отримали фінансову допомогу наприкінці року, а ще 100 - чекають на гранти у січні 2025 року. Йдеться про одноразову виплату у розмірі 290,5 тис. гривень, яку можна використовувати на закупівлю, ремонт та встановлення електро- і теплогенераторів, ремонт інженерних мереж, обігрів та утеплення приміщення, транспортування та зберігання обладнання, пального та запчастин.

Згідно з даними, опублікованими Міністерством освіти і науки, електрогенератори залишаються головним засобом забезпечення електропостачання в навчальних закладах під час відключень електрики. На сьогодні, щонайменше один електрогенератор має 7 922 середніх навчальних закладів (75,7% від загальної кількості шкіл, які надали інформацію МОН) і 4 651 дошкільний заклад (54% від дитячих садків, що надали дані). Зокрема, 396 шкіл і 222 дитячих садки використовують акумуляторні батареї, а 38 шкіл і 42 садки запровадили сонячні панелі. Більшість закладів, які представили інформацію, вказують на необхідність збільшення потужностей для забезпечення безперебійної роботи під час планових відключень електроенергії.

В Міністерстві також нагадують, що для оптимізації освітнього процесу в таких умовах, як й раніше, рекомендують або зміщувати розклад уроків так, щоб вони проходили у світлий час доби, або скорочувати тривалість уроків для ефективнішого використання доступної енергії. Але рішення за адміністраціями шкіл. Як альтернативу для учнів, які не можуть відвідувати школу очно через знеструмлення, пропонують асинхронне навчання та доступ до Цифрових освітніх центрів.

Наразі питання стабільності функціонування навчальних закладів під час війни залишається актуальним. З одного боку, уряд повідомляє про значний рівень забезпечення навчальних установ генераторами, зазначаючи цифру в 80%, та має намір підвищити цей показник. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Верховної Ради на початку грудня акцентував: "Ми реалізуємо це як за рахунок державного фінансування (хоча в Міністерстві освіти зазначали, що закупівлі з бюджетних коштів не проводяться - примітка), так і у співпраці з партнерами. Наша мета - до завершення цього опалювального сезону забезпечити 100% закладів освіти автономним електропостачанням, щоб навчальний процес не зазнавав перерв у разі відключення електроенергії".

Однак залишається без відповіді питання ефективності генераторів. Як вже зазначалося, ці пристрої майже не застосовуються для організації навчального процесу в класах, а призначені переважно для забезпечення укриттів чи пунктів незламності. Крім того, їх необхідно заправляти, що призводить до додаткових витрат на паливо, а також потребує наявності місця для його зберігання з урахуванням вимог безпеки. Ще однією проблемою є відсутність фахівців для обслуговування генераторів у штатах шкіл та дитячих садків. Додатково варто зазначити, що ці пристрої є пожежонебезпечними та шкідливими, адже вони видають шум і забруднюють атмосферу, викидаючи токсичні речовини, такі як чадний газ, сажа, альдегіди та інші небезпечні елементи.

З іншого боку, безладне купівля ламп, ліхтарів та акумуляторних світильників може бути небезпечним. Вони здатні вибухати або перегріватися, якщо виготовлені з неякісних матеріалів, придбані у ненадійного виробника або використовуються неправильно. Перевірити всі прилади, які потраплять до навчального закладу, є надзвичайно складним завданням.

Лунає в публічному просторі від батьків, шкільної спільноти та навіть народних обранців, зокрема, від члена Комітету ВР з питань освіти, науки й інновацій Романа Грищука, слушне запитання, а чи не можна глобально розв'язати проблему та додати школи та дитячі садочки до об'єктів критичної інфраструктури. Й таким чином убезпечити їх від тривалих відключень.

"Телеграф" підняв це питання у запиті до Міністерства освіти, яке відповіло, що не ініціювало звернення до уряду з даного питання. Вони також зазначили, що "додавання шкіл до системи потребує узгодження на місцевому та обласному рівнях, що, в свою чергу, вимагає оцінки енергетичних мереж".

Натомість пропозиція розглянути такий варіант було оголошенно й на згаданому засіданні ВР. На це прем'єр-міністр Денис Шмигаль нагадав, що приналежність тих чи інших об'єктів до критичної інфраструктури визначено на законодавчому рівні. "Якщо є обмежений, скажемо, ресурс енергетичний, обмежена кількість електроенергії, то в першу чергу це має бути відповідна критична інфраструктура, яка забезпечує, скажемо, невходження держави або окремих регіонів у гуманітарну катастрофу. До критичної відноситься інфраструктура з виробництва і постачання зброї, логістика, те, що забезпечує знову ж таки наше виживання. Якщо електроенергії вистачає, то, звісно, інші об'єкти соціальної сфери можуть відноситися до тих, які не відключаються. А коли ресурс обмежений, то пріоритетність надається тим об'єктам критичної інфраструктури, які забезпечують виживання держави", - відзначив посадовець.

За інформацією, наданою "Телеграфом", в умовах безперервних нападів агресора на енергетичну інфраструктуру, українцям слід активно працювати над забезпеченням енергетичної незалежності. Серед можливих варіантів вирішення цієї проблеми пропонуються нестандартні підходи. Серед них: вертикальні вітрові турбіни, сонячні кулі, гідравлічні турбіни, прозорі сонячні панелі та навіть дров'яні генератори.