Додаткові дози вакцини проти сказу стануть доступними в листопаді. Цю ситуацію роз'яснив Володимир Курпіта, директор Центру громадського здоров'я.

Зображення: Центр громадського здоров'я України, Володимир Курпіта. Яка наразі кількість підозр на захворювання сказом та підтверджених випадків?

В Україні найсерйозніша ситуація зі сказом спостерігалася у 2007 році. В даний час ми не досягаємо тих показників. За дев'ять місяців 2025 року зафіксовано 2010 випадків укусів та ослинення тварин, у яких було підтверджено наявність сказу.

За цей рік зафіксовано смерть однієї людини — військового. Інцидент у Львові, що викликав занепокоєння по всій країні, досі не підтверджений. Діагностика сказу ускладнена через те, що багато захворювань мають подібні клінічні симптоми. Посмертно лабораторно підтвердити сказ можливо, але у випадку пацієнтки з Львова було взято аналіз крові прижиттєво. Жодного разу сказ не був підтверджений. Лабораторні дослідження проводилися кілька разів як у Львові, так і у нашій лабораторії, і результати завжди були негативними. Жінка походила з Волині, і її, нібито, подряпав кіт, який також, за чутками, подряпав її матір. Мати жінки була знайдена, і їй призначили профілактичну вакцинацію, незважаючи на те, що кіт, з якого все почалося, все ще живий. Ця ситуація показує, як страх та неналежна комунікація можуть завдати шкоди, не підтверджуючи випадок належним чином.

Держпродспоживслужба виявляє неблагополучні пункти, - місця, де є підтверджений випадок сказу. І можна подивитися ситуацію по різних регіонах. Наприклад, найбільше неблагополучних пунктів зафіксовано у Вінницькій області.

При тому лідеркою за кількістю звернень за меддопомогою через покуси чи ослинення є Дніпропетровська область.

Якщо проаналізувати видову структуру, можна помітити, що найбільше зареєстрованих випадків сказу спостерігається серед котів. На другій позиції за роками розташувалися лисиці, тоді як собаки займають третє місце.

Проте, вражає, що саме у 2025 році на провідні позиції вийшли саме собаки.

Які чинники формують ці показники? Головна причина полягає в відсутності належного контролю за дикими та напівдикими тваринами через військові дії.

Повідомлення передається від тварини до людини. Воно може походити як з міського, так і з дикого середовища. Починаючи з 2022 року, через повномасштабні військові дії, мисливство стало забороненим, що призвело до втрати контролю над популяцією диких тварин і припинення розподілу оральних вакцин для них.

Внаслідок переміщення великої кількості людей, на жаль, з'являється дедалі більше тварин, які залишаються без господарів і повертаються до диких умов існування.

Нагляд за цими тваринами покладається на місцеві органи влади. Вони мають можливість їх відловлювати, проводити вакцинацію, стерилізацію та виконувати ці процедури гуманно. Проте не завжди ці обов'язки виконуються належним чином. Як наслідок, це призводить до численних випадків контакту з тваринами, що може закінчитися укусами.

Що робити, коли виявляються райони з підтвердженим сказом? Є два основних підходи: щеплення тварин, особливо домашніх, та розповсюдження оральної вакцини для безпритульних і диких тварин. Чи реалізується це на практиці? Це цікаве питання. Раніше вакцини розподілялися з вертольотів, але нині, з огляду на військовий стан, це стало неможливим. Одна з пропозицій полягає в використанні дронів для цієї мети, але для цього необхідно отримати згоду військових. Ми вже розпочали переговори з Міністерством оборони, але ще не завершили їх.

Є глобальна стратегія по викоріненню сказу ВООЗ. Її основний наголос не стільки на вакцинацію людей, скільки на роботу з тваринами в таких осередках.

Лисиці зазвичай навідуються до сіл, де можна знайти курей, гусей та інших птахів. Чи здатні лисиці передавати сказ іншим домашнім тваринам?

Вакцинувати свого кота-собаку, велику рогату худобу достатньо. Кури, гуси, качки не є переносниками. Навіть якщо лисиця вкрала курку і роздерла їй шию на подвірʼї, приберіть і все. Якщо ви вакцинували свого собаку, але його вкусила лисиця, спостерігайте за собакою. Якщо не змінюється поведінка протягом двох тижнів, можна нічого не робити. Якщо протягом двох тижнів собака став агресивним, або навпаки дуже ласкавим, щось незвичне відбувається, зверніться до лікаря.

Якщо ви виявили мертву лисицю на своїй ділянці, не намагайтеся прибрати її власноруч. Замість цього, обережно відсуньте її за допомогою вилами та викличте ветеринарів. Їхня участь необхідна, оскільки вони повинні забрати тварину для проведення розтину, що дозволить визначити, чи була вона хвора на сказ. У випадку підтвердження захворювання, у вашому селі чи місті мають бути вжиті додаткові профілактичні заходи.

Проте варто зазначити, що ветеринарна служба не має можливості перевірити кожного загиблого тварину, у якої є підозра на сказ. Наприклад, якщо ми розглянемо випадок загибелі тварини на півночі Сумської області, доставка її для обстеження може бути практично неможливою.

