З 2014 року він стояв на захисті України: під Дружківкою загинув воїн з Вінниці Анатолій Вірський. Фото.

Під Дружківкою в Донецькій області загинув військовослужбовець з Вінниччини Анатолій Вірський. Він приєднався до захисту України ще у 2014 році та присвятив 12 років службі на фронті.

Герою навіки залишиться 50 років. Про втрату повідомили у Жмеринській міській раді.

Яка інформація є про Героя?

24 вересня в Жмеринській громаді відбулося прощання з загиблим на війні земляком Анатолієм Вірським.

До військових рядів Збройних сил України він вступив наприкінці 2014 року. З того часу цей чоловік віддав своє життя охороні своєї батьківщини.

"12 років вірою та правдою служив українському народові та рідній державі Анатолій Іванович Вірський із Малої Жмеринки. Разом з побратимами давав відсіч окупантам, гідно виконуючи свій військовий обовʼязок. Наш земляк користувався повагою у побратимів та неодноразово отримував нагороди і подяки від командування за вірність присязі, ініціативність, військову дисципліну та відмінне виконання бойових завдань", - кажуть у громаді.

Згідно з інформацією, наданою місцевим виданням "Жмеринка City", Анатолій є випускником Жмеринського ліцею №1 і має спеціальність тракториста. У своєму повсякденному житті він працював в колгоспі у своєму рідному селі Мала Жмеринка.

"Проте війна кардинально змінила його долю. З того моменту він більше часу проводив не в рідних стінах, а на передовій", - зазначається в матеріалі, присвяченому Герою.

За роки служби Анатолій був відзначений дев'ятьма орденами та нагородами. Неодноразово був поранений. І щоразу повертався на передову, до побратимів.

"Наш земляк неодноразово дивом виходив живим з надзвичайно складних ситуацій, зазнаючи численних поранень. Після кожного лікування і реабілітації він знову повертався до служби. У останні роки Анатолій виконував обов'язки старшого стрільця-вогнеметника у складі другого механізованого відділення першого механізованого взводу шостої механізованої роти другого механізованого батальйону військової частини А5003", - розповідають про нього в громаді.

"Жмеринка City" повідомляє, що Анатолій був наймолодшим із п'яти дітей у родині. Його мати, 85-річна Ніна Королівна, в бесіді з журналістами ділиться спогадами: син з раннього віку відзначався веселим характером, дотепністю, добротою та турботливістю.

У виданні наведені слова, які, за словами Ніни Королівни, її син часто повторював: "Мамо, ви не можете піти з життя, поки я не повернуся. Не сумуйте, не тривожтеся. Вам потрібно дочекатися мого повернення з фронту. Я обіцяю, що повернуся, буду піклуватися про вас і поховаю вас, коли настане час".

Виконати обіцянку воїн не зміг.

"Перед тим як знову вирушити на позиції, він поділився з сестрою Катериною своїми відчуттями, зазначивши, що цього разу має передчуття - живим назад не повернеться. На жаль, його інтуїція не підвела", - повідомляє "Жмеринка City".

15 вересня життя воїна обірвалося. Анатолій Вірський загинув поблизу Дружківки Краматорського району на Донеччині. Йому навіки залишиться 50 років.

За інформацією "Жмеринка City", Анатолій завжди був тим, хто цінував прості радощі життя.

Він був досвідченим рибалкою і з великим задоволенням проводив час у лісі, збираючи гриби. Найбільше його тішили п'ять племінниць, яких він обожнював. Хоча власних онуків у Анатолія не було, його друзі звали його "Дєд", і він жартував, що вже став дідусем. Понад сім років він прожив у цивільному шлюбі зі своєю дружиною Тетяною, виховуючи її сина Вадима, який нині також боронить Україну. Анатолій рідко бував удома, адже війна відбирала у нього час, який міг бути зовсім інакшим. Проте він невтомно повертався на фронт, вважаючи своїм обов'язком захищати інших і виборювати перемогу для України. На жаль, доля розпорядилася інакше.

Як повідомляло OBOZ.UA, нещодавно отримали інформацію про загибель старшого солдата Олега Попова з Нетішина. Він тривалий час вважався зниклим безвісти.