Від Тігіпка до Розенблата: причини банкрутства "РВС Банк" і його зв'язок з виробником дронів.

Які причини призвели до банкрутства "РВС Банк" і які висновки можна зробити щодо української фінансової системи з огляду на цю ситуацію?

4 листопада відбулася важлива подія, яка, на жаль, залишилась у тіні: Національний банк визнав "РВС Банк" неплатоспроможним. Хоча цей банк займав одну з найменших позицій у фінансовій системі, його частка в активах усіх діючих банків складала всього 0,04%, банкрутство "РВС" стало першим випадком у 2025 році. Ця ситуація мала кілька цікавих аспектів.

По-перше, варто звернути увагу на те, з яким конкретно формулюванням Національний банк України ухвалив рішення про виведення фінансової установи з ринку: вона вела ризикову діяльність, що ставила під загрозу інтереси вкладників, навіть в період своєї нестабільності, коли в установі вже перебував куратор від регулятора.

Другий раз в історії "РВС Банку" він буде переданий до Фонду гарантування вкладів (ФГВФО). Протягом свого існування цей банк неодноразово змінював як назву, так і власників, потрапляючи до рук міжнародних інвесторів, українських парламентарів, а також таких відомих банкірів, як Сергій Тігіпко та Микола Лагун.

Третьою характерною рисою є те, що "РВС" майже став першим банком, капітал якого міг поповнитися за рахунок підприємства з оборонно-промислового комплексу - найактивнішої сфери української економіки в умовах великої війни. Проте, в підсумку, цьому завадила регуляторна влада.

"РВС Банк" займав одну з останніх позицій у банківській системі України, будучи 50-м за величиною активів (1,7 млрд грн) та передостаннім за обсягом капіталу (172 млн грн) серед 60 фінансових установ. На рахунках банку зберігали свої заощадження 33,4 тисячі клієнтів, а на початок жовтня загальна сума їхніх депозитів складала 536,5 млн грн. Проте до 21 жовтня ця цифра знизилася до 456 млн грн.

Однак "РВС" не завжди відзначався такою стриманістю. За свою тривалу історію компанія кілька разів змінювала власників і навіть пережила банкрутство, після якого зуміла відновитися.

Банк заснували у 1991 році, до 1996-го він мав назву "Інтелект банк". Фінустанова була флагманським банком групи "ТАС" Сергія Тігіпка. У 1996 році банк змінив назву на "Київ-Приват", а з жовтня 2001-го став називатися "ТАС-Комерцбанк".

У 2007 році Сергій Тігіпко продав "ТАС-Комерцбанк" і "ТАС-Інвестбанк" міжнародному інвестору, шведській групі Swedbank, за 735 мільйонів доларів. Після цього шведська компанія змінила назви цих установ на "Сведбанк" та "Сведбанк-Інвест", а згодом об'єднала їх в одну фінансову установу - "Сведбанк". Щодо третього банку Тігіпка, "Бізнес стандарт", то він був переименований у "ТАСкомбанк", який функціонує й до сьогодні.

У 2000-і роки в Україні відбувався "бум" на ринку нерухомості. Українці активно брали кредити на нерухомість, зокрема на землю під забудову. Часто ці позики були у валюті, адже ставка за ними була набагато нижчою, а курс гривні - стабільним.

Активно кредитував нерухомість і "Сведбанк-Інвест". Проте міжнародний власник поставив йому обмеження на максимально допустимий розмір кредиту пов'язаним особам (власники, менеджмент) - 2 млн дол. Всі позики, що перевищували цю суму, потрібно було погоджувати з материнською компанією у Швеції.

Після настання фінансової кризи 2008 року шведські інвестори вирішили проаналізувати свої активи в Україні. Вони переглянули фінансові звіти і виявили значний кредитний портфель, що складався з однотипних позик на загальну суму 1,99 мільйона доларів. Щоб уникнути тривалої процедури погодження, менеджери банку розбивали великі земельні ділянки та кредити на менші частини, аби сума кожного з них не перевищувала два мільйони доларів, - ділився інформацією співрозмовник ЕП, знайомий з роботою "Сведбанку".

Внаслідок невдоволення якістю корпоративного управління або з інших причин, у 2013 році шведська компанія вирішила залишити український ринок. "Сведбанк" був проданий відомому українському банкіру Миколі Лагуну, який змінив його назву на "Омега-банк".

Однак Лагуні не судилося довго володіти цим активом. Після 2014 року в Україні розпочалася банківська криза, що ускладнилася зусиллями Національного банку щодо очищення фінансового ринку. В результаті цього процесу постраждала й група банків Лагуна, зокрема "Дельта-банк" та "Омега-банк", які були виключені з ринку.

Національний банк України обґрунтував своє рішення про скасування ліцензії у "Омеги" ризиковою діяльністю, яка призвела до погіршення фінансових показників установи.

