Навчають дітей історії та культури. Як переселенці з Харкова виготовляють іграшки за допомогою 3D-принтера.

Харківська жінка вирушила до Вінниці, де розпочала розширення свого бізнесу з виготовлення дитячих іграшок. Який соціальний вплив мають ці іграшки?

Харків'янка Ксенія Клубань разом із чоловіком Дмитром створили виробництво розвиваючих ігор для дітей, використовуючи технологію 3D-друку.

Внаслідок масштабного конфлікту сім'я була змушена переселитися до Вінниці, де вони відкрили новий бізнес і розробили лінію іграшок, що сприяють дітям у вивченні української історії та культури.

Перед початком війни бізнесмени виготовляли дерев'яні настільні іграшки, проте їхнє виробництво в Харкові було зруйновано російськими військами.

Від редакції. Малий та середній бізнес становить більше ніж половину економічної структури України. Його учасники не мають можливості так активно відстоювати свої інтереси, як це роблять великі компанії, проте завжди вміють адаптуватися до змінюваних умов та знаходити інноваційні рішення для свого розвитку.

ЕП поділяє принципи, якими керуються представники малого та середнього бізнесу в постійному прагненні до зростання, тому редакція ділитиметься цікавими історіями його представників.

Це не будуть історії про приголомшливий успіх та великі статки. Це будуть історії про те, як закохані у свою справу українці розвиваються, працюють самі, дають роботу іншим та діляться досвідом.

У 2018 році Ксенія народила доньку і вже за кілька місяців, як і більшість молодих батьків, почала цікавитись розвитком дитини через ігри. В якийсь момент вона помітила, що на українському ринку бракує якісних розвиваючих ігор.

Нейропсихологи асоціюють дитячі ігри з різними стадіями розвитку мозку, які формують ключові здібності. Вони радять обирати ігри, які сприяють вдосконаленню певних навичок, оскільки цей критично важливий етап триває лише до 3-5 років і не повторюється.

"Ми розпочали пошуки подібних ігор і зрозуміли, що ринок виявився практично безлюдним. В Україні переважали іграшки, вироблені в Росії чи Китаї", - ділиться своїми спостереженнями підприємиця.

Тому вона разом із чоловіком вирішила створювати та виготовляти розвиваючі ігри власноруч. Компанію назвали на честь їхньої доньки Теї - TheaSmart. До початку війни Ксенія займалася виробництвом дерев'яних іграшок, використовуючи лазерну порізку. В основному, це були пазли, кольорові дошки та навчальні матеріали, такі як квадрати Нікітіна та дошки Сегена.

"Ми пропонували найвигідніші ціни на окремі товари на українському ринку. Це стало частиною нашої стратегії, щоб зробити ранній розвиток дітей більш доступним для батьків, які вже стикаються з численними витратами. Якщо у конкурентів вартість іграшки становила 800 гривень, у нас вона була лише 450 гривень," - підкреслює Клубань.

З початком війни бізнесмени зазнали значних втрат у своїх виробничих потужностях у Харкові. Виробництво, яке знаходилося в районі Салтівка, знищили вогні у перші дні агресії.

До війни на виробництві було чотири промислові станки для лазерної різки та, крім засновників, працювало вісім людей. На щастя, ніхто не постраждав, але релокувати було нічого, тож родина змушена була переїхати до Вінниці і починати все з нуля.

Виникла необхідність визначити подальші кроки, знайти нові способи заробітку та забезпечити виживання. Ми мали значну базу клієнтів, дропшиперів (посередників, що займаються пошуком покупців та передають замовлення виробникам), а також оптовиків, які з нетерпінням очікували на наше повернення.

Ідея впровадження 3D-друку зародилася ще до початку війни, проте тоді у нас не було можливостей для її реалізації. Вийшло так, що ми не мали необхідних потужностей, але в той же час у нас були вільні фінансові ресурси. Тому у вересні 2022 року ми вирішили замовити наш перший 3D-принтер у Німеччині", - ділиться Клубань.

Другий 3D-принтер був придбаний за рахунок грантових коштів у тому ж році. Ксенія Клубань отримала грант у розмірі 16 тисяч гривень від громадської організації "ВІСь" в рамках ініціативи "Посилення голосу жінок у громадах". В цілому, для розвитку бізнесу було залучено близько мільйона гривень.

"Близько 500 тисяч гривень - це фінансові вкладення. Інша частина - це інформаційна підтримка, грантові програми, навчання, акселераційні поїздки, у яких я брала участь за грантові кошти", - каже Ксенія.

