Чи зможе Росія здійснювати запуски тисяч "Шахедів" щоночі?

Знищений Shahed-136/131 у Вінницькому регіоні.

Україна має бути готова до атак на тилові міста тисячами безпілотників на добу. Все більше військових аналітиків впевнені, що Росія буде нарощувати виробництво "Шахедів" та fpv-дронів. Якими є можливості РФ насправді, скільки БпЛА вона запускає зараз і чи здатні українські безпілотники-перехоплювачі зупинити дроновий терор. У статті "Новини Донбасу" спробували відповісти на ці запитання.

РФ почала застосовувати іранські безпілотники типу "Шахед" восени 2022 року (у z-середовищі їх називають "Герань", наголошуючи нібито на російському виробництві). На той момент це були буквально поодинокі БпЛА, а запуск 20 дронів вважався цілим роєм. Але "Шахеди" пройшли безліч етапів модернізації та стали серйозною зброєю для терору мирних мешканців. На них з'явилися камери, деякі екземпляри оснащують штучним інтелектом. РФ використовує різні бойові частини -- фугасні, осколкові, термобаричні, що робить "Шахеди" більш небезпечними. БпЛА стали реактивними, у них збільшилася швидкість, дальність польоту та висота.

Окрім того, що "Шахеди" стають все більш загрозливими, Росія нарощує їх кількість. За даними "Новин Донбасу", які проаналізували звіти Повітряних сил, лише протягом двох літніх місяців на українські населені пункти було скинуто тисячі безпілотників. Жодна ніч чи день не проходили без дронових атак.

Безпілотники завдають шкоди як тиловим, так і прифронтовим містам. Зазвичай Росія використовує їх з різних напрямків. Деякі з БпЛА вдається подавити за допомогою засобів радіоелектронної війни, інші збивають за допомогою зенітних ракетних систем чи авіації — навіть літаки F-16 беруть участь у масованих атаках. У містах діють мобільні вогневі групи, однак їхніх зусиль недостатньо через велику кількість безпілотників. Нові тактики Росії роблять "Шахеди" практично неприступними для українських систем ППО.

Якщо спостерігати за польотом "Шахедів", наприклад, під час великих атак на Київ, можна помітити, що ці дрони пересуваються групами, складаючись з 10-15 одиниць, які прибувають з різних напрямків. Вони проникають у місто майже кожну хвилину. Часто вони летять на дуже малій висоті або, навпаки, на великій, що ускладнює їх перехоплення.

"Шахеди" стануть більш складними та потужними, зможуть літати як на великих, так і на малих висотах. Під час нещодавніх атак вони заходили один за одним з висоти 3,5-4 кілометри. У таких умовах мобільні групи не мають змоги діяти. Навіть "Гепарди" (німецька зенітна самохідна установка – ред.) не здатні вражати цілі на таких висотах, а це є нашою найбільш далекобійною зенітною системою, - зазначив авіаційний експерт Костянтин Криволап.

На таких висотах та швидкостях підловити дрон практично неможливо. Тому останнім часом результативність збиття "Шахедів" знизилася.

"На даний момент мобільні групи можуть діяти лише в межах інфраструктурних об'єктів, щоб знищувати "Шахед" під час його атаки. Коли дрон наближається до міста, він знижується і йде в піке, і саме в цей момент мобільна вогнева група має можливість його перехопити," – зазначає Віктор Таран, керівник Центру підготовки операторів БпЛА "Крук".

Крім цього, під час останніх атак на міста заходу України дрони-камікадзе летіли територією Білорусі. Так "Шахеди" ланцюжком пересувалися, наприклад, у ніч проти 12 липня. Якщо РФ запускає БпЛА по такій траєкторії, українські сили не можуть їх збивати, адже тоді це буде, по суті, атака території Білорусі. Проте 14 липня білоруський гелікоптер збив один із дронів. Частина експертів пов'язує це з фактором присутності на той момент спецпредставника США Кіта Келлога у Києві. Деякі вважають, що так Білорусь нібито намагається частково дистанціюватися від співучасті у війні РФ проти України.

Український солдат разом із безпілотником "Шахед". Фото: Maks_NAFO_FELLA/X.

Експерти кажуть: з огляду на загрози, саме боротьба з "Шахедами" має стати пріоритетним напрямом для України найближчим часом.

"Якщо ми не зупинимо цю напасть ефективними контрметодами, "Шахеди" планово знищуватимуть міста. Жодна ППО жодного міста не витримає такого масового нальоту, коли "Шахеди" злітаються з усіх боків і збираються по 70-80, а потім за одну мить атакують", -- коментує військовий експерт Сергій "Флеш" Бескрестнов.