Добре, з тваринами все зрозуміло. Але чому так часто люди згадують про недостатній доступ до вакцин для профілактики сказу?

Тут теж є кілька складових.

Не кожен лікар має право від держави робити профілактику сказу

У зв'язку з реформою, переформатуванням лікарень і формуванням спроможної мережі система була трішки порушена - нечітко було визначено, кому що делеговано. Люди йдуть за допомогою безпосереднього до свого лікаря, а в нього немає алгоритму дій.

Але це необхідно. У програмі медичних гарантій передбачений пакет для реагування на надзвичайні ситуації, який включає випадки підозри на сказ. Коли медичний заклад укладає договір з НСЗУ на цей пакет, він бере на себе відповідальність за профілактику сказу серед інших функцій.

Довідка від LB.ua; Щоб побачити повний перелік, зайдіть на дашборд НСЗУ "Укладені договори на медичне обслуговування населення", і у фільтрі "пакет послуг" оберіть 42. У вкладці "таблиця" буде повний перелік медзакладів, куди можна звертатися.

Лікарі повинні направляти пацієнтів, які до них приходять, саме в ці медичні установи. Пацієнт також повинен звернутися сюди у випадку контакту з дикими або бездомними тваринами, особливо якщо є ушкодження шкіри, такі як подряпини чи укуси, або якщо руки були забруднені. Рекомендується звернутися до лікарів протягом 24 годин, але не пізніше ніж через 72 години.

Установа, що призначила вам антирабічну вакцину, зобов’язана завершити весь курс лікування і надати нам звіт про це. Таким чином, ми отримуємо дані про факт укусу, призначення вакцини, види тварин, що спричинили укус, а також інформацію про те, чи були ветеринари повідомлені та чи проводили вони огляд тварини тощо.

Зображення: Суспільне Харків Вакцинація кота від сказу в Харківській області.

У цих медичних установах також необхідно здійснювати спостереження за залишками вакцин, які постачає держава. Крім того, лікарні мають можливість придбавати вакцини на власний розсуд у разі необхідності.

Змінюються методи призначення вакцин та антирабічної сироватки для профілактики сказу.

Раніше були вакцини, яких потрібно було вводити до 20-40 ін'єкцій, зараз це 3-5 ін'єкцій. Інколи їх потрібно вводити разом з імуноглобуліном, інколи без.

Лікар повинен провести оцінку і визначити, чи потрібна вам вакцинація, а також підібрати відповідну схему з чотирьох можливих варіантів. Він зобов'язаний з'ясувати, яка саме частина тіла була ушкоджена, наскільки серйозно, чи відбулося проникнення зубів, чи було ослинення, а також наявність порізів тощо. Від цього залежить, чи буде призначена вакцинація. Схема може включати вакцину з імуноглобуліном або без нього та мати різні дози. В одному випадку може бути достатньо однієї дози, в іншому — трьох, а в деяких ситуаціях знадобиться й п’ять доз. Імуноглобулін вводиться лише один раз.

Згідно з даними, які ми отримуємо щороку, приблизно 26-30% осіб мають потребу у вакцинації. Це означає, що не всі, хто звертається, потребують отримання вакцини.

Однак багато людей висловлюють незадоволення тим, що після укусу, подряпини або ослинення від незнайомої тварини медики відмовляються робити профілактичні щеплення проти сказу.

Можливо, це так. Яка реакція на це? Це дійсно цікаве питання. Від минулого року ми організували безліч вебінарів для медичних працівників. Я б хотів закликати лікарів знову взяти участь у навчальних програмах, які проводяться ВООЗ спільно з нами. Також ми оновлюємо інструкцію щодо антирабічної допомоги.

Однак слід враховувати, що може бути й зворотня історія. Наприклад, у ситуації з оленятком в Київській області збільшилася кількість звернень за допомогою через начебто контакт. А його дуже важко верифікувати. Лікарі перебувають під тиском суспільної думки, страху і можуть призначати вакцину навіть без потреби. Важливою є комунікація з пацієнтом. Він повинен зрозуміти, який ризик вважається високим чи низьким і чому.

Якщо вам відмовляють у наданні допомоги, ви можете звернутися на гарячу лінію Національної служби здоров'я, яка фінансує цю послугу в певних медичних закладах. Також існують центри контролю захворювань, і ви можете звернутися до нас — ми постараємось вам допомогти. У кожному регіоні працюють департаменти охорони здоров'я, відповідальні за ефективну роботу медичної мережі. Рекомендуємо спочатку намагатися вирішити питання на місцевому рівні.

Росте споживання вакцин проти сказу та імуноглобулінів

З 2022 року більшає звернень за меддопомогою через укуси або напади тварин. Такий приріст важко спрогнозувати, бо замовлення вакцин та антирабічної сироватки розраховується за цифрами попередніх періодів.

Державний бюджет складається на початку року, і в ньому визначаються обсяги, які потрібно придбати. На сьогоднішній день немає ефективного механізму для швидкого поповнення запасів. У випадку зростання попиту має активуватися процедура закупівель, яка, на жаль, є тривалою.