Після того, як банк потрапив у категорію проблемних, його фінансові показники зазнали суттєвого погіршення. Відбулося зменшення регулятивного капіталу до негативного значення, що призвело до збиткової діяльності. Також спостерігалося недотримання встановлених норм щодо достатності регулятивного капіталу (Н2) та порушення правил формування і зберігання обов'язкових резервів на кореспондентському рахунку в НБУ, як зазначалося у повідомленні регулятора.

Таким чином, "Омега-банк" вперше опинився під контролем Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, але це не стало фінішною точкою його існування. Замість того, щоб ліквідувати установу, Фонд ухвалив рішення про пошук нового інвестора. Банк був "очищений" від проблемних активів, а також до нього були включені деякі зобов'язання перед вкладниками, що призвело до створення так званого "брідж-банку".

Трансформований банк у 2015 році був проданий новому інвестору - компанії "Українська бізнес група", що була під контролем колишнього народного депутата від "Блоку Петра Порошенка" Руслана Демчака, який також був членом фінансового комітету Верховної Ради. В той же час банк отримав свою сучасну назву - "РВС" (RwS - Повага та Стійкість).

Попри очевидний зв'язок з Демчаком, останній ніколи не був у переліку формальних бенефіціарів "РВС Банку". Аж до моменту виведення з ринку кінцевим власником банку у звітності НБУ вказано Олександра Стецюка - бізнес-партнера та колишнього помічника Демчака у Раді. Формальний 1% акцій банку належав дочці ексдепутата Катерині Демчак.

Співрозмовники ЕП на ринку зазначають, що Демчак не приховував свого зв'язку з "РВС". Він ніби то вів переговори з іншими банками та навіть з регулятором, представляючись власником установи.

"Мені невідомі такі факти з приводу того, що хтось представляється представником банку, особливо Демчак. Ми з ним з одного міста (Липовець, Вінницька область, - ЕП), доволі давно одне одного знаємо, і якщо він може допомогти банку, то це тільки плюс", - зазначив формальний власник "РВС" Стецюк та порадив ЕП звернутися за коментарем до самого Демчака.

ЕП намагалася зв'язатися з Демчаком, проте він не відповів на повідомлення та дзвінки.

Експерти ЕП, які працюють на банківському ринку та серед фінансових регуляторів, висловлюють припущення, що в певний момент Демчак міг заволодіти банком, використовуючи своє становище у фінансовому комітеті Верховної Ради. Існує думка, що він міг вплинути на тодішнє керівництво Національного банку України, щоб вони схвалили цю угоду, не вказуючи його як остаточного бенефіціара.

Чому Національний банк не визнав Демчака власником "РВС" після зміни політичного керівництва та нових управлінських кадрів регулятора, залишається невирішеним питанням. Адже у НБУ є всі необхідні повноваження для цього.

Так чи інакше, "РВС" неодноразово опинявся під пильним контролем регулятора. У грудні 2024 року Національний банк наклав на цю установу один з найбільших штрафів в історії – 135,2 мільйона гривень, через порушення у галузі фінансового моніторингу та недотримання валютних обмежень.

"Банк вчинив численні правопорушення. Єдиною альтернативою накладенню штрафу стало рішення про анулювання ліцензії," - зазначив співрозмовник ЕП з органів банківського нагляду.

Стецюк зазначив, що саме той штраф НБУ зрештою і призвів до неплатоспроможності банку. "Основною причиною порушення нормативів капіталу банку був неадекватний розмір штрафу: за регулятивного капіталу на момент застосування штрафу у 240 мільйонів гривень НБУ оштрафував на 138 мільйонів (крім 135,2 млн грн НБУ наклав ще один штраф на 3 млн грн, - ЕП). Висновки можете робити самі", - пояснює він. Мінімальне значення регулятивного капіталу банків становить 200 млн грн.

Протягом 2023-2025 років "РВС" зазнав штрафів від НБУ на загальну суму 166,2 млн грн, в основному через ризиковану діяльність. Джерела в банківській сфері повідомляють, що ця установа надавала своїм клієнтам можливості для обходу регуляторних обмежень НБУ, зокрема допомагала виводити капітал за кордон та легалізовувати фінансові операції. Наприклад, вона дозволяла клієнтам вносити та знімати по 100 тисяч гривень, щоб потім вони могли пред'явити іншим фінансовим установам квитанції на зняття значних сум, що перевищують кілька мільйонів гривень.

Стецюк на запитання про те, як він оцінює якість фінансового моніторингу в банку, сказав, що "будь-яка фінансова установа може припуститися помилок", проте детальніші оцінки він готовий надати за підсумками рішення суду щодо оскарження рекордного штрафу від НБУ.

Крім цього Стецюк припустив, що багатомільйонні штрафи, які регулятор застосовує до банків, могли стати своєрідною "заміною" підвищеного оподаткування прибутку банків: у 2023-2024 році ставка податку на прибуток становила 50%, а цьогоріч - 25%. Наразі у парламенті розглядається законопроєкт, яким пропонується знову підвищити її до 50% у 2026 році.