З початку липня в Україні все частіше говорять про дрони-перехоплювачі як нову зброю проти "Шахедів". 13 липня Володимир Зеленський заявив, що лише за тиждень ці БПЛА збили сотні російських дронів. Військові експерти здебільшого впевнені в успіху цього методу боротьби. Наприклад, Сергій "Флеш" Бескрестнов вважає, що перехоплювачі зможуть знищувати до 1000 БпЛА на добу ще на кордоні. Зенітні дрони, за словами аналітиків, збивають цілі на висотах. Мова про три і навіть п'ять кілометрів.

"Принцип той самий, як і у звичайного fpv-дрону. Він керується оператором, наводиться на "Шахед-136" для його перехоплення та в повітрі знищується. Це абсолютно самостійний засіб ураження, який запускається та керується оператором. Призначення його саме перехоплення "Шахед-136"", -- коментує військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.

В українському Міністерстві оборони повідомляють, що дрони-перехоплювачі працюють на основі штучного інтелекту, який забезпечує їхнє наведення та адаптацію до змін у тактиці противника. Проте військові аналітики відзначають, що наразі неясно, як саме ці перехоплювачі реагуватимуть на зміни в тактиці "Шахедів". Також залишаються питання щодо впливу погодних умов, оскільки дощ, сніг та низькі температури можуть суттєво зменшити їхню ефективність.

"Також потрібно забезпечити достатню кількість операторів. Є питання, як зенітний дрон функціонуватиме як автономна одиниця, якщо для цього потрібен кожен оператор. Отже, цей засіб ураження буде ефективним лише в поєднанні з іншими елементами системи протиповітряної оборони", -- зазначає Олександр Коваленко.

Так виглядають українські дрони-перехоплювачі ODIN Win_Hit. Фото: t.me_fpv_odi

На думку аналітиків, дрони-перехоплювачі можуть стати ключовим інструментом у боротьбі з "Шахедами" в найближчі шість місяців, поки Росія не знайде нові способи їх нейтралізації за допомогою технологій з Китаю. Експерти підрахували, що Україні для ефективного захисту центральних тилових регіонів потрібно не менше 10 тисяч дронів на початковому етапі, а для повного забезпечення потреб сил безпеки та оборони — приблизно 30 тисяч. Наприкінці липня з'явилася інформація про те, що в розробці цих дронів бере участь колишній генеральний директор Google Ерік Шмідт. Як повідомляється, 90% "Шахедів" нейтралізуються дронами компанії Swift Beat, що належить Шмідту.

Наприкінці червня комісар Європейського Союзу з оборони та космічних питань Андрюс Кубілюс висловив думку, що Росія може накопичити до 5 мільйонів безпілотників. У свою чергу, Марія Берлінська, керівниця Центру підтримки аеророзвідки, впевнена, що вже в 2026 році російські дрони будуть здійснювати польоти над тиловими українськими містами в режимі безперервного моніторингу. Аналітики вважають, що такі прогнози мають право на життя, якщо мова йде не тільки про "Шахеди", а й про безпілотники в загальному.

Минулого року Україна оголосила про намір виготовити п’ять мільйонів безпілотників, але фактично виробили лише два мільйони. Цього року планують випустити вже десять мільйонів. Проте, Україна ще не змогла повністю адаптувати свою економіку до військових потреб, тоді як Росія вже встигла це зробити. У них є великі державні контракти на виробництво дронів, і Росія, безсумнівно, здатна виготовити десять мільйонів і більше. Наразі обмеження у виробництві залежить в основному від потужностей заводів та швидкості, з якою Китай готовий постачати необхідні компоненти, — зазначає Віктор Таран.

На думку військових експертів, завдяки підтримці КНР, Росія значно збільшила обсяги виробництва fpv-дронів. Зараз супротивник використовує від 800 до 1000 таких безпілотників щоденно. Рік тому цей показник був майже втричі меншим – до трьохсот одиниць.

"Завдяки Китаю їм вдалося збільшити використання fpv-дронів, проте досягти нашого рівня масштабування їм не вдається через брак необхідних технічних і технологічних процесів. Тому наразі ми випереджаємо їх. Однак те, що їм вдалося значно розширити застосування цих дронів, свідчить про те, що вони незабаром зможуть масштабувати це, як і атаки "Шахедів", "Гербер" та їхні аналоги", -- зазначає Олександр Коваленко.

БпЛА "Гербера" виготовлений переважно з пінополістиролу. Його основне призначення полягає в тому, щоб відвертати увагу систем протиповітряної оборони. Проте останнім часом Російська Федерація почала оснащувати "Гербери" маломіцними бойовими елементами, що перетворює ці дрони на інструмент терору.

Вплив атаки на центральну частину Білозерська в Донецькій області, що відбулася 30 травня 2025 року.