Для виготовлення іграшок використовують екологічний біополімер - PLA-пластик (біорозкладний термопластик, який отримують з відновлюваних ресурсів: кукурудзяного крохмалю, кореня маніоки, гранул крохмалю та цукрової тростини).

Цей економічний матеріал, що постачається у формі нитки, дозволяє створювати іграшки різноманітних форм і з багатою гамою яскравих відтінків. Вироби з PLA-пластику можуть бути безпечно утилізовані після використання, не завдаючи шкоди навколишньому середовищу.

Підприємиця веде бізнес разом із чоловіком. В найближчі два місяці вони планують додати до команди ще одного співробітника. Ігри реалізуються виключно через інтернет. Клубань сподівається знайти партнерів серед місцевих магазинів дитячих товарів, а також налагодити співпрацю з музеями, де будуть представлені тематичні ігри, що включають копії артефактів, які експонуються в цих установах.

У Вінницькій громаді бізнесмени налагодили співпрацю з фірмою, що спеціалізується на лазерному різанні. Це дозволило відновити виготовлення деяких дерев'яних іграшок.

Окрім звичайних для індустрії дитячих іграшок пазлів і фігурок, компанія TheaSmart створила унікальну серію ігор, що поділяються на два основних напрямки. Перший з них сприяє вивченню історії, культури, міфології України, а також знайомить дітей з видатними особистостями та археологічними відкриттями. Другий напрямок зосереджений на формуванні толерантності та позитивного ставлення до людей з інвалідністю.

Ігри розробляють у співпраці з логопедами, нейропсихологами та розвиваючими центрами. Загалом створено 37 ігор.

TheaSmart пропонує дітям інтерактивне навчання через гру, поєднуючи фізичні іграшки з цифровим контентом.

"Якщо йдеться про історію, то ми друкуємо на 3D-принтері маленькі копії археологічних знахідок. Дитина разом із грою отримує лист археолога, в якому вказане конкретне місце, де знайшли артефакт і що тут відбувалося у конкретний історичний період", - пояснює Клубань.

Гра побудована пошарово - від сьогодення до минулого і поділена на регіони. Її можна купити як окремо (наприклад, лише про Трипільську культуру), так і комплексний варіант.

До гри додається археологічний лист, який допомагає дітям зрозуміти місце знаходження артефакту та його значення. У документі також пояснюються ризики, пов'язані з "чорною" археологією.

Для того, аби батькам було простіше подати гру дітям, до неї додається озвучена інструкція. До пояснення додається посилання, де дитина може прослухати інформацію, а також посилання на музей з віртуальною екскурсією. Таким чином діти можуть побачити реальні історичні експонати, перебуваючи у будь-якій точці світу.

Для реалізації серії ігор, пов’язаних з археологічними відкриттями, підприємиця отримала фінансування у вигляді гранту. Спільно з чоловіком вони вже придбали необхідне обладнання, вдосконалили контент і тепер готуються до випуску першої партії продуктів.

Вартість гри - від 300 грн до 1000 грн, залежно від того, чи це повна версія, чи частина гри. Вона розрахована на дітей, віком від 5 до 10 років.

Подібним чином створюють інтегровані ігри, спрямовані на культурний розвиток.

"Діти активно грають, і через цю гру вони не лише розважаються, але й розвивають свої знання про культуру. Наприклад, у нашому асортименті є настільна гра, натхненна казкою Івана Франка «Фарбований лис». Поки малюк взаємодіє з ігровими фігурками, батьки можуть за допомогою спеціального посилання ознайомитися з текстом казки або дозволити дитині прослухати її, а також дізнатися більше про автора", - зазначила Клубань.

Підприємиця також створила соціальний проєкт - "Герої наших казок". Тут зібрані історії українських захисників, які отримали травми на війні, пройшли реабілітацію та мають інвалідність.

"Ми пишемо казки, натхненні справжніми історіями ветеранів і осіб з особливими потребами. Це сприяє дітям у розвитку розуміння того, як взаємодіяти з людьми, які мають фізичні обмеження, та сприймати їх як справжніх героїв. До казок додаються візуальні зображення персонажів і методичні поради для батьків і вчителів," - зазначає підприємниця.

Проєкт реалізовано у формі карток, на одній стороні яких розміщено зображення, а на іншій — QR-код, що веде до казки. Загалом було створено 60 історій з персонажами з 20 різних регіонів. Картки передали в обласні дитячі бібліотеки та декілька магазинів для дітей, де їх можна безкоштовно переглядати.

У найближчих планах підприємиці - відновити позиції на ринку, які були до війни, розширити асортимент, який до 2022 року був представлений 150 різновидами іграшок. Зараз їх менше 40-ка. Після закріплення позицій на українському ринку вона планує шукати вихід на міжнародні ринки.