Після отримання штрафу від НБУ фінансові показники "РВС" суттєво погіршилися. Регулятор вимагав від власників банку здійснити докапіталізацію, проте коштів на це у них не було.

У бесіді з представниками ЕП, які мають досвід у банківському секторі, було зазначено, що "РВС" намагався залучити нових інвесторів, ведучи переговори з кількома іншими банками. Деякі філії "РВС Банку" вже перейшли під управління інших фінансових установ, зокрема "Оксі банку". У процесі переведення філій також здійснювався перехід клієнтів "РВС".

Власники нібито виявили можливого іноземного інвестора, але регулятор відмовив у згоді через невизначеність бізнес-моделі, походження фінансування та структуру кінцевих бенефіціарів (інвестором виявилася компанія, зареєстрована на Кіпрі).

Потенційних інвесторів "РВС" шукав і в Україні. Співрозмовники ЕП, ознайомлені з фінансами банку, зазначають, що цим інвестором могла стати компанія "Укравіасистем", яку пов'язують з колишнім нардепом від БПП Бориславом Розенблатом - однопартійцем Демчака. Ця компанія займається виробництвом дронів.

У 2023 році інформаційне видання Bihus.Info розповідало, що Міністерство оборони України уклало контракт з "Укравіасистем" на постачання 50 комплексів розвідувальних безпілотників за суму 807 млн грн, сплативши аванс у розмірі 650 млн грн. Однак компанія не змогла виконати це замовлення у встановлені терміни і в результаті поставила лише 4 комплекси. Одразу три з цих безпілотників були відхилені представниками оборонного відомства через те, що не могли літати.

Незважаючи на це, уряд продовжував взаємодію з компанією Розенблата і отримував значні авансові платежі. Джерела, які спілкувалися з ЕП і мають знання про фінансові транзакції в банку, вказують на те, що ці аванси тривалий час "зависали" на рахунках в "РВС Банку". На невикористані кошти банк нараховував 14% річних відсотків.

Невдовзі компанія здійснила внесок у капітал "РВС" на суму близько 100 млн грн у формі субординованого боргу (позика, що враховується у капіталі та може згодом бути конвертована в акції банку). Щоб ці кошти були зараховані до капіталу банку, операцію потрібно було затвердити Національним банком. Проте регулятор відмовився дати свою згоду, оскільки "Укравіасистем" вказала, що джерелом фінансування, яке планувалося внести в капітал "РВС", є доходи у вигляді відсотків від самого "РВС Банку".

"Це банківська таємниця. Я не знаю, звідки вам про це відомо", - відповів Стецюк на запитання ЕП про те, чи потенційним інвестором, який хотів докапіталізувати "РВС", була компанія "Укравіасистем".

ЕП також намагалася отримати коментар у Розенблата. Той відповів на телефонний дзвінок та повідомив, що не дає жодних коментарів, навіть не вислухавши запитання.

Офіційний власник "РВС Банку" Стецюк заявив про намір оскаржити рішення щодо виведення банку з ринку в судовому порядку. Він також має намір оскаржити величезні штрафи, накладені на банк регулятором.

У міжчассі "РВС Банк" вдруге опинився під управлінням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Перед тим, як розпочати процес остаточної ліквідації, ФГВФО спробує продати банк – або в цілому, знайти нового власника для банківської установи в її нинішньому стані, або ж створити на її основі "брідж-банк". Інвестори виявляють інтерес до обох цих варіантів.

Які можливості відкриваються перед потенційним інвестором, окрім багатої історії банківської установи? За словами співрозмовників ЕП, які детально ознайомлені з фінансовим становищем "РВС" на момент його виведення з ринку, активи банку складаються лише з 9 діючих кредитів загальною сумою 40 млн грн. Водночас зобов'язання банку перед фізичними особами перевищують 456 млн грн (ФГВФО гарантує повернення 100% вкладів).

Згідно з інформацією Національного банку України, станом на 1 вересня юридичні особи мали на рахунках "РВС Банку" 914 мільйонів гривень. Джерела, обізнані в ситуації, повідомляють, що повернення цих коштів клієнтам є малоймовірним. Вони також зазначають, що компанія "Укравіасистем", яка планувала інвестувати в капітал банку, не зазнала збитків від його банкрутства, оскільки їй вдалося вивести з рахунків майже всі свої кошти.

***

Банкрутство "РВС Банку" породжує безліч невирішених питань.

Наприклад, чому ж банк, який не раз отримував штрафи за невиконання вимог НБУ та правил фінансового моніторингу, зміг утримувати свої позиції на ринку протягом тривалого часу?

Чому, усвідомлюючи, хто є фактичним власником банку, регулятор протягом десяти років не надавав цьому юридичного статусу?