Для населених пунктів, що знаходяться в зоні конфлікту, головною небезпекою стали fpv-дрони, зона їхньої дії продовжує розширюватися.

У прифронтових районах ударні дрони не вагаються завдавати ударів по цивільним об'єктам. Ми вже спостерігали подібні випадки на Сумщині, де дрон атакував автобус, який мав маркування, що в ньому знаходяться люди. Наразі fpv дрони здатні літати на відстань 20-30 кілометрів. Щодня ми документуємо, як вони виявляють цілі та намагаються знищити нашу логістику, особливо це стосується траси Краматорськ-Добропілля, -- зазначає Сергій "Флеш" Бескрестнов.

Експерт наводить дані з одного з медичних пунктів на Покровському напрямку, де відзначається, що 50% поранень завдаються внаслідок атаки дронів FPV, переважно цивільним особам. Ще 30-35% травм фіксуються на лінії фронту, тоді як решта 65% випадків пов'язані з логістичними операціями, що свідчить про те, що постраждалі – це переважно мирні жителі. Тактика терору з використанням ударних дронів проти цивільного населення була вперше застосована Росією в Херсоні, а згодом поширилася на інші регіони. Сьогодні дрони РФ здатні літати на відстань до 50-70 кілометрів. Окрім того, Росія активно використовує невеликі безпілотники, такі як "Блискавки", "Ланцети" та "Куби". Як зазначив військовий з позивним "Бетмен" з Північно-Слобожанського напрямку, Росія використовує широкий спектр БпЛА, особливо на оптоволоконних каналах.

Що стосується "Шахедів", то понад 700 дронів на день, як це було в липні, — це не остаточний показник. Військові аналітики вважають, що Україні слід бути готовою до атак до 1000 безпілотників. Кожного місяця Росія збільшує інтенсивність ударів по Україні, що підтверджується даними моніторингу Повітряних Сил. У липні кількість запущених "Шахедів" або їх аналогів зросла на майже 4% у порівнянні з червнем. Проте, як зазначив керівник української розвідки Кирило Буданов, такі масовані атаки в режимі нон-стоп наразі неможливі. Росія може лише накопичувати "Шахеди", щоб потім здійснити удари сотнями.

Олександр Коваленко вважає, що Росія не здатна на щоденний запуск п'ятисот дронів "Шахед-136". В даний час вона не має таких ресурсів, а про тисячу дронів і говорити не доводиться. За даними ГУР, середній обсяг виробництва наразі становить приблизно 90 безпілотників на день, що означає, що для досягнення необхідних показників їм потрібно збільшити виробництво більш ніж удесятеро.

Експерти зазначають, що для того, щоб подвоїти виготовлення "Шахедів", Росії знадобиться від одного до півтора років. Успішні атаки українських дронів на російські підприємства лише подовжують ці терміни. Наприклад, 2 липня стався удар по заводу "Купол" в Іжевську. Проте, основні виробничі потужності "Шахедів" розташовані в Алабузі, що в Республіці Татарстан.

У нинішній війні використовується цілий спектр безпілотних літальних систем. Це дрони-перехоплювачі, ударні дрони малого та середнього радіусів дії, великі безпілотники для ударів у тил. Портал Defense Express писав, що зараз Україна виробляє понад 200 тисяч дронів на місяць. Таким чином, виробництво зросло на 900% на рік. Проте, якщо розбирати ці цифри за конкретними видами БпЛА, картинка більш песимістична.

"Де ж наші українські "Шахеди"? Де знаходиться український "Ланцет"? Безумовно, на фронті у нас присутня велика кількість дронів, але ця кількість поки не перетворилася на якість. Щоб досягти якісного рівня, необхідно змінити підходи. Однією з причин відсутності українського "Шахеда" є те, що ми не створили український аналог "Комети", яка є основою для супутникової навігації "Шахедів". Іронія в тому, що українські виробники цієї технології переїхали до Росії через те, що в Україні не проявили інтересу до їхнього продукту", -- зазначає Віктор Таран.

За його словами, для того щоб Україна суттєво підвищила обсяги виробництва дронів, необхідно формувати спеціалізовані команди і інвестувати в них значні державні ресурси, а також надавати державні замовлення на розробку безпілотних літальних апаратів. Проте сума таких цільових грантів має становити не просто сто тисяч доларів, а бути значно більшою.

"Перевага, яку ми мали в 2022 році, на початку 2023 року зникла, оскільки Росія, на мою думку, обрала вірний шлях. Вона почала активно розвивати кілька типів дронів та нарощувати їх виробництво. На початковому етапі ми діяли правильно, створивши 'зоопарк' технологій. Це було необхідно, адже коли не має нічого, потрібно почати з нуля. Однак до кінця 2023 року – на початку 2024 року – потрібно було переглянути концепцію, зосередившись на трьох, чотирьох або навіть десяти продуктах у різних категоріях та їх масштабуванні," – зазначає Віктор Таран.

