Два Герої: в Івано-Франківській області відбулося прощання з братами, які віддали свої життя на фронті. Фото.

У Надвірнянській громаді, що на Прикарпатті, у січні попрощалися з двома братами-воїнами, Олегом та Олександром Беззубовими. Захисники загинули з інтервалом у п'ять днів, один на Гуляйпільському напрямку, інший на Харківщині, поблизу Вовчанська.

Один з братів назавжди залишить по собі 41 рік, тоді як інший пішов з життя у віці 30 років. Про цих Героїв поділився інформацією голова Надвірнянської міської ради Зіновій Андрійович.

Грудень і січень стали трагічними місяцями для сім'ї Беззубових з Надвірної. У кінці грудня 2025 року родина отримала важкі новини про загибель двох братів, Олега та Олександра. А на початку 2026 року обидва брати повернулися додому, щоб знайти вічний спочинок на рідній землі.

"Двічі розбите серце родини... Два брати, два Герої... Дві свічки, що згасли майже в один момент, але запалили вічний вогонь пам'яті в українських серцях. Немає слів, які могли б передати горе близьких, чия любов тепер живе в спогадах і молитвах. Обидва брати віддали найдорожче — своє життя — за свободу України, за мирне небо над нами. Світла пам'ять про Олега та Олександра Беззубових залишиться в серцях тих, хто їх знав, любив і шанував. Вони завжди будуть з нами — у нашій пам'яті, у нашій вдячності, у нашій боротьбі," — зазначив голова Надвірнянської громади 8 січня.

Того дня, 8 січня, Надвірнянська громада провела в останню путь загиблого на фронті земляка Олега Беззубова, мешканця Надвірної, що народився 17 жовтня 1995 року.

Олег — це справжній воїн, брат, син, друг і мужній захисник своєї землі, який живе в місті Надвірна. Він свідомо обрав шлях захисту України, залишаючись вірним своїй військовій присязі до самого кінця. Його серце билося в ритмі України, а кожен день служби був яскравим свідченням його безмежної любові до рідної країни. Олег завжди був людиною дій. Він щиро вірив у вільну та незалежну Україну, і кожного дня підтверджував цю віру своїми відважними вчинками. У найскладніші часи він не відступав, не втрачаючи сили духу, і залишався надійною опорою для своїх побратимів, - зазначив Андрійович.

Загинув воїн 30 грудня - на південній околиці Гуляйполя, що на Запоріжжі, де нині точаться жорстокі бої з російськими окупантами.

7 січня його зустріли на малій батьківщині, а наступного дня, 8 січня, провели в останню путь.

Кілька днів раніше, 2 січня, тими ж самими вулицями, якими в четвер проходила процесія з труною Олега Беззубова, рухався ще один траурний кортеж. Це була прощальна церемонія Надвірної з його старшим братом, Олександром Беззубовим.

Олександр Беззубов, прикордонник з Надвірної, без коливань став на захист своєї Батьківщини, коли вона цього потребувала. Він пережив жахи війни, опинившись у самісінькому епіцентрі бойових дій, де свист куль і близькість смерті стали його невід'ємною реальністю. У найскладніші моменти, коли здавалося, що виходу немає, його підтримували молитви близьких та непохитна віра в Україну. Олександр завжди підкреслював, що наша країна заслуговує на свободу. Він не лише вірив у це, а й щоденно підтверджував свої слова діями, готовий ризикувати власним життям заради майбутнього кожного з нас, - зазначив голова Надвірнянської громади.

Олександр Беззубов, технік-оператор з п'ятої групи ударних безпілотних авіаційних комплексів повітряної розвідки прикордонної розвідувальної застави, зіткнувся зі своїм останнім боєм 25 грудня 2025 року поблизу населеного пункту Покаляне в Харківській області.

"Скільки ще міг зробити цей мужній Захисник -- як професіонал своєї справи, як люблячий батько для своїх донечок... Та клята війна безжально забирає найкращих -- сильних, відданих, тих, хто заслуговує на найвищу шану і вічну пам'ять. Вічна слава і шана Герою. Назавжди 41", - написав Андрійович.

У громаді у зв'язку з втратою братів були оголошені дні жалоби: на честь Олександра - 2 та 3 січня, а за Олегом - 7 та 8 січня.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що на Покровському напрямку загинув захисник із Вінниччини. Старший сержант Державної прикордонної служби України Віктор Мамотько прийняв свій останній бій 4 січня на Покровському напрямку.

Захисник пройшов бої на Чернігівщині, поблизу Бахмуту та Куп'янська, йому навіки залишиться 27 років.