Де проживали мамонти на території України - Цікаве 24

Навіть сьогодні на території України виявляють окремі кістки, зуби та бивні мамонтів. Тож, де саме в нашій країні мешкали ці величні істоти, дізнаєтеся з матеріалів 24 Каналу.

До теми Доісторичні велетні: які тварини жили колись на території України

У Національному музеї історії України зберігається значний уламок бивня мамонта, який був виявлений у 1836 році поблизу села Трипілля на Київщині. Однак перші повноцінні скелети цих величних тварин на українських землях були знайдені восени 1839 року в селі Кулішівка, розташованому на Сумщині. Пізніше дослідники підтвердили, що залишки належать до виду Mammuthus trogontherii, відомого як степовий мамонт. У 1841 році, на честь цього наукового відкриття, в Кулішівці було встановлено один з найунікальніших пам’ятників мамонту у світовій історії, про що повідомляє Лебединський міський краєзнавчий музей.

Пам'ятник мамонтові у селі Кулішівка: дивіться відео

Згідно з інформацією, наданою Сумським обласним краєзнавчим музеєм, більшість експонатів їхньої колекції була виявлена в алювіальних осадах річок Сумщини, а також на дні озера Чеха, розташованого на території сучасних Сум.

На території Лебединського району, рештки цієї тварини було виявлено в торфовищах на Протопопівщині та в Будилці. Також на березі річки Псел біля села Курган вдалося знайти вимиті водою зуби та ікла мамонта. А найбільшу кількість кісток мамонта було виявлено у 1963 році під час будівництва очисних споруд автовокзалу в самому Лебедині. Встановлено, що вони належать Mammuthus primigenius Blumenbach (шерстистому мамонту).

Останки мамонта, виявлені на площі Лебединського району / Зображення отримано з ресурсу Лебединського міського краєзнавчого музею.

Найвідоміший український мамонт, точніше - його скелет, був знайдений у селі Гатне Київської області. Точний вік тварини тоді встановити не змогли. Йому не робили радіовуглецевого аналізу. Технологію запропонував американський фізико-хімік Віллард Ліббі у 1946 році. Це сталося за три роки до знахідки скелету, тому до СРСР вона ще не дійшла. Натомість кістки для збереження просочили речовинами, що зробили їх непридатними для подальшого радіовуглецевого дослідження. Сьогодні науковці вважають, що гатнівський мамонт жив між 30 та 12 тисяч років тому, повідомляє Суспільне.

Скелет мамонта, знайдений у селі Гатне / Фото від Суспільного

Мамонти також існували на території Києва. Зокрема, відомою є Кирилівська стоянка, де мисливці полювали на цих істот; вона знаходиться на Подолі. Цю стоянку відкрив археолог Вікентій Хвойко у 1893 році. Вона була розташована на глибині 20 метрів під шаром глини, а її площа складала 1 000 квадратних метрів. В ході розкопок тут були виявлені залишки більше 60 мамонтів.

Напевно, найбільша кількість скам'янілих залишків мамонта була виявлена на Тернопільщині. Ці знахідки зустрічаються майже в усіх районах області, зокрема під час археологічних розкопок і в процесі видобутку будівельних матеріалів у кар'єрах. Загалом налічується понад 370 випадків знаходження мамонтячих кісток.

Доктор історичних наук Олександр Ситник зазначив, що в епоху, про яку йдеться, клімат території сучасного Тернопілля нагадував сьогоднішні умови на півострові Ямал та в північній частині Карелії. Ця місцевість являла собою холодну тундру, яка місцями була поросла рідколіссям хвойних дерев. У долинах росли високі трави, що створювало сприятливі умови для життя великих травоїдних ссавців, таких як мамонти, носороги та північні олені, повідомляє видання "20 хвилин".