Ще одна важлива проблема, про яку вже згадувалося, -- нестача операторів. Навчають їх у сертифікованих школах, які в Україні, наголошують аналітики, не фінансуються. Немає державної підтримки.

Чим масштабніші дронові атаки Росії, тим більше страждає людей. Тому військові аналітики вважають, що для цивільних потрібна нова система оповіщення. Насамперед це стосується прифронтових зон. Для тих, кого тривога застала у дорозі, варто встановити сітки безпеки чи спеціальні кишені, де люди зможуть сховатися.

"Будь-яка людина в прифронтовій зоні не повинна почуватися в безпеці. Якщо раніше, ще півроку тому абсолютно всі люди там понад 15 кілометрів від лінії фронту, це було абсолютно спокійно, то зараз це фактично терор", -- каже Сергій "Флеш" Бескрестнов.

Що ж до тилових міст, то експерти насамперед радять цивільним не підходити до вікон під час атак.

"Триматися подалі від вікон під час роботи мобільних вогневих груп. Часто трапляються випадки, коли кулі залітають у вікна. Такі прецеденти є. Куля, випущена мобільними вогневими групами, може летіти багато кілометрів. Тому, якщо навіть ви не чуєте, як працює група, або чуєте її далеко, це не означає, що є безпека", -- додає Сергій "Флеш" Бескрестнов.

З огляду на зростаючу загрозу від безпілотників, укриття залишається найзнайомішим і найефективнішим способом захисту під час тривог. Хоча все ще важливо мати можливість сховатися в квартирах і будівлях під час обстрілів, це вже не є настільки безпечним варіантом.

Чи можливо перешкодити Росії виробляти дрони? Частина експертів вважає, що такі інновації, як БпЛА зі штучним інтелектом РФ не зможе масштабувати через санкції. Тобто, це буквально поодинокі екземпляри. Якщо санкції працюють, то все нове від Росії -- це лише пілотні проєкти чи прототипи.

"Шанси на їхнє існування або на можливість застосування цих технологій до сотень тисяч одиниць фактично відсутні. Це пов'язано з обмеженнями на постачання певних компонентів до країни-агресора. Якщо використовуються правильні інструменти, ми не будемо свідками масового використання будь-яких інновацій, які ворог намагається копіювати", -- зазначає Валерій Яковенко, співзасновник компанії DroneUA.

Проте, навіть у російських "Кометах" виявлено компоненти іноземного виробництва. Росії вдається уникати санкцій і імпортувати продукцію з інших країн. Не варто забувати і про підтримку з боку Китаю та Ірану.

"Ворог не вкладає ресурси в розвиток глибоких ланцюгів постачання та не займається створенням технологій, які можна масштабувати. Його економіка значною мірою залежить від імпортних комплектуючих з інших держав. Необхідно налагоджувати співпрацю з країнами, що постачають обладнання та ігнорують санкції. Важливо аналізувати всі логістичні ланцюги та демонструвати їх країнам, які відкрито заявляють про відсутність підтримки Росії," – підкреслює Валерій Яковенко.

Іноді, за словами Яковенка, уряд все ж таки бореться з компаніями, які допомагають Росії. У тому ж Китаї найчастіше це приватні структури, які мають виключно фінансові цілі. Проте, зважаючи на темпи виробництва безпілотників, глобально ситуацію ця боротьба поки що не змінює.

У середині липня російський безпілотник перетнув повітряний простір Литви через територію Білорусі, що підкреслило зростаючу важливість захисту від дронів для країн Європейського Союзу. У травні минулого року було оголошено про ініціативу "стіна дронів", яка об’єднала Латвію, Литву, Естонію, а також Польщу, Фінляндію та Норвегію. Аналітики пояснюють, що це проект передбачає багатошарову систему протидії російським безпілотникам, що охоплює засоби радіоелектронної розвідки та протидії.

"Від засобів радіоелектронної боротьби до засобів, які здатні завдавати кінетичної поразки -- дрони-перехоплювачі чи зенітні комплекси. Плюс це побудова фізичного захисту об'єктів за принципом габіонів. Це такі величезні кулі, набиті піском і різними цікавими засобами, щоб коли дрон влітає, воно фізично захищало", -- каже Віктор Таран.

Військові експерти вважають, що такі ініціативи є своєчасними, оскільки наступною ціллю Росії можуть стати країни Балтії. У разі ескалації конфлікту, РФ запровадить нові тактики ведення бойових дій. Не буде традиційних танкових атак, як це було в 2022 році. Натомість варто очікувати на комбіновані удари, в яких дрони займатимуть вирішальну роль.