З весни 2022 року він став на захист України. Вінниця вшановує пам'ять захисника Олексія Салинко - 20 хвилин.
Він був захоплений футболом, організовував несподівані приємності для своїх близьких і мріяв про спокійне існування разом із дружиною та двома донечками.
Проте, з весни 2022 року замість плани на родину прийшли фронтові дії та бої на найгарячіших ділянках.
16 листопада Олексій Салинко трагічно пішов з життя на території Харківської області.
Рідні згадують його як дбайливого чоловіка та батька, вірного друга і особистість, яку шанували товариші.
Вінничани прощаються з 38-річним військовим Олексієм Салинка, який був відомий під позивним "Льоля". З весни 2022 року він виконував свої обов'язки в 66-й окремій механізованій бригаді імені князя Мстислава Хороброго. Разом зі своїми товаришами по службі він брав участь у бойових діях на Донеччині, Луганщині та в Харківському напрямку.
За свою мужність і вірність службі Олексій був нагороджений державною відзнакою "За оборону України", медаллю Міністерства оборони "Захиснику України" та численними грамотами від командування. На жаль, він загинув 16 листопада 2026 року неподалік села Капитолівка в Ізюмському районі Харківської області.
За свідченнями близьких, Олексій користувався великим авторитетом серед військових завдяки своїй відданості справі та високому професіоналізму. Він зміг встановити глибокі зв’язки з багатьма побратимами, і їхня дружба виходила далеко за межі фронтових днів. Олексія знали і щиро цінували не тільки військові, а й родини його товаришів. Втрата цього Захисника стала важким і невиправним ударом для всіх, хто мав щастя зустріти його на своєму життєвому шляху.
Олексій Володимирович Салинко народився 21 червня 1988 року у селі Стадниця, де минули його дитячі та шкільні роки. Він зростав у багатодітній родині разом із трьома старшими сестрами та братом, який нині також виборює свободу України на передовій. Олексій змалку вирізнявся сильним характером та цілеспрямованістю.
Після завершення навчання в рідному селі він продовжив освіту у Вінницькому центрі професійно-технічної освіти, що спеціалізується на переробній промисловості, а згодом – в Козятинському училищі залізничного транспорту. Його захоплення технікою та вміння в слюсарній справі стали основою його кар’єри. Олексій працював у різних містах України та за кордоном, а також займався будівництвом доріг на Вінниччині. У щасливому шлюбі з дружиною вони виховують двох доньок, які на сьогоднішній день мають 15 та 12 років.
"Олексій рано залишився без батьків, проте життєві випробування не зламали його. Він зберіг безмежне тепло для інших: був турботливим батьком, люблячим чоловіком і братом, найкращим дядьком та вірним другом, -- згадує дружина полеглого Захисника Валентина. -- Олексій обожнював влаштовувати сюрпризи для рідних, перетворюючи звичайні будні на маленькі свята. Його добре знали у громаді й як талановитого футболіста та активного учасника місцевих змагань. Він усім серцем чекав на мир, мріяв відбудувати батьківську оселю, а також про нові сімейні подорожі та спокійне життя на рідній землі..."
Церемонія прощання з Олексієм Салинком стартує о 9:00 за адресою вул. С. Зулінського, 34-А. Потім вона продовжиться у Стадниці: о 10:15 за адресою вул. Українська, 7, а о 12:00 відбудеться в церкві святого великомученика Дмитрія Солунського. Похорон воїна заплановано на 13:30 на Алеї слави Стадницького кладовища.
Вас може зацікавити:
Додайте 20 хвилин до обраних ресурсів у Google.