Найбільший бивень мамонта було знайдено в Тернопільській області у 1911 році, в селі Лошнів, яке належить до Теребовлянського району. Водночас, значні знахідки решток тварин льодовикового періоду були зафіксовані у таких місцях, як Стіжок та Мала Іловиця в Шумському районі, Кременці на горі Куличівка, Залісцях Збаразького району, а також у Великому Глибочку і Заліщиках. Зокрема, у Малій Іловиці на горі Пустельній вчені виявили залишки 90 тварин різних видів, серед яких були печерний ведмідь, печерна гієна, песець, північний олень та інші. Ймовірно, в цьому районі існувала карстова лійка, в яку тварини могли падати. Також були зафіксовані знахідки розбитих кісток мамонта неподалік села Монастирок у Борщівському районі та на дні Тернопільського ставу. В області встановлено пам'ятний знак на місці першої знахідки мамонтових кісток поблизу Вишнівця.

Знаходили доісторичних тварин і на Прикарпатті. Зокрема, світова сенсація на той час сталася у жовтні 1907 року на околицях Надвірної. У копальні озокериту біля села Старуні були виявлені рештки мамонта. Тварина прекрасно збереглася, забальзамувавшись у глині, просякнутій "земляним воском" (так тоді називали озокерит). До рук науковців потрапили не лише кістки, але й частина туші - разом зі шкірою та навіть підшкірною тканиною, чого раніше ніколи не траплялося, пише "Збруч".

У 2008 році неподалік села Дубівці було виявлено ще одні рештки мамонта. Коли на місце події прибули дослідники, вони виявили, що екскаватор, що розкопував верхній шар ґрунту, майже повністю знищив скелет цієї доісторичної істоти. Лише частина бивня та зуб залишилися недоторканими, їх відкопали і перевезли до музею природи Галицького національного парку, повідомляє Станіславівський натураліст.

В excavations of a mammoth tusk in the village of Dubivtsi / Photo from the "Stanislaviv Naturalist" website.

Під час зведення нового Кодацького мосту в сучасному Дніпрі були зроблені вражаючі археологічні відкриття. З дна річки Дніпро було вилучено зуби Mammuthus primigenius, або шерстяного мамонта, які виявилися найбільшими в Європі на сьогодні. Крім того, рештки мамонта були знайдені наприкінці 2023 року під час прокладання траси Решетилівка - Дніпро.

Відомості про археологічні відкриття в околицях Запоріжжя також привертають увагу. У 2024 році на цій території були виявлені три кістки: плечова, лопаткова та велика гомілкова. Вони були розташовані дуже близько одна до одної, на відстані всього 5-6 метрів на узбережжі, що може свідчити про те, що ці кістки належать одному й тому ж тварині. Вік цих знахідок оцінюється приблизно в 10 тисяч років.

Виявлені останки мамонта в Запоріжжі в 2024 році / Фото Укрінформ

У 2025 році на берегах Дніпра в Запорізькому районі виявили численні кістки доісторичних істот, серед яких були фрагменти скелетів древнього гігантського оленя, шерстистого носорога та мамонта. Вік цих тварин перевищує 12 тисяч років, а можливо, навіть досягає 20-30 тисяч років.

На території Полтавщини було зроблено чимало знахідок мамонтових кісток. Особливо багато таких артефактів було знайдено в околицях Лубен, Кобеляк, Вереміївки, Келеберди, Карабазівки та Терешок. У серпні 2025 року в селі Заріг, що належить до Оржицької громади, місцева краєзнавиця натрапила на частину бивня мамонта під час видобутку глини.

Поблизу села Ольгопіль, що в Чечельницькому районі Вінницької області, у 1961 році знайшли величезну мамонтову кістку на глибині 2,8 метра. Ця знахідка стала найпівденнішою на території України на той час. Тварина існувала близько 30 тисяч років тому і померла природною смертю, досягнувши приблизно 80-річного віку.

Ще одну стоянку мисливці на мамонтів виявили біля села Мезин (Мізин) на Чернігівщині (Мізинська стоянка). Також в області знайшли бивень мамонта завдовжки 55 сантиметрів неподалік села Оболоння Коропського району.

У Межиріччі, яке розташоване в Канівському районі Черкаської області, археологи знайшли чотири житла, збудовані з скам'янілих кісток мамонтів. За результатами радіовуглецевого аналізу, ці поселення існували приблизно 14,9 - 14,2 тисячі років тому (в каліброваних датах: 17 000 - 18 070 років тому). Сьогодні Межиріцьке поселення вважається одним із найточніше датованих археологічних комплексів у Східній Європі, повідомляє Суспільне.