Узгодили зараз додаткові поставки через гуманітарну допомогу. Всесвітня організація охорони здоровя відгукнулася і матимемо вже цього тижня 26 000 доз вакцин. Далі їх треба прийняти, перевірити якість тощо. Думаю, на кінець листопада завершимо процедури.

Хоча зазвичай процес державних закупівель на наступний рік відбувається в листопаді-грудні поточного року, вже в грудні ми очікуємо отримання першої партії вакцин та імуноглобулінів, закуплених для 2026 року. Друга партія планується на травень 2026 року. Передбачається, що кількість вакцин перевищить цьогорічне споживання приблизно на 20%, що становитиме близько 20 000 доз. Чи зможе це повністю задовольнити всі потреби? Важко дати точну відповідь.

На даний момент не існує жодного регіону, де б не малися вакцини проти сказу.

LB.ua передав сканований документ, адресований медичним установам Одеської області, в якому йдеться: "Запаси відсутні в регіоні. Розгляньте можливість придбати ці лікарські засоби за власні кошти".

Згідно з даними станом на 1 листопада, в Одеській області запаси препаратів для вакцинації становили 3,2 місяці споживання. Це свідчить про те, що вакцини доступні в регіоні. Управління цими питаннями має здійснювати обласний департамент охорони здоров'я, оскільки він відповідає за координацію інформації про вакцини на обласному рівні, разом із обласним центром контролю та профілактики захворювань.

В Україні спостерігається критична ситуація в деяких регіонах. У Волинській області запаси вакцин становлять лише 0,4 місяці, а в Києві - всього 0,3 місяці, що пов'язано з нещодавнім випадком, пов'язаним із оленем. Хоча в даних можуть бути неточності, проте ми все ж можемо виявити певні тенденції. Існує можливість перерозподілу вакцин на місцевому рівні, що дозволяє регіонам домовлятися між собою без необхідності залучення Міністерства охорони здоров'я.

Якщо регіональні центри з контролю та профілактики захворювань фіксують збільшення темпів вакцинації в регіоні, вони стикаються з двома можливими варіантами:

або ж звернутися безпосередньо до департаменту охорони здоров'я, або ж запропонувати створення комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під керівництвом губернатора.

Чи це реалізується? Мені важко сказати. Ситуація все ще залишає бажати кращого, ми продовжуємо вчитися. Адже саме після засідання штаб колективно визначає подальші кроки. У цьому процесі повинні бути задіяні медичні установи, центри контролю та профілактики захворювань, ветеринарні спеціалісти, а також, можливо, служба з надзвичайних ситуацій та місцеві громади.

Одна з основних труднощів полягає в тому, що департаменти оцінюють ситуацію лише в контексті "сьогоднішнього дня". Вони не мають можливості аналізувати тренди та тенденції, які виникали у попередні місяці. Інформацію про це вони змушені отримувати ззовні. Це може бути або від медичних установ, які повідомляють про закінчення вакцин, або ж від даних, що свідчать про зростання попиту на вакцини та прогнози, які вказують на те, що запаси можуть вичерпатися швидше, ніж очікувалося.

Центри контролю та профілактики повинні надавати ці інформаційні дані. Чому цього не відбувається? Це дійсно цікаве питання. Можливо, їм бракує ресурсів, або ж вони ще не освоїли необхідні методи, адже у нас існує звичка: "закінчилось сьогодні – повідомимо сьогодні".

З того, що бачимо у публічному просторі, виглядає так, що зараз система у більшості випадків неконтрольована. І умовно права рука не знає, що робить ліва.

Цю ситуацію можна врегулювати, якщо буде запроваджена нова стратегія по сказу, розроблена між Міністерством охорони здоров'я і Держпродспоживслужбою. Бо в нас не буде ніколи єдиного відповідального за всю систему. Це міжсекторальна взаємодія.

А хто ж тоді виконує роль координатора, щоб забезпечити ефективність всієї системи?

У здоровій структурі це обласні управління, адже саме там відбувається робота на рівні місцевих громад. Ми продовжимо просувати цю ініціативу.

Чи варто в умовах цього безладу витрачати власні кошти на щеплення від сказу?

Ні. У наш час антирабічна допомога не вважається плановою, якщо у людини немає постійних професійних контактів. Якщо ви, наприклад, працюєте в притулку для собак, має сенс отримати щеплення. Для всіх інших людей антирабічна допомога надається лише в разі постконтактної профілактики. Крім того, навіть якщо ви отримали профілактичне щеплення, у випадку контакту з потенційно скаженою твариною вам все одно знадобиться пройти курс лікування.

Чи доцільно проводити масову вакцинацію військових проти сказу?

Ні, наразі таких рекомендацій не існує. Як і в будь-якому випадку вакцинації, щеплення від сказу має свої особливості і може спричиняти певні небажані ефекти. Тому завжди важливо оцінювати ризики і переваги. Міністерство оборони має власну санітарно-епідеміологічну службу, яка повинна визначати потреби в цьому напрямку, але зараз у них триває реформа медицини, зокрема розмежування між корпусною і госпітальною медициною. Гадаю, що це питання не буде вирішено швидко.