Боротьба за залізничну мережу: Способи, якими Росія намагається перешкодити руху потягів - BBC News Україна

Сидячи в лікарняному ліжку, провідниця Ольга Золотова говорить повільно й тихо, згадуючи той фатальний день, коли російський дрон вдарив у її поїзд.

"Коли вдарив "Шахед", мене засипало уламками. Я була у другому вагоні. Люди витягли мене звідти", -- розповідає вона.

"В очах стало темно. Усе навколо палахкотіло в полум'ї, волосся трохи спалахнуло. Я відчула, що опинилася в пастці," - розповідає жінка.

Ольга стала однією з жертв зростаючих нападів Росії на українську залізничну систему, яка є життєво важливою інфраструктурою для підтримки функціонування країни вже понад три з половиною роки після початку повномасштабної агресії Москви.

Залізнична мережа України, яка охоплює 21 000 км, є не лише засобом транспорту. Вона виступає ключовою основою українського опору та яскравим національним символом незламності.

Ольга отримала серйозні травми, що змусило медиків перевезти її на відстань понад 300 км до спеціалізованого госпіталю в Києві, де надають допомогу працівникам залізниці.

Вона тільки що пережила хірургічне втручання. У її ногу була введена металева пластина.

Поїзд, в якому перебувала Ольга, зазнав обстрілу неподалік міста Шостка на Сумщині.

Коли рятувальники надавали допомогу пораненим, другий російський безпілотник влучив у станцію.

Україна стверджує, що метою нападу стали мирні жителі та команди порятунку. Це кваліфікується як воєнний злочин відповідно до міжнародних норм.

Внаслідок цього обстрілу постраждали тридцять осіб. Серед них є троє дітей, які потребують медичної допомоги в лікарні. Один чоловік був знайдений мертвим, ймовірно, через серцевий напад.

Згідно з інформацією, наданою "Укрзалізницею", у вересні зафіксовано подвоєння кількості атак на залізничний сектор в порівнянні з серпнем. Ці напади стосуються не лише поїздів, а й елементів інфраструктури, що забезпечує функціонування залізничної мережі.

Фактично, половина нападів на залізниці з початку війни сталася за останні два місяці, каже Олексій Балеста, заступник міністра розвитку громад та територій.

"Практично щодня впродовж останніх двох місяців ми спостерігаємо за цілеспрямованими атаками на інфраструктуру "Укрзалізниці" та енергетичний сектор", - зазначає він.

Балеста вважає, що Росія свідомо націлювалася на локомотиви, завдаючи ударів як по вантажних, так і по пасажирських потягах.

Позаду заступника міністра розташовується знищений локомотив, який став ціллю під час однієї з найпотужніших атак на Київ в кінці серпня.

Тоді ж удару зазнав і ключовий залізничний вузол "Укрзалізниці" у Козятині, що в центральній частині Вінницької області. Це спричинило затримки потягів, які мусили об'їжджати місця ударів.

Під час розмови Балеста отримує повідомлення: ще одна атака -- цього разу на поїзд між Краматорськом і Слов'янськом на Донбасі, неподалік від лінії фронту.

У цей день надійшло три повідомлення про загрозу мінування інших рейсів, і персоналу довелося евакуювати пасажирів, очікуючи на підтвердження безпеки від вибухотехніків.

Посадовці вказують на дві головні причини, які, на їхню думку, призвели до посилення хвилі атак.

По-перше, дедалі більша здатність Росії щодня виробляти величезну кількість відносно дешевих дронів типу Shahed, які все частіше можуть долати великі відстані.

По-друге, відзначається практично повна стагнація на фронті, що підштовхнуло російську армію зосередити увагу на знищенні логістичних маршрутів.

"Це дуже чітка битва за залізницю", -- каже Олександр Перцовський, генеральний директор "Укрзалізниці".

"Противник намагається зупинити нас у всіх аспектах. Це є складовою частиною воєнної стратегії, яка має на меті посіяти страх серед мирних жителів, підірвати нашу економіку та перетворити країну на несприятливе місце для існування."

Швидка ліквідація пошкоджень, співпраця з військовими та підготовка персоналу до виявлення можливих загроз диверсій — це основні складові стратегії реагування України, зазначає Перцовський.

"І нарешті, у нас завжди є план B, C і D. Мета -- не скасувати жоден рейс чи напрямок. Якщо поїзд не може вирушити -- ми комбінуємо поїзди з автобусами".

Крім практичних підходів, значна увага також зосереджена на емоційному благополуччі пасажирів.

"Нещодавно потяг, що курсує між Києвом та Сумами, був змушений змінити свій маршрут через питання безпеки, що призвело до затримки в шість годин", -- повідомив керівник "Укрзалізниці".

Одна з пасажирок поділилася в соціальних мережах, що відзначатиме свій день народження під час подорожі потягом, а не у компанії зі своїм хлопцем. Проте вона зазначила, що цілком усвідомлює обставини. Ми вирішили надіслати їй торт і букет квітів, щоб зробити свято особливим.

Завдяки закритому повітряному простору, основна частина експорту зерна та залізної руди, що є основою української економіки, транспортується залізничним сполученням до чорноморських портів на півдні, а також через Польщу на захід.

Політичні діячі з різних країн світу прибувають до України саме залізницею — українці охрестили це явище "залізною дипломатією". Працівників, які стали жертвами обстрілів, в Україні називають "залізними героями".

У величній атмосфері київського центрального вокзалу ще один урядовий міністр вручає сертифікати за мужність новій групі "залізних героїв" -- тим, хто гасив пожежі тієї ночі, коли було атаковано міжміське депо.

"Це було неймовірно лячно, адже навколо панували вогонь і руйнації," -- згадує Олександр Леоненко, який брав участь у гасінні пожежі. Він з гордістю демонструє свій сертифікат, підкреслюючи, що це також передбачає додаткову винагороду.

Збільшення атак на залізничний сектор співпало з ударами Росії по енергетичній інфраструктурі України. Один з нещодавніх ракетних обстрілів залишив без електропостачання сотні тисяч громадян.

Тим часом Україна здійснила серію атак на російські нафтопереробні заводи і заявляє, що спричинила дефіцит пального в багатьох регіонах.

Поки українці налаштовуються на четверту зиму з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії, Олександр Перцовський з "Укрзалізниці" висловлює думку, що удари по інфраструктурі можуть перетворити цю зиму на найскладнішу.

У своїй заяві, яку неодноразово озвучували українські урядовці, він просить партнерів країни забезпечити її більш досконалими системами протиповітряної оборони.

"Проте ми не впадаємо у відчай. Ми готуємося як морально, так і практично. Українці зберігають свою внутрішню силу," - зазначає Перцовський.

Цей дух, здається, буде підданий випробуванням у найближчі